здобувач Ткаченко С.А.

Кафедра теоретичної та прикладної економіки НТУУ «КПІ»

СТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК У СКЛАДІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ САМОСТІЙНОЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДСИСТЕМИ “БЮДЖЕТУВАННЯ”

Анотація

Розглянуто сучасний стан, виявлено недоліки і наведено пропозиції щодо створення і розвитку концептуальних основ самостійної функціональної підсистеми «Бюджетування» у складі системи управління промисловим підприємством.

Ключові слова

Бюджетування, розвиток, самостійна функціональна підсистема, система управління промисловим підприємством, створення.

І. Вступ

Сучасний розвиток економіки України характеризується незначними темпами науково-технічного розвитку, невеликими масштабами виробництва і збуту, застійними процесами у зміні їх структури та нескладними міжгосподарськими зв’язками. У цих умовах для забезпечення інноваційного розвитку підприємств потрібно покращити систему управління економікою країни у всіх без виключення її ланках. Один із шляхів удосконалення керування – створення ефективних систем управління. За останні роки промисловістю країни накопичено значний досвід із подальшого удосконалення функцій управління, а саме, таких, як облік і аналіз. Однак підвищення ефективності функціонування систем управління потребує забезпечення повного замкнення функціонального контуру управління. Звідси, випливає необхідність створення і розвитку самостійної функціональної підсистеми «Бюджетування» у складі системи управління промисловим підприємством.

Деякі аспекти бюджетування господарської діяльності розглядають у своїх працях вітчизняні та іноземні науковці-дослідники: Аткинсон, Энтони А., Банкер, Раджив Д., Каплан, Роберт С., Янг, Марк С., Атрилл Питер, МакЛейни Эдди, Івакіна І., Ковтун С., Григор Н.М., Крехівський О.В., Шклярук М.М., Ніколаєнко Н.Л., Мельник Т.В., Тарасова А.І., Байдаченко Т.Г., Чернопащенко М.С., Кущ Е.С., Петрова Р.С., Дон Р. Хенсен, Меріен М. Моувен, Небіл С. Еліас, Девід У. Сєнков, Джереми Хоуп, Робин Фрейзер, Хруцкий В.Е., Гамаюнов В.В. [1-10] та інші.

Відзначимо той факт, що наведені пропозиції мають право на життя і несуть собою значну цінність для науки та практики але і не позбавлені наступних недоліків: систему бюджетування не розглядають як процес ефективного управління результатами діяльності підприємства у цілому; взагалі повна відсутність думки відносно того факту, що процес бюджетування може виступати ефективною системою забезпечення інноваційного розвитку підприємств; процес бюджетування занадто трудомісткий і дорогий; сучасна система бюджетування малопридатна в умовах динамічного конкурентного середовища і більш не відповідає а ні потребам керівників, а ні потребам операційних менеджерів підприємств; розміри маніпулювання цифровими даними форм звітності підприємств досягли неприпустимого рівня тощо. Вважаємо, що в сучасних умовах ринкових відносин в економіці України доцільно було б більш повно використовувати відповідний методологічно-інформаційний інструментарій бюджетування для ефективного управління господарською діяльністю підприємства. На жаль, в процесі реформування в Україні функцій системи управління підприємств її бюджетній орієнтації була приділена незначна увага, тому і бюджетна складова господарської діяльності, залишається поза увагою вчених та практиків з питань економіки. У зв’язку з цим, на наш погляд, розвиток і використання підсистеми бюджетування в напрямку управління господарською діяльністю підприємств є актуальною проблемою як для машинобудівних підприємств Миколаївської області, так і для інших суб’єктів господарювання.

Актуальність, недостатня теоретична і методологічна розробленість та суттєва практична значимість вищевказаних питань зумовила вибір теми публікації, її мету, завдання і структуру.

Публікація підготовлена на основі дослідження, яке проводилося за темою «Бюджетування як система забезпечення інноваційного розвитку підприємств». Затверджена на засіданні Вченої ради факультету менеджменту та маркетингу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» протокол № 7 від 29.12.2008 р. Автор є виконавцем даної теми.

