Экономические науки/ 9.Экономика промышленности

 

Бондаренко В.М.

 

ДВНЗ Ужгородський національний університет, Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України, Україна

 

Ділова активність підприємств з виробництва одягу, хутра та виробів із хутра у Закарпатській області як параметр життєздатності галузі  

 

Постановка проблеми. Історично склалося так, що однією із пріоритетних галузей розвитку Закарпатської області є легка промисловість. Вперше ознаки розвитку саме швейної промисловості спостерігалися ще на початок 20 ст., коли дрібні виробники на замовлення скупників – торговців виготовляли продукцію із наданих їм матеріалів, тобто ще на цій ранній стадії прослідковується робота за давальницькою схемою. В міру свого розвитку ця галузь пройшла ряд складних етапів росту та занепаду, але завжди вона займала чільне місце в розвитку економіки області. Основними перевагами, що забезпечили цій діяльності одне з пріоритетних місць серед інших галузей промисловості були: висока трудомісткість (висока чисельність зайнятих), наближення (в порівнянні з іншими підгалузями промисловості) до кінцевого етапу технологічного ланцюга виробництва, швидка окупність вкладень, високий експорт продукції, висока якість продукції, перейняття іноземного досвіду знань, технології. Всі ці переваги викликали зацікавленість в її дослідженні у широкого кола суб’єктів, зокрема,  науковців, органів влади, потенційних та діючих підприємств.

Аналіз останніх досліджень. Дослідженням тенденцій та перспектив розвитку швейної промисловості в Закарпатті займалися такі науковці як С.Слава [1], [2], [3], С.Сембер [2], Р. Завадяк [4], В. Сержавнов  [5] та інші. Крім того, ЗРЦ СЕ і ГД НАН України у 2003 році було виконано НДР на тему ”Доцільність та перспективи розвитку швейної промисловості Закарпатської області у 2004-2008рр.” [6].

Ці дослідження були спрямовані на аналіз факторів, передумов ефективності легкої промисловості в цілому. Однак, останнім часом відбулося скорочення промислового виробництва продукції і виникла  необхідність у дослідженні та побудові ефективних механізмів діагностики та моніторингу життєздатності підприємств, що мають включити комплексне вивчення галузі у динаміці за наступними параметрами: ділова активність суб’єктів підприємницької діяльності, інвестиційні процеси, рівень зайнятості, продуктивність та рівень заробітної плати, фінансові результати діяльності, обсяги сплачених податків, обсяги експорту та імпорту продукції. 

Оцінка життєздатності галузі з виробництва одягу, хутра та виробів із хутра у Закарпатській області за першим із названих параметрів і складає мету цього дослідження.

Результати дослідження. Одним із показників привабливості галузі та легкості вступу в неї є ділова активність суб’єктів підприємницької діяльності (СПД). Станом 01.01.2008р. кількість суб’єктів ЄДРПОУ у текстильному виробництві, виробництві одягу, хутра та виробів із хутра склала 247 одиниць, що менше показника 2007 року (248 одиниць). У попередньому році кількість діючих суб’єктів досліджуваного виду діяльності була більша на 9,3% попереднього 2006 року (рис.1).

З даних рис. 1 видно, що починаючи з 2001 і до 2007 року  спостерігається стабільне щорічне зростання кількості СПД з виробництва текстилю, одягу, хутра та виробів із хутра. Найбільші щорічні темпи росту аналізованого показника (112,6%) спостерігалися у 2002р., а найменша активність у створенні нових суб’єктів бізнесу була у 2008 та 2005 роках.

Кількість СПД, що виробляють шкіру, вироби із шкіри та інші матеріали була значно меншою у порівнянні із цим же показником по текстильній промисловості та виробництві одягу: у 2001 році  він становив 23 одиниці, а у 2008 році – 52. Однак, не дивлячись на такі низькі показники активність СПД останньої галузі є більшою. Так, наприклад, за 8 років кількість виробників текстилю, одягу, хутра та виробів із хутра зросла 1,4 рази, а у іншій галузі легкої промисловості у 2,3 рази.

