Жесткова Ольга Павловна

Студентка 5 курса

Одесский государственный экономический университет

Відродження українських портів в умовах ринкових відносин і зростання морських перевезень

Входження України до світового господарства, до міжнародного поділу праці найбільш реально здійснювати «морським шляхом». Для цього Україна має ряд передумов: її територію омивають води Чорного і Азовського морів, які практично не замерзають і сполучають зі Середземним морем через протоку Босфор, Мармурове море і протоку Дарданелли. За таких умов морська діяльність для України повинна стати найголовнішим чинником розвитку національної економіки, як це є характерним для більшості країна світу.

Україна має необхідний потенціал для того, щоб стати важливим гравцем на ринку морських перевезень. За своїм природно-географічним розташуванням Україна відноситься до числа морських держав світу. До морських кордонів України господарчо тяжіє близько половини найбільш економічно розвинених країн. Розгалужена мережа автомобільних і залізничних шляхів, 18 морських портів поєднують Україну з багатьма країнами світу.

Однак Україна через ряд умов і обмежень не розглядається світовим співтовариством як дієздатна морська держава. До цих умов відносяться нераціональна державна політика, відсутність стабільної нормативно-правової бази, а також стан портової інфраструктури: ступінь спрацьованості основних фондів досягла 60-70 %, застарілість машин і кранів до 95 %; невелика пропускна спроможність і глибина портів. Незважаючи на це, Україна посідає місце у перших 40 серед 150 морських держав світу.

Частка ВВП від діяльності морського транспорту країни постійно знижується. Про збереження тенденції про нарощування втрат свідчать темпи нарощування імпортних послуг на морські вантажні перевезення у порівнянні з експортними. За 2001-2007 роки обсяг експорту транспортних послуг на вантажні перевезення , які надаються українськими перевізниками, скоротились більш ніж на чверть, імпорт таких послуг за цей період зріс в 1,5 рази. За останні 20 років частка вітчизняних перевізників експортно-імпортних вантажів в загальній кількості скоротилася з 75% до 7,5 %.

Загострення конкурентної боротьби на ринках морських перевезень стало причиною повної неконкурентної боротьби вітчизняного флоту на світовому фрахтовому ринку. Здебільшого ці проблеми виникають з проблем, які існують в портовому господарстві країни: втрачені транзитні потоки, збитковість портів, відсутність стабільної нормативно-правової бази, стан портової інфраструктури. Також до складних проблем необхідно віднести неефективне управління і нераціональне використання коштів, переплетіння з власними інтересами під час керівництва.

Перешкодою вирішенню цих питань є недостатнє фінансування портів, що затримує процеси реформації та модернізації потужностей. Такі зміни не можливо провадити без залучення додаткових коштів (кредитів, інвестицій), але для даного роду діяльності необхідна врегульована нормативно-законодавча база та сталий політично-економічний клімат в країні.

Джерелом розвитку українського мореплавства окрім національних вантажів могли б стати і транзитні вантажі. Щороку морські порти України переробляють близько 123,737 млн. т вантажів, з відносним зростанням на 10 %. Технологічні потужності національної транспортної інфраструктури дають можливість щороку перевозити всіма видами транспорту загального користування і переробляти в портах понад 60-70 млн. т транзитних вантажів, але фактично транзитний потенціал використовується лише на 50 % . Про це свідчить динаміка, яка ілюструється на рис. 1

Рис.1 Динаміка перевалки вантажів морськими торгівельними портами України

*Вісник соціально-економічних досліджень, № 23, С. 318

Перспективний напрямок розвитку також вбачається і в сфері контейнерних перевезень . Через вигідне географічне положення контейнерні перевезення для України є важливім сегментом зовнішньоекономічної діяльності, а зручні і забезпечені інфраструктурою виходи до двох морів дають країні всі підстави претендувати на роль регіонального морського транзитного центру.

Пріоритетними для української держави слід вважати передусім фрахтові ринки металу, насипних та навальних вантажів. Уже сьогодні помітно стійку тенденцію обмеження доступу й витіснення з цих ринків українських виробників та перевізників. При цьому за всіма прогнозами стабільна цінова конкуренція лише зростатиме.

Розвиток судноплавства виступає важливим чинником для світових інтеграційних процесів. Саме він може створити якісно нові засади для економічного відродження України через підвищення ефективності морських перевезень й конкурентоспроможності товарів українського експорту і розвитку сучасних технологій. У сучасних умовах українські порти більше турбуються не про підвищення своєї ролі у розвитку інтеграційних процесів, а конкуренцією на внутрішньому ринку транспортних послуг. Це значно полегшує іноземним чорноморським портам у інтегруванні в європейську транспортну систему

Нормалізований розвиток та функціонування судноплавних компаній і торгівельних портів сприятимуть поширенню експорту транспортних послуг і зміцненню загальної економічної безпеки країни. При цьому необхідно враховувати важливі завдання управління раціональністю використання капітальних і трудових ресурсів морського транспортного потенціалу України в умовах глобалізації ринку морських транспортних перевезень.

Зростаючі вантажні перевезення – основа розвитку національного флоту для цього вкрай необхідним є розвиток в країні інституту морського фрахтування. Морський транспорт повинен стати зрілою ринковою структурою, яка здатна до виживання, функціонування та розвитку в конкурентному ринковому середовищі. Вдосконалення в країні саме цих макроекономічних показників дозволить відродити національне судноплавство.