ІІ. Постановка завдання

Метою дослідження стала розробка та обґрунтування теоретичних положень, науково-практичних методів і рекомендацій щодо підвищення ефективності господарської діяльності підприємств в ринкових умовах на основі створення і розвитку самостійної функціональної підсистеми «Бюджетування» у складі системи управління промисловими компаніями.

Для досягнення поставленої мети були визначені та вирішені наступні завдання:

- узагальнено погляди вітчизняних та закордонних вчених на механізм бюджетування як управлінської функції;

- досліджено особливості та роль методологічно-інформаційного інструментарію бюджетування в здійсненні машинобудівними підприємствами Миколаївської області господарської діяльності;

- запропоновано конкретні рішення щодо використання методологічно-інформаційного інструментарію бюджетування в управлінні господарською діяльністю підприємства з метою забезпечення його інноваційного розвитку.

Об’єкт дослідження – процеси господарської діяльності підприємств в конкуруючій економіці України.

Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методичних та науково-практичних питань забезпечення функції бюджетування на підприємствах машинобудування в сучасних умовах ринкової економіки України.

Теоретико-методологічною основою публікації є діалектичний метод і основні положення теорії бюджетування. У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення і формулювання висновків); монографічний (при дослідженні теоретичних методик бюджетування); порівняльний (при аналізі стану бюджетування господарської діяльності підприємств машинобудування Миколаївської області) тощо.

Інформаційна база публікації: законодавчо-нормативні акти України, звітність підприємств, дані бюджетів машинобудівних підприємств; монографії вітчизняних та закордонних вчених-економістів; публікації вітчизняних і закордонних вчених-економістів з дослідженої проблематики в періодичній пресі; інші джерела. Практична база дослідження – промислові підприємства галузі машинобудування Миколаївської області України за 2003-2008 рр. Для дослідження нами були обрані наступні підприємства Миколаївської області України: АТВТ "Завод "Екватор" (виготовлення кондиціонерів та повітряно-очищувального обладнання), АТВТ«Первомайськдизельмаш» (виготовлення двигунів внутрішнього згоряння), ВАТ «Завод Фрегат» (виготовлення сільгосптехніки), ВАТ «Інгул» (виготовлення трансформаторів), ВАТ «Конвеєрмаш» (виготовлення конвеєрів), ВАТ МП "ЕРА" (виготовлення судового та енергетичного обладнання), ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» (виготовлення турбін).

ІІІ. Результати

Стратегічний курс економічного розвитку суб’єктів господарської діяльності України на сучасному етапі проявляється в тому, щоб здійснити перехід до економіки вищої організації і ефективності із всебічно розвиненими та зрілими ринковими виробничо-збутовими відносинами, налагодженим господарським механізмом. На основі прискорення інноваційного розвитку, переорієнтації кожного підприємства на повне і першочергове використання якісних факторів економічного росту належить здійснити крутий поворот до інтенсифікації комерційно-виробничої діяльності і досягти значного підвищення конкурентного потенціалу компаній, збільшити масу прибутку організацій.

Вирішення нових завдань в економіці окремого господарюючого суб’єкта диктує потребу глибокої перебудови господарського механізму, створення комплексної, ефективної і гнучкої системи управління, з тим щоб привести форми і методи господарювання та управління у відповідність із сучасними вимогами. Значення розпочатих перетворень виступає в тому, щоб на ділі націлити управління на підвищення ефективності і якості, прискорення інноваційного розвитку тощо.

Ефективність управління визначається багатьма складовими: глибоким і всебічним використанням переваг і можливостей розвиненої ринкової системи господарювання, дією об’єктивних економічних законів, врахуванням змін у виробничо-збутових відносинах і інше. Одна із складових – створення та впровадження до сфери управління ефективних систем управління. Умови розвитку економіки господарюючих суб’єктів показали негайну потребу покращення методів збору і обробки інформації як основи організаційного управління, внаслідок чого системи управління все в більшої мірі стали відігравати роль фактора, який багато в чому визначає ефективність управління економікою господарюючого суб’єкта.

