К.е.н. Бербенець О.В., к.б.н. Гогітідзе Н.А.

Дніпропетровський державний аграрний університет

ВИКОРИСТАННЯ ПРОБІОТИКІВ В ТВАРИННИЦТВІ

ТА ПТАХІВНИЦТВІ

В статті розглянуто механізм дії пробіотиків, їх відмінність від антибіотиків, переваги пробіотичних препаратів та причини їх використанн, а також наведені результати використання пробіотичних препаратів у птахівництві.

Ключові слова: пробіотики (моноспорін), антибіотики, мікрофлора, бактерії, приріст живої маси, збереженість, конверсія корму.

I. Вступ. Тваринництво завжди було і є стратегічною галуззю для будь-якої країни. Продуктивність птиці і тварин, якість м’яса, молока і яєць напряму залежить від фізіологічного стану тварин і птиці. Він в свою чергу визначається станом травної системи, складом мікрофлори кишечника. Ідея цілеспрямованої зміни складу симбіотичної мікрофлори шлунково-кишкового тракту належить засновнику вітчизняної мікробіології І.І. Мечникову. Сьогодні ця наукова передумова отримала широкий розвиток як в нашій країні так і за кордоном під назвою «замісна мікрофлора». Головними в цьому процесі являються бактерії, які отримали назву «пробіотики», що в перекладі означає «для життя». Пробіотики – це живі мікроорганізми і речовини мікробного походження.

І на сьогодні, світовий ринок пробіотичних мікроорганізмів (пробіотиків) являється одним з найбільш перспективних і оцінюється мільярдами доларів на рік.

II. Постановка завдання. Дане дослідження проводиться з метою розкриття значення використання пробіотичних препаратів у тваринництві та зокрема у птахівництві, а також для дослідження переваг та причин використання пробіотиків.

III. Результати. Як ми вже зазначали, пробіотики – це живі мікроорганізми і речовини мікробного походження, що позитивно діють на здоров’я тварин через протиінфекційні захисні механізми, імуномоделюючу дію, підвищення бар'єрних функцій, метаболічні ефекти і позитивні впливи на моторику і функції кишечнику. Тож далі пропонуємо розглянути механізм їх дії, їх відмінність від антибіотиків, причини використання та їх переваги.

Механізм дії пробіотиків: пробіотики в кишечнику запобігають розмноженню несприятливих бактерій та їх впливу на організм, при цьому небажані бактерії витісняються, на відміну від антибіотиків, які вбивають не лише шкідливу мікрофлору, але і корисну, тому і не дивно, що в Україні використання антибіотиків, які стимулюють ріст, в процесі виробництва курячого м’яса заборонено чинним законодавством. Пробіотичні бактерії виробляють в кишечнику речовини, що запобігають росту небажаних бактерій, стимулюється захисна система самого кишечника та укріплюється імунітет самої тварини і птиці.

Відміна пробіотиків від антибіотиків:

· нульовий строк очікування, реалізацію товарної продукції можна здійснювати безпосередньо після використання;

· відсутнє звикання до препарату;

· він нешкідливий, навіть якщо концентрація препарату перевищує рекомендовані норми в кілька разів.

Основні причини використання пробіотиків:

1. низький рівень імунологічної реактивності та природної резистентності;

2. зниження життєздатності молодняка;

3. збільшення захворюваності та летальності;

4. для корегування дисбактеріозів;

5. для регулювання мікробіологічних процесів в стравохідному тракті;

6. для профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту аліментарної та інфекційної етимології;

7. для прискорення росту молодняка і зменшення його відходу;

8. для підвищення біологічної повноцінності продукції.

Найбільшу ефективність пробіотиків відмічається при профілактиці інфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту, особливо у молодняка сільськогосподарських тварин. В цих випадках пробіотичні препарати не лише згубно діють на збудників захворювань але і сприяють відновленню нормального мікробіоценозу кишечника.

Друга перевага пробіотичних препаратів в тому, що мікроорганізми, які входять до їх складу, в процесі відтворення в стравохідному тракті тварин і птиці продукують значну кількість біологічно активних речовин, а вони, в свою чергу, стимулюють природну резистентність організму.

З економічної точки зору найбільш важливо, що від використання пробіотичних препаратів збільшується приріст живої маси і збереженість молодняка, знижуються затрати корму, підвищується продуктивність тварин і птиці.

У птахівництві пробіотики використовують для збільшення продуктивності птиці в мінімальних дозах: близько 10⁶ або 10⁷ в 1 г. При цьому його вводять щодня, на протязі 1-2 місяців до отримання результату. Для пробіотику важливо постійно перебувати в порожнині кишечника в значній кількості для того, щоб отримати ефект.

