Махновська Альона Олександрівна

Студентки 5 курсу, поток ФІПЕ

Спеціальність «Облік і аудит»

Науковий керівник: к.е.н., доцент Полятикіна Л.І.

До питання удосконалення обліку основних засобів

Значні перетворення, які здійснюються в Україні протягом останніх років спрямовані на реформування господарського механізму адекватного ринковій економіці. Особливе місце в цьому займає організація та шляхи вдосконалення обліку основних засобів.

Економічна діяльність підприємств в Україні відбувається в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів, що обумовлює необхідність раціонального використання наявних у них основних фондів. Отже, перед підприємствами стають завдання домогтися підвищення використання наявних основних фондів і насамперед їх активної частини, в часі і за потужністю, тобто підвищити рівень інтенсивного їх використання. Для вирішення цього завдання та отримання відчутних результатів діяльності підприємства повинні бути розроблені конкретні засади, спрямовані на поліпшення використання основних фондів, практичне застосування яких дасть змогу використовувати наявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності.

Пріоритетне значення серед таких заходів повинно бути відведено своєчасній заміні і мобілізації морально застарілого устаткування, організації прискореного введення в експлуатацію придбаної нової техніки; удосконаленню організації матеріально-технічного забезпечення підприємств та технічного обслуговування сучасних систем машин; впровадження прогресивних форм організації виробництва та праці; застосування сучасних ефективних систем матеріального стимулювання робітників та інженерно-технічних працівників; залучення інвестиційних ресурсів вітчизняних та зарубіжних інвесторів для модернізації матеріально-технічної бази підприємств; широке застосування лізингових операцій.

Серед напрямів підвищення ефективності використання основних фондів на підприємствах чильне місце повинно бути відведено заходам, спрямованим на поліпшення їх екстенсивного використання. Зокрема, важливе значення повинно надаватися насамперед таким, які спрямовані на підвищення змінності роботи устаткування. Підвищення змінності і роботи устаткування є важливим фактором зростання обсягів виробництва продукції і підвищення ефективності використання основних фондів. У зв`язку з цим, на підприємствах необхідно досягти оптимальної структури складових засобів праці, досягнути пропорцій між робочою силою і відповідними видами машин і устаткування, тобто повинна зрости питома вага прогресивного нового устаткування, удосконалюватись організація функціонування виробничої інфраструктури, що сприятиме поліпшенню технічного обслуговування основних підрозділів підприємства, перерозподілу працюючих в його межах, вивільненню робітників в допоміжних виробництвах і залученню їх після відповідної підготовки до роботи в основних цехах, щоб підвищити змінність наявного у них устаткування.

Значного підвищення змінності роботи устаткування можна домогтися шляхом розширення сітки госпрозрахункових організацій, покликаних здійснювати прокат машин і устаткування та інших елементів основних фондів. Такі госпрозрахункові організації скуповують у підприємств зайве устаткування, здійснюють у випадках необхідності їх ремонт та модернізацію і віддають на прокат підприємствам.

Також, одним із шляхів підвищення ефективності використання основних засобів є раціональне співвідношення між активною та пасивною частиною основних засобів.

Для покращення вказаного становища необхідно забезпечити виконання наступних засад. По-перше, при формуванні раціональної структури основних виробничих фондів, підприємствам слід звернути увагу на існуючі недоліки та прорахунки, які були допущені в минулому. По-друге, формування оптимальної структури та видового складу повинно проводитись із використанням існуючих наукових розробок та рекомендацій. Частка окремих видів основних виробничих фондів повинна визначатись виробничим напрямом та рівнем спеціалізації підприємства, впровадженням індустріальних технологій та економічних факторів. За рекомендаціями досліджень активна частина основних виробничих фондів має становити близько 40% їх загальної вартості. Це буде сприяти виробництву однорідної продукції, вибору сировини, його підготовки до виробництва відповідно до вимог заданої технології і якості продукції, що випускається; забезпеченню рівномірної, ритмічної роботи підприємства.

Слід зазначити, що з моменту затвердження пакету первинних документів з основних засобів відбулися істотні зміни в організації бухгалтерського обліку основних засобів. В наслідок прийняття П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2004 р. (із змінами та доповненнями), окремі графи типових форм первинних документів втратили свій зміст і на підприємствах не використовуються. Це, наприклад, такі реквізити, як код норми амортизаційних відрахувань, джерело придбання, дата початку сплати за основні засоби.

Підсумовуючи, можна зробити висновок про те, що на державному рівні питанню документального оформлення приділяється недостатньо уваги. Новий порядок бухгалтерського обліку основних засобів, передбачений П(С)БО 7 «Основні засоби», застосовується вже багато років, але за цей час типові форми первинного обліку не були приведені у відповідальність із ним. Масова автоматизація бухгалтерського обліку теж не знижує гостроту проблеми, адже документ і, в електронному вигляді повинна зберігати встановлену форму і мати необхідні реквізити. Сподіваємося, що на цю проблему звернуть увагу відповідні державні органи і потрібні зміни будуть внесені.