В свою чергу підвищення дієвості систем управління передбачає досягнення функціональної повноти цих систем, забезпечення комплексного впровадження усіх управлінських функцій. Особливу актуальність в цьому зв’язку набувають дослідження і вирішення широкого аспекту теоретичних та практичних проблем, які випливають із потреби подальшого удосконалення бюджетування, в умовах створення і впровадження на підприємствах систем управління.

Сутність бюджетування як функції управління проявляється у якісному визначенні початкової планової інформації, в результаті якого досягається розуміння змісту процесів, які відбуваються і характеру впливу на них об’єктивних і суб’єктивних факторів. Роль бюджетування в управлінні, його взаємозв’язки з іншими функціями визначають і його значення для практичної діяльності підприємств.

Сучасна практика управління складними економічними системами, якими, зокрема, виступають промислові підприємства, зумовила потребу створення такої системи бюджетування, структура якої б відповідала складності керованих об’єктів та завдань, які при цьому вирішуються. Практика вимагає також розробки такої системи бюджетування, яка б дозволила встановлювати та пояснювати складні взаємозв’язки і обумовленість багаточисельних елементів комерційно-виробничого процесу, виявляти наявні закономірності їх розвитку, визначати тенденції та напрямки їх зміни на перспективу. Вказані вимоги до бюджетування викликані характерною особливістю управління виробничо-збутовим процесом на сучасному етапі – потребою одночасного вирішення виходячи із єдиної мети взаємопов’язаних комплексів складних економічних, технічних, організаційних та соціальних завдань. У цих умовах велику актуальність і значення набув фактор генеральності (зведеності) та мобільності бюджету, який встановлюється на різних рівнях управління комерційно-виробничої діяльності підприємства.

Однією із самих малодосліджених проблем, яка безпосередньо впливає на процес впровадження планових розрахунків, в теорії бюджетування на цей час є питання про структуру системи бюджетування, а саме про склад основних взаємопов’язаних структурних елементів, які утворюють її – видів бюджету. Наявність в бюджетуванні структури, на наш погляд, об’єктивно випливає із притаманної йому ознаки системності, яка дозволяє розглядати ціле як сукупність взаємопов’язаних частин. При цьому виділення видів бюджетування і визначене їх відокремлювання взагалі пов’язані із багатогранністю вивчення господарської діяльності на різних рівнях управління комерційно-виробничих процесів та ґрунтуються на класифікації планових заходів за визначеними, як правило, найбільш істотними ознаками. Їх критичне узагальнення дозволяє зробити висновок, що побудова структури системи бюджетування, по-перше, повинна ґрунтуватися на врахуванні головних методологічних аспектів самого поняття «система», якими, зокрема, є наявність системної властивості, якої повинне задовольняти відношення, яке має місце в системі, або наявність системного відношення, в якому повинні знаходитися властивості, які характеризують систему. По-друге, виходячи із зв’язку функції бюджетування із управлінням взагалі уявляється, що основою розмежування генерального бюджетування на структурні складові повинне бути виділення в управлінні самостійних спеціалізованих ділянок управлінської діяльності, тобто функцій управління, оскільки бюджетування використовується при виконанні кожної функції, при прийнятті різних планових та управлінських рішень. Тому включені в систему бюджетування його види повинні відображати як зміст процесу самого управління, так і характер об’єктів управління.

Побудована на вказаних вихідних посилках структура системи бюджетування, на нашу думку, буде призначена для задоволення потреб на сам перед практики господарської діяльності і в цьому зв’язку вона буде являти собою орієнтовану на визначені рівні управління і об’єкти бюджету модель взаємопов’язаних методів і засобів реалізації цільової функції бюджетування. За ознакою «рівень управління» в системі бюджетування можна виділити такі його види: бюджети підрозділів (бюджет діяльності цехів, дільниць, бригад, робочих місць); бюджет діяльності підприємства; бюджет діяльності виробничого об’єднання; бюджет діяльності промислового об’єднання і інше. Ознака «об’єкт бюджетування» передбачає виділення в системі бюджетування таких його видів, як бюджет продажу, бюджет виробництва, бюджет собівартості готової продукції, бюджет собівартості реалізованої продукції і інше. При цьому різним рівням управління та видам діяльності буде відповідати свій конкретний перелік об’єктів бюджетування.