Джерело: розроблено на основі [7], [8], [9].

Рис.1 Ділова активність СПД текстильної промисловості, виробництва одягу, хутра та виробів із хутра у Закарпатській області

 

У легкій промисловості Закарпатської області переважаючими  учасниками ринку є підприємці, що займаються текстильним виробництвом, виробництвом одягу, хутра та виробів із хутра. У 2001 році часка останніх у загальній кількості СПД легкої промисловості скала 88,3% і за весь період аналізу не опускалася нижче 80%. Однак значення показника за останні роки зменшується: в 2008 році у порівнянні з 2001 роком аналізований показник зменшився на 5,7 в.п.

Більшість СПД підсекції «текстильне виробництво, виробництво одягу….» є юридичними особами. Про це свідчать наступні дані: у 2001р. із 174 зареєстрованих СПД 144 працювали, як юридичні особи, тобто частка останніх склала 73,5%.

З даних рис.1 видно, що питома вага діючих промислових підприємств цієї підсекції у легкій промисловості є високою. За сім аналізованих років частка цих підприємств не опускалася нижче рівня 68,2% (2003 рік), а  найбільшого значення показник досяг у 2004 році - 80,9%.

Про значимість текстильної промисловості, виробництва одягу, хутра та виробів із хутра у становленні конкурентних засад промисловості регіону свідчать наступні дані:

- активність (темпи росту кількості зареєстрованих суб’єктів ЄДРПОУ) у підсекції перевищують темпи росту в цілому по промисловості (за винятком 2008 року) (причому в 2004 у промисловості спостерігалися темпи спаду на рівні 97,8% в той час у підсекції цей же показник становив 103,4%);

-   у промисловості в цілому спостерігаються темпи спаду кількості промислових підприємств, що заявили про свою діяльність, лишу у 2004 та 2005 році спостерігалися темпи приросту на рівні 117,4 та 100,9%. Динаміка кількості промислових підприємств, що заявили про свою діяльність у аналізованій  підсекції легкої промисловості показувала на щорічні темпи росту до 2007 року, однак в останні роки аналізу темпи спаду склали 95,6% при 93,4% у промисловості;

-   питома вага кількості діючих промислових підприємств, що припадає на текстильну промисловість, виробництво одягу, хутра та виробів з хутра, у загальній кількості промислових підприємств по області протягом аналізованого періоду коливалася в межах від 8,9% (мінімальне значення припадає на 2001р.) до 10,1% (2007р.). Не дивлячись на кризові явища часка підприємств аналізованого сектору збільшується у динамці, що визначає її більш життєздатні характеристики по відношенню до інших галузей [7], [8], [9].

Враховуючи те, що Головне управління статистики в Закарпатській області  подає цю інформацію розрізі 29 підрозділів промисловості, можна зробити висновок про значимість ділової активності цієї підсекції у розвитку економіки регіону та привабливість цієї галузі для потенційних конкурентів.

Щоб оцінити територіальний розподіл СПД з виробництва одягу, хутра та виробів із хутра проаналізуємо розподіл їх кількості у розрізі міст та районів Закарпатської області (рис. 2).

Джерело: розроблено на основі [10]

Рис.2. Розподіл кількості СПД з виробництва одягу, хутра та виробів із хутра за містами та районами Закарпатської області на 1.01.2007рік

 

З даних рис. 2. видно що серед міст найбільше підприємств з виробництва одягу розташовано у м.Ужгород, а саме 31 суб’єкт. Друге місце за густотою розміщення суб’єктів підприємництва з виробництва одягу… припадає на м.Мукачеве  - 22 одиниці і приблизно однакова їх кількість припадає на м.Берегово та м.Хуст.

Серед всіх районів перші позиції (із великим відривом) за кількістю зареєстрованих СПД посідає Виноградівський район, де нараховується 30 суб’єктів цього виду діяльності. Друге місце за цією ж ознакою посідають відразу три райони, а саме: Іршавський, Мукачівський, Тячівський (де кількість СПД коливалася від 12 до 14).