За словами PR-менеджера ВАТ «Міронівський хлібопродукт» (МХП), власника торгової марки «Наша ряба» та ін. – Аліни Корнієц, в основі корму для курчат-бройлерів – вирощена на власних полях кукурудза, а от добавки, що використовуються у кормі натурального походження. Це або пробіотики, або пробіотики – препарати створенні на основі органічних кислот.

В ході досліджень було виявлено, що використання пробіотичного препарату з високою концентрацією з перших днів життя курчат, сприяє нормальному формуванню мікрофлори кишечника, захищає організм від проникнення патогенної мікрофлори та їх токсинів, що в свою чергу впливає на покращення м’ясних якостей курчат: грудні м’язи по відношенню до живої маси в дослідній групі збільшилися на 1,2%; м’язи ножні, шкіра і кістки по відношенню до живої маси навпаки зменшилися на 0,4; 1,1 та 1,7% відповідно. Ці дані свідчать про те, що спостерігається позитивна кореляція між використанням пробіотичних препаратів та покращення м’ясних якостей курчат-бройлерів.

Використання такого пробіотичного препарату як «моноспорін» покращує збереженість курчат-бройлерів (рис. 1), знижує затрати корму на 1 голову (рис. 2), на 1 кг приросту (рис. 3).

«Моноспорін» розроблено на основі штаму «сінної палички», ізольованого з кишечнику здорової тварини. Механізм дії препарату полягає в тому, що штам, який входить до його складу продукує антибіотичну субстанцію з високим спектром антибактеріальної та протигрибкової дії. Синтезує лібази, лізацин, а також пектологічні і протеолітичні ферменти, які приймають участь як в дезінтеграції білку бактеріальних токсинів, так і в розщеплення клітковини, полісахаридів та підвищенні засвоюваності кормів.

Рис.1. Збереженість курчат-бройлерів при використанні пробіотики «моноспаріна», %

Як свідчать дані рисунку 1, збереженість курчат-бройлерів в обох дослідних групах перевищує аналогічний показник в контрольній групі на 0,7 та 0,9% відповідно.

Дані рисунків 2 і 3 показують нам, що використання такого пробіотики, як «моноспорін» знижує затрати корму, а саме затрати корму на 1 голову на добу, в обох дослідних групах у порівнянні з контрольною менші на 3,2 та 3,9 г; а затрати корму на 1 кг приросту живої маси менші на 0,015 кг.

Рис. 2. Затрати корму на 1 гол./добу, г

Рис. 3. Затрати корму на 1 кг приросту живої маси, кг

Таким чином, аналіз зоотехнічних, виробничих, економічних показників та показників з забою курчат-бройлерів засвідчує те, що використання пробіотичних препаратів призводе до зниження конверсії корму, санбраку, підвищенню живої маси, виходу грудного м’язу та зниженню відкладень підшкірного жиру. Фізіологічний вплив пробіотичних препаратів безпосередньо пов'язаний з нормалізацією обміну речовин. А економічний ефект складає на кожну вкладену копійку 10 копійок прибутку на 1 кг приросту живої маси.

Аналогічний дослід було проведено в умовах промислового комплексу, де здійснюється раннє відлучення поросят (у 28 днів). Процес відлучення є для поросят стресом, який пов'язаний зі зміною умов утримання та зміною корму (з молока на корми рослинного походження). Слідством чого є зниження імунітету та захворюваності шлунково-кишкового тракту (діарея, диспепсія та ін.). Нами було запропоновано замінити антибіотичні препарати на пробіотики «моноспорін». Що сприяло покращенню фізіологічного стану поросят, зменшенню кількості захворювань, збільшенню енергії росту, а також зменшенню конверсії корму. Також в господарстві на 1 голову в групі дорощування з 28-70 днів витрачалося 6,38 грн. на ветеринарні препарати, з вводом «моноспоріну» витрати на 1 голову стали не перевищувати 3 грн., тобто витрати зменшилися майже вдвічі.

IV. Висновки. Здійснений аналіз показав, що пробіотики на відміну від антибіотиків, є дозволеними законодавством, у них нульовий строк очікування, що означає, що реалізовувати товарну продукцію можна безпосередньо після використання, також відсутнє звикання до препарату і він є нешкідливим.

Найбільшу ефективність пробіотиків відмічається при профілактиці інфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту, особливо у молодняка сільськогосподарських тварин. Іншою перевагою пробіотичних препаратів є те, що мікроорганізми, які входять до їх складу, в процесі відтворення в стравохідному тракті тварин і птиці продукують значну кількість біологічно активних речовин, а вони, в свою чергу, стимулюють природну резистентність організму.

Реалізація запропонованих нами мір у промисловому комплексі на вирощуванні поросят, дозволила зменшити витрати на ветеринарні препарати майже вдвічі: з 6,38 грн. до 3 грн.