Ціль бюджетування є, на наш погляд, головною методологічною ознакою поділу бюджетування на види. У кінцевому рахунку вона визначає зміст планової програми, сукупність методів та підходів, які знаходять застосування, інформаційну базу і інші елементи планових засад. Однак ціль в той же час уявляється і занадто широкою ознакою класифікації видів бюджетування. В практичних умовах на зміст планової роботи істотно впливають такі фактори, як часовий інтервал бюджетування, який залежить від специфіки функцій, що виконуються на окремих етапах процесу управління, і підходи та методи бюджетування, що застосовуються, які також необхідно розглядати в якості класифікаційних ознак. Розглядання бюджетування в сукупності перерахованих ознак, на наш погляд, дозволяє виділити в системі бюджетування наступні три його види: перспективне бюджетування; ретроспективне (поточне) бюджетування; оперативне бюджетування. При формуванні цих видів бюджетування поряд з ціллю велику роль відіграє часова ознака та ознака методів і підходів бюджетування, що застосовуються, які відображають специфіку функцій, що виконуються на різних етапах управління.

Між різними видами бюджетування, по-перше, існують інформаційні зв’язки (наприклад, дані, встановлені в оперативному бюджеті, знаходять використання в процесі ретроспективного бюджету; в свою чергу дані ретроспективного бюджету використовуються у перспективному бюджеті тощо) і, по-друге, наявна певна подібність у методах і підходах, які знаходять використання (наприклад, методи і підходи, притаманні оперативному бюджету, можуть бути використані у ретроспективному бюджеті і в перспективному бюджеті і інше). Однак, як свідчить практика, це не є перешкодою для розроблення методик і підходів за кожним видом бюджету окремо і організації на їх основі в об’єднаннях і на підприємствах спеціалізованих напрямків планової роботи. Розробка методичних основ окремих видів бюджетування базується на визначенні для кожного із них: цілей і складу задач, систем кінцевих показників та періодів, методів і підходів бюджетування, переліку джерел інформації і схеми бюджетування тощо. Хоча різні види бюджетування замикаються в кінцевому рахунку на цілі генерального (зведеного) бюджету взагалі, в той же час вони мають і свої специфічні для кожного виду бюджетування цілі. Виконання планових засад в межах окремих видів бюджетування не повинне розглядатися як протиріччя концепції генеральності (зведеності), оскільки ціль будь-якого виду бюджету може бути досягнута тільки на базі генерального підходу до його проведення. Розкриття системно-структурних аспектів бюджетування важливе з тієї точки зору, що в умовах впровадження планових розрахунків воно дозволяє чітко визначити зміст і межі функціональних блоків і комплексів завдань бюджетування на різних рівнях управління комерційно-виробничою діяльністю підприємства.

Виконані за останні роки наукові дослідження безпосередньо в області впровадження бюджетування в промисловості, а також практика розвитку систем управління підприємствами в нашої країні переконливо свідчать, що найбільш приємні умови для докорінного покращення організації бюджетування в об’єднаннях та на підприємствах створюються при виділенні і розвитку у складі кожної системи управління підприємством самостійної підсистеми планової обробки інформації.

Тим не менш в цей час бюджетування ще не зайняло відповідного місця в існуючих на виробничих об’єднаннях та на підприємствах систем управління. Доказом слугує той факт, що в більшості систем управління підприємствами машинобудівних галузей питома вага завдань бюджетування, які впроваджуються, як правило, локально, досить незначна і складає у середньому приблизно 3-7 % від загальної кількості функціонуючих задач. Недооцінка ролі бюджетування в системі управління підприємством негативно впливає на якість здійснення в процесі управління зворотного зв’язку, внаслідок чого зменшуються можливості керівників різних рівнів в отриманні інформації, потрібної для оперативної комплексної оцінки стану виробничо-збутової діяльності, виявлення небажаних відхилень значень управлінських параметрів від завданих планом, знаходження потенційних резервів покращення господарської діяльності та прийняття на цієї основі оптимальних управлінських рішень. Відсутність в банках даних виробничих об’єднань (підприємств) потрібної планової інформації гальмує впровадження самого процесу прийняття управлінських рішень та створення систем ситуаційного управління комерційно-виробничою діяльністю. Наявне положення є слідством ряду причин, головні із яких, на наш погляд, наступні:

