АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Сіменко М.С.

Найважливішими характеристиками фінансового стану підприємства є стабільність його діяльності і платоспроможність з позиції довгострокової перспективи. Якщо підприємство фінансово стійке, платоспроможно, воно має перевагу перед іншими підприємствами того ж профілю в залученні інвестицій, в одержанні кредитів, у виборі постачальників і в підборі кваліфікованих кадрів. І що є не маловажним, воно не вступає в конфлікт із державою і суспільством, тому що виплачує вчасно податки в бюджет, внески в соціальні фонди, заробітну плату працівникам, дивіденди акціонерам, а банкам гарантує повернення кредитів і сплату відсотків по них.

Огляд численних видань дозволяє констатувати, що єдиного загальновизнаного підходу до побудови відповідних алгоритмів оцінки фінансової стійкості немає. Автори включають у систему показників або зовсім різні коефіцієнти, або будують свою систему коефіцієнтів, модифікувавши уже відому, шляхом включення в неї нового показника. Так, А.Д.Шеремет, Р.С. Сайфулин, Л.А.Лахтионова розділяють абсолютні і відносні показники фінансової стійкості, а їхнє загальне число нараховує 14 показників. Позиція іншого відомого автора В.В.Ковальова полягає в двоякій оцінці фінансової стійкості: по-перше, з позиції структури джерел засобів, по-друге, з позиції витрат, зв'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел. Відповідно виділяються дві групи показників, називаних умовно коефіцієнтами капіталізації і коефіцієнтами покриття. Їхнє загальне число нараховує 13.

Для порівняння ряд інших відомих авторів: М.Я. Коробів, Н.П. Любушин, В.П. Астахов, Г.В. Савицька обмежуються розрахунком двох – чотирьох коефіцієнтів.

Подібний стан характерно і для ряду Методичних рекомендацій і Положень про порядок здійснення аналізу фінансового становища підприємств і організацій, затверджених наказами різних відомств - Міністерством фінансів України, Міністерством економіки України, Державною податковою адміністрацією України, Національним Банком України й ін. Показники, що включаються у відповідні методики аналізу істотно варіюють як у кількісному відношенні, так і по методах розрахунку. Цей фактор не може не викликати складностей і утруднень у практичних працівників у методиці розрахунку цих показників, а значить і проблем з визначенням фінансового стану підприємства.

Найважливішим показником, використовуваним в аналізі фінансової стійкості є величина собсвенных оборотних коштів підприємства. Методика розрахунку даного показника істотно ускладнилася в зв'язку з неоднозначністю підходів до одному їхній основних елементів формування величини робочого капіталу - власного капіталу підприємства. Основна мета визначення величини власного капіталу підприємства при розрахунку величини робочого капіталу полягає у визначенні реальної величини собствнных джерел підприємства, що спрямовані на формування його основного капіталу (1 розділ активу), тому що частина засобів, що залишилася, буде спрямоване формування оборотного капіталу підприємства. З цих позицій величина власного капіталу представлена тільки першим розділом пасиву балансу і величиною засобів цільового фінансування, у тому випадку, якщо ця стаття пасиву балансу сформована за рахунок засобів головного підприємства і спрямована на формування основного капіталу підприємства. В всіх інших випадках у розрахунок величини власного оборотного капіталу підприємства приймається тільки значення першого розділу пасиву балансу «Власний капітал».

Що стосується вирахування інших показників, в основі яких лежить величина власного капіталу підприємства, наприклад, частка власного капіталу у валюті балансу, те цілком резонно варто віднести до складу власного капіталу частина 2-го роздягнула пасиву (у тому випадку якщо статті цього розділу сформовані за рахунок власних джерел) і частина 5-го роздягнула (за винятком суми витрат, зв'язаної з одержанням відповідних доходів).

Вивчення офіційних документів за методикою аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій показало, що й у них немає єдності розрахунку коефіцієнтів.

У спеціальній економічній літературі дотепер не вироблене єдине поняття фінансової стійкості. На наш погляд, вона характеризується станом і структурою активів підприємства і забезпеченістю їхніми джерелами покриття (пасивами). Таким чином, система показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства повинна включати наступні основні блоки: показники, що визначають стан оборотних коштів; показники, що визначають стан основних засобів і показники, що характеризують стан фінансових ресурсів підприємства. Названі нами коефіцієнти фінансової стійкості не вичерпують усіх можливих комбінацій у вимірі структурних співвідношень бухгалтерського балансу. Разом з тим не припустимо змішувати різні напрямки фінансового аналізу і тим більше ототожнювати них. Якщо в процесі здійснення фінансового аналізу його різні напрямки не відокремлювати друг від друга, то й опанувати ними з метою керування фінансовим станом підприємства стане неможливо.

Аналіз фінансової стійкості як складена невід'ємна частина фінансового аналізу повинний проводитися комплексно, а показники для оцінки фінансового стану підприємства повинні являти собою систему не суперечних один одному, не дублюючих, а дополняющих друг друга, однозначних коефіцієнтів.

Література

1. Астахов В.П. Анализ финансовой устойчивости фирмы и процедуры, связанные с банкротством. - М.: Высь-89, 1995. – 175 с.

2. Ковалев В.В. Финансовий анализ.- М.: Финансы и статистика, 1997.- 348 с.

3. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства.-Мн.: ИП "Экопеpспектива", 1998.- 482 с.

4. Шеремет А.Д., Сайфуллин Р.С. Методика финансового анализа.-М.: ИНФРА, 1996.-132 с.