Педагогические науки\2. Проблемы подготовки специалистов

Ассистент Еленич Л.С.

Глуховский государственный педагогический университет, Украина

Сутність проектної екологічної діяльності в системі професійної підготовки майбутніх учителів

Останнім часом зростає популярність методу про­ектів у різних країнах. Через це збільшується кількість підходів до тлумачення його сутності.                                                               

   Розкриваючи сутність поняття «проект», зосередимо увагу на тому, що у педагогічній науці немає єдиного тлумачення даного поняття. Так, Кільпатрик пояснює проект як будь-яку роботу, що виконана «від усього серця» і має певну цільову настанову. Аналізуючи сутність поняття проектування, Г. Ісаєва зазначає, що, проектування – це особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація на практично спрямоване дослідження.        Проект як проблема означає ситуацію творчості, в якій людина перестає бути власником ідеї, щоб отримати шанс наштовхнутися на щось нове, здивуватися, виявити його у своїй творчості).                                                                                                         Сутність проекту за І.С.Сергєєвим, це є  «п´ять П»:

1. Проблема  2. Проектування (планування)   3. Пошук інформації

4. Продукт   5. Презентація      6. Портфоліо.  [ Сергеев, 25].

  Ми бачимо суть проектної технології у функціонуванні цілісної системи дидактичних засобів (змісту, методів, прийомів тощо), що адаптує навчально-виховний процес до структурних та організаційних вимог навчального проектування. Воно, в свою чергу, передбачає системне і послідовне моделювання тренувального розв'язання проблемних ситуацій, що вимагають від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розроблення оптимальних шляхів їх розв'язання (проектів), їх неодмінний публічний захист та аналіз підсумків упровадження.                                                                               Характеризуючи сутність проектної екологічної діяльності, слід вказати на те, що це та технологія навчання, реалізація якої розширює можливості екологічної освіти, окрім традиційного опрацювання  навчальних  тем спрямована на створення певного матеріального або інтелектуального продукту, що безпосередньо стосується навчального предмету в даному випадку екології. Передбачені навчальним проектом види діяльності студенти здійснюють індивідуально або групою, при цьому вони спілкуються між собою та консультуються з викладачами і в такий спосіб пригадують необхідні знання і набувають нових. Механізм реалізації проектної екологічної діяльності завжди орієнтований на самостійну індивідуальну, парну або групову діяльність студентів, котра відбувається у певний проміжок часу.      

Проектна діяльність прогностична, постільки направлена на майбутнє. Включення студентів у проектну екологічну діяльність мотивовано бажанням вирішити екологічні проблеми. Для вирішення будь-якої екологічної проблеми важливі не тільки знання про навколишнє середовище, але і уміння проявити творчі здібності, самостійність. Самостійне вирішення екологічних проблем в процесі проектної діяльності неможливе без уміння конструювати свої знання, що, у свою чергу, детермінує розвиток пізнавальних навиків студентів, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення за допомогою практичних дій. Включення студентів в творчу проектну діяльність за вирішенням екологічних проблем сприяє формуванню у них екологічної культури.                                                                        Використання ж проектної діяльності в процесі екологічного виховання забезпечує включення молоді у вирішення екологічних проблем, оволодіння способами поліпшення навколишнього середовища на основі творчої діяльності, розвиток потенційних можливостей в співпраці з дорослими.

Безперечними перевагами проектної діяльності є перспективні уміння майбутнього педагога планувати свою діяльність, наперед передбачити свої результати; використовувати багато джерел інформації; самостійно відбирати й накопичувати матеріал; аналізувати, співвставляти факти; аргументувати думку; приймати рішення; встановлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним); створювати « кінцевий продукт» - матеріальний носій проектної діяльності (посібник, підручник, таблицю, фільм, слайд, журнал, проспект, стінгазету, сценарій позакласного заходу, конспект уроку тощо); представляти створене перед аудиторією; оцінювати себе і один одного.                                                                                           Таким чином, основними вимогами до використан­ня методу проектів є: наявність значущої у дослідниць­кому, творчому плані  проблеми (завдання), розв'язання якої потребує інтегрованих знань, дослідницького по­шуку; практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учасників; структурування змісто­вої частини проекту (із зазначенням поетапних резуль­татів); використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження; обговорення способів оформлення кін­цевих результатів (презентації, захисту, творчих звітів); збір, систематизація та аналіз отриманих даних; підбиття підсумків, оформлення результатів, їх презентація; ви­сновки, висунення нових проблем дослідження. Реалізація проектної діяльності в процесі змістовного насиченого педагогічного процесу забезпечує взаємодію та стимулювання розвитку сил і потенційних можливостей, перетворення задатків на здібності. Оволодіння власним досвідом, способами творчої діяльності, соціальними і духовними відносинами.

Література:

Ісаєва Г. Метод проектів – ефективна технологія навчання // Підручник для директора. – 2005. - №9-10. – С.4-9.

Сергеев И.С. Освоили метод учебных проектов… что дальше? // Преподавание истории и обществознания в школе. – 2005. - №9. – С.20-28.