К.т.н., доц. Штефан Н.М., Діденко А.О.

Національний гірничий університет, Україна

Нові підходи до управління прибутком підприємства

Прибуток у ринкових умовах господарювання відіграє ключову роль у діяльності будь-якого підприємства і соціально-економічному розвитку країни в цілому. Тому питання максимізації прибутку підприємств в умовах ринкової економіки є актуальним як для науковців, так і для практиків.

У ринкових умовах господарювання