Якубович З. В.

Інститут підприємництва та перспективних технологій, Україна

Методи і підходи до оцінювання рівня економічної безпеки машинобудівних підприємств

З розвитком ринкових відносин вітчизняні підприємства зіткнулися з проблемою суттєвого зменшення підтримки з боку держави та необхідністю створення власними силами умов для безпечного розвитку. Ефективне функціонування підприємства залежить від рівня його економічної безпеки. Оцінювання рівня економічної безпеки здійснюється на основі наукових підходів та за допомогою розроблених методик. Не варто ототожнювати ці поняття, що в економічній літературі зустрічається часто.

Для визначення кількісного рівня економічної безпеки підприємства використовується декілька підходів: індикаторний, ресурсно-функціональний, програмно-цільовий. Індикаторний підхід полягає у встановленні рівня економічної безпеки в результаті порівняння фактичних показників діяльності підприємства з індикаторами, що виступають пороговими значеннями цих показників і відповідають певному рівню безпеки. При неточному визначенні значень індикаторів неправильно буде визначений рівень економічної безпеки. Ресурсно-функціональний підхід передбачає визначення рівня економічної безпеки за допомогою оцінювання ефективності використання ресурсів підприємства. При застосуванні цього підходу оцінювання рівня економічної безпеки підприємства ототожнюється із аналізом стану його фінансово-господарської діяльності. Програмно-цільовий підхід базується на інтегруванні показників, які визначають рівень економічної безпеки підприємства. Значну увагу при використанні цього підходу необхідно приділити відбору показників та визначенню методів їх інтегрування.

Для реалізації вибраного підходу необхідно виділити певні методи, які використовуються для оцінювання рівня економічної безпеки підприємства. В результаті проведеного аналізу існуючих методів (табл.) виявлені недоліки, які можуть негативно вплинути на визначення рівня економічної безпеки машинобудівних підприємств.

Таблиця

Методи, які використовуються для оцінювання рівня

економічної безпеки підприємства

Автори	Методи
Т. Васильців [1]	Експертна оцінка, моніторинг соціально-економічних показників, аналіз й обробка сценаріїв, оптимізація, багатовимірний статистичний аналіз, теоретико-ігрові методи, теорія штучних нейронних мереж
С. Міщенко [2]	Екстраполяція (екстраполяція параметричних залежностей, екстраполяція тимчасових тенденцій); експертні методи (опитування, експертні комісії, складання аналітичних доповідних записок, “мозкова атака”, “Делфі”); структурно-аналітичні методи (моделювання, ієрархічна декомпозиція, морфологічний аналіз, матричний метод, мережевий аналіз, SWOT-аналіз, побудова семантичного диференціала, побудова профілю середовища, складання сценаріїв)
С. Довбня, Н. Гічова [3]	Методи комплексної оцінки загроз (інтегральна оцінка ризику, оцінка ефективності захисних заходів); методи комплексної оцінки економічного потенціалу підприємства (оцінка конкурентного статусу фірми, інтегральна оцінка додержання інтересів компанії, SWOT-аналіз, багатовекторна ресурсно-функціональна модель економічної безпеки, багатофакторна лінійна модель); методи прогнозування банкрутства (багатофакторні дискримінанті моделі та інші методи інтегральної оцінки фінансово-економічного стану підприємства).

Зокрема, метод експертних оцінок передбачає здійснювати прогнозування можливих загроз підприємства на основі висновків, зроблених експертами. Основними недоліками цього методу може бути недостатня кваліфікація спеціалістів та суб’єктивізм при прийнятті рішень. Крім того, можливий вплив одного спеціаліста на решту членів групи, якщо застосовується метод колективних експертних оцінок. Метод аналізу і обробки сценаріїв призначений для прогнозування різних варіантів розвитку ситуації, метод оптимізації – для вибору варіанту, за якого досягається найбільш бажаний результат, теоретико–ігрові методи – для визначення варіантів розвитку підприємства у непередбачуваному зовнішньому середовищі. Теорія штучних нейронних мереж базується на моделюванні нелінійних залежностей при вирішенні задачі. Вважаємо, що цей метод є складним для використання у діяльності машинобудівних підприємств на сучасному етапі їх розвитку. Основною умовою використання методу екстраполяції є відносно стабільний розвиток підприємства, адже висновки про значення прогнозних показників у майбутніх періодах робляться на основі вивчення їх динаміки у попередніх періодах. Даний метод є неактуальним для застосування, оскільки теперішня ситуація машинобудівних підприємств характеризується нестабільністю та суттєвим коливанням фінансових показників. Методи прогнозування банкрутства зводяться переважно до виявлення симптомів фінансової кризи підприємства, тому значно обмежують сутність поняття “економічна безпека”. Група методів комплексної оцінки загроз передбачає оцінку ризиків підприємства та виявлення загроз, не пов’язуючи цей аналіз із встановленням рівня економічної безпеки підприємства.

Методи, які використовуються для оцінювання рівня економічної безпеки машинобудівних підприємств повинні відповідати обраним підходам. Здебільшого всі ці методи потребують значної кількості статистичних даних. Часто опрацьована інформація носить суперечливий характер, оскільки базується на використанні різних джерел. Правильність вибору методу залежить від цілей підприємства. Для оцінювання рівня економічної безпеки підприємства за її складовими та для визначення загального рівня економічної безпеки використовуються різні методи.

Література:

1. Васильців Т.Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення: монографія / Т.Г. Васильців. — Львів: Арал, 2008. — 386 с.

2. Мищенко С.Н. Система обеспечения экономической безопасности организации: дис. на соискание учёной степени канд. экон. наук: 08.00.05 / С.Н. Мищенко. — Ростов-на-Дону, 2004. — 197 с.

3. Довбня С.Б. Діагностика рівня економічної безпеки підприємства / С.Б. Довбня, Н.Ю. Гічова // Фінанси України. — 2008. — №4. С. 88-97.