- доволі широко розповсюдженої думки серед деяких розробників систем управління про те, що бюджетування в системі управління підприємством не відіграє самостійної ролі і може розглядатися виключно як компонент інших функціональних підсистем (це, зокрема, знайшло вираження в ряді методичних матеріалів, де функція бюджетування розглянута досить поверхнево, наприклад [5-7]);

- повної відсутності необхідного розгляду і вивчення питань організації бюджетування в загальногалузевих та галузевих інструктивно-методичних матеріалах;

- слабке розроблення та недостатнє висвітлення в спеціальної літературі, в тому числі і безпосередньо із бюджетування об’єднань (підприємств), як теоретичних аспектів організації бюджетування в системах управління підприємством, так і наявного практичного досвіду.

Попередня практика розвитку систем управління підприємствами переконливо довела неефективність локального підходу до впровадження функції бюджетування – вирішення часткових планових завдань, які розосереджені за багатьма функціональними підсистемами. Докорінне покращення організації бюджетування на підприємствах можливе лише тільки за умов створення і розвитку у складі кожної системи управління підприємством самостійної функціональної підсистеми «Бюджетування».

Результати проведеного дослідження надають нам можливість із впевненістю відзначити той факт, що реалізація цієї пропозиції на практиці допоможе керівникам усіх рівнів управління на підприємствах отримувати в систематичному порядку планову інформацію, необхідну для комплексного і об’єктивного визначення стану науково-технічного розвитку, встановлення періоду «невтручання» в режими роботи, виявляти наявні резерви та забезпечувати процес прогнозування на досить тривалу перспективу. Усе це буде сприяти виходу із наявної економічної кризи і забезпеченню інноваційного розвитку підприємств та покращенню якості роботи.

IV. Висновки

Наукова новизна одержаних результатів полягає в постановці, теоретичному обґрунтуванні, практичному вирішенні комплексу питань створення і розвитку системно-функціонального управління господарською діяльністю підприємства з розширеним використанням бюджетного інструментарію.

У процесі дослідження одержано такі найсуттєвіші наукові результати.

Дістала подальший розвиток теорія відносно можливості і доцільності комплексного використання в управлінні господарською діяльністю підприємств сучасного методологічно-інформаційного інструментарію бюджетування.

Наукові результати дослідження й основні положення публікації доведені до рівня системно-функціональних рішень, методичних розробок і практичних рекомендацій. Вони можуть використовуватися в управлінні господарською діяльністю підприємства в ринкової економіці.

Найбільшу цінність для практики підприємств машинобудування мають наступні розробки: системно-функціональні засади формування самостійної функціональної підсистеми «Бюджетування» в системі управління господарською діяльністю промислового підприємства. Розробки, які містяться в публікації, прийняті до впровадження підприємством ВАТ «Конвеєрмаш» (Акт про впровадження «Бюджетування як система забезпечення інноваційного розвитку підприємств» від 29 січня 2009 р. № 24/35) тощо. Наприклад, дослідження, проведені у машинобудівної промисловості, показали, що впровадження в межах системи управління підприємством першочергових завдань бюджетування тільки на 7 підприємствах надає підсумковий річний економічний ефект, який приблизно дорівнює 1,3 млн. грн. Цей факт можливо пояснити тим, що по-перше, бюджетування у повсякденній роботі підприємств виступає як основний засіб забезпечення інноваційного розвитку і, по-друге, займаючи в системі управління проміжне положення між обліково-аналітичною інформацією та прийняттям управлінських рішень, бюджетування виступає базою для прийняття рішень, їх логічною основою. Від комплексності, якості і своєчасності бюджетування залежить і оптимальність рішень, які приймаються, та ефективність управління.