Найменше СПД з виробництва одягу зареєстровано у таких районах як Воловецький - 1 економічна одиниця, Великоберезнянський – 3, Перечинський – 4. Серед міст відповідно - м. Чоп, де не дивлячись на високу транскордонну ознаку міста зареєстровано всього 2 суб’єкти.  

Оцінюючи ділову активність СПД текстильної промисловості, виробництва одягу, хутра….у розрізі 2001-2007рр. по Закарпатській області можна зробити такі висновки:

- активність СПД у підсекції зростала до початку 2008 року, однак за рахунок зовнішньоекономічної спрямованості підприємств цієї галузі та впливу світової економічної кризи, ділова активність СПД у останні роки аналізу знизилася;

- питома вага діючих промислових підприємств цієї підсекції у промисловості регіону є достатньо високою. Так, за весь аналізований період цей показник не опускався нижче 8,9%, що може свідчити з одного боку про розпорошеність ринку та значиму роль цієї галузі у формування показника по регіону.

- переважаючою організаційно-правовою формою СПД, що функціонують у цій підсекції є юридичні особи, що несе за собою ще цілу низку характерних ознак.   

- територіальний розподіл кількості СПД за районами Закарпатської області дає підставу видіти двох однозначних лідерів – територій  по діловій активності суб’єктів з виробництва одягу…, а саме м.Ужгород та Виноградівський район. Такий розподіл у розташуванні цих підприємств може бути зумовлений значним трудовим потенціалом цих територій, дешевою робою силою та в певній мірі розвитком інфраструктури.  

 

Література

1.     Слава С.С. Стратегії та механізми міжнародної економічної інтеграції в контексті сталого розвитку на прикладі швейної промисловості Закарпаття (Україна) та Пеонії (Греція)/ Світлана Слава, Крістос Калантарідіс // Регіональна економіка. - Львів. – 2003. - №4. – С. 163-176.

2.     Слава С. Порівняльна ефективність текстильної та швейної промисловості Закарпаття у галузевому та регіональному контексті / С.Слава, С.Сембер, М. Каламуняк // Науковий вісник Ужгородського  університету. Серія ”Економіка”. - 2003. -  №13. - C. 42-50.

3.     Слава С.С. Чи створює глобалізація життєздатні зразки розвитку? Приклад швейної промисловості Закарпаття / С.Слава, К.Калантарідіс, К.Сочка.  // Науковий вісник      Ужгородського університету. Серія ”Економіка”. -2002.- №11.- C. 96-109.

4.     Слава С. Оцінка передумов стабільності та можливі стратегії розвитку швейної промисловості Закарпаття/ Світлана Слава, Роман Завадяк // Науковий вісник Ужгородського  університету. Серія ”Економіка”. -2004.- №15.- C. 98 -113.

5.     Сержанов В.В. Формування та оцінка витрат і результатів виробничої діяльності підприємства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 08.06.01 „Економіка, організація і управління підприємствами” / В.В. Сержанов  — Ужгород, 2004. — 20 с.

6.     Звіт по НДР Доцільність та перспективи розвитку швейної промисловості Закарпатської області у 2004-2008рр.” – Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України – Ужгород, 2004 – 124 с.  

7.     Статистичний щорічник Закарпаття 2003. довідник./ [ред.-упоряд. І.В.Ільтьо]. – Ужгород: Головне управління статистки у Закарпатській області - 2007. – 588 c.

8.     Статистичний щорічник Закарпаття 2005. довідник/. [ред.-упоряд. І.В.Ільтьо]. – Ужгород: Головне управління статистки у Закарпатській області, 2006. – 584 c.

9.     Статистичний щорічник Закарпаття 2007: довідник/. [ред.-упоряд. Г.Д.Гриник]. – Ужгород: Головне управління статистки у Закарпатській області, 2008. – 575 с. 

10. Промислове виробництво області за 2006р. Статистичний бюлетень за 2006 р. / [ред.-упоряд. І.В.Ільотьо]. – Ужгород: Головне управління статистки у Закарпатській області, 2007. – 56 с.