Проведене дослідження є самостійною науковою працею. Представлені в публікації наукові результати є особистими розробками автора. Внесок автора полягає в обґрунтуванні потреби створення і розвитку адекватної вимогам ринкової економіки і специфіки сучасного машинобудування самостійної функціональної підсистеми «Бюджетування» в системі управління господарською діяльністю промислових компаній.

Серед перспектив подальших розвідок у даному напрямку особливою актуальністю, на наш погляд, відрізняється питання пов’язане із переконливим доказом того факту, що бюджетування відіграє визначальну роль у забезпеченні інноваційного розвитку підприємств.

Література

1). Аткинсон, Энтони А., Банкер, Раджив Д., Каплан, Роберт С., Янг, Марк С. Управленческий учёт, 3-е издание.: Пер с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. – 878 с.: ил. – Парал. тит. англ. – С. 483-543. – ISBN 5-8459-0635-0 (рус.). ISBN 0-13-010195-8 (англ.).

2). Атрилл Питер, МакЛейни Эдди. Управленческий учёт для нефинансовых менеджеров / Пер. с англ.; Под ред. Каныгина С.Л. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. – 624 с. – С. 183-235. – ISBN 0-273-65591-4 (англ.). ISBN 966-8216-48-2.

3). Івакіна І. Управлінський облік: стисло і доступно. – Х.: Фактор, 2007. – 320 с. – С. 156-226. – ISBN 978-966-312-567-1.

4). Ковтун С. Бюджетування на сучасному підприємстві, або як ефективно управляти фінансами. – Х.: Фактор, 2005. – 340 с. – ISBN 966-312-304-4.

5). Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості. / [Григор Н.М., Крехівський О.В., Шклярук М.М., Ніколаєнко Н.Л., Мельник Т.В., Тарасова А.І., Байдаченко Т.Г., Чернопащенко М.С., Кущ Е.С., Петрова Р.С.]. – К.: Державне підприємство «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» Міністерства промислової політики України, 2007. – 305 с.

6). Методичні рекомендації оцінки впливу змін економічних факторів на результатні показники прибутку, рентабельності виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) / [Григор Н.М., Крехівський О.В., Ніколаєнко Н.Л., Байдаченко Т.Г., Тарасова А.І., Чернопащенко М.С.]. – К.: Державне підприємство «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» Міністерства промислової політики України, 2007. – 139 с.

7). Методичні рекомендації оцінки впливу змін економічних факторів на собівартість виробництва продукції (робіт, послуг) у промисловості та на ефективність роботи підприємств / [Григор Н.М., Крехівський О.В., Ніколаєнко Н.Л., Мельник Т.В., Тарасова А.І., Байдаченко Т.Г., Чернопащенко М.С.]. – К.: Державне підприємство «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» Міністерства промислової політики України, 2008. – 408 с.

8). Управлінський облік / Дон Р. Хенсен, Меріен М. Моувен, Небіл С. Еліас, Девід У. Сєнков. Пер. з англ. 5-го канад. вид. О. Григораша, О. Рахубовського, Н. Краснік та ін. Наук. ред. пер. Н.П. Краснік. – К.: Міленіум, 2002. – 974 с. – С. 572-634. – ISBN 966-8063-13-9. ISBN 0-17-616844-3.

9). Хоуп, Джереми. За гранью бюджетирования. Как руководителям вырваться из ловушки ежегодных планов / Джереми Хоуп, Робин Фрейзер; пер. с англ. Р.В. Кащеева. – Москва: Вершина, 2007. – 272 с.: ил., табл. – ISBN 5-9626-0293-5. – ISBN 1-57851-866-0 (англ.).

10). Хруцкий В.Е., Гамаюнов В.В. Внутрифирменное бюджетирование: Настольная книга по постановке финансового планирования. – 2-е узд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2008. – 464 с.: ил. – ISBN 978-5-279-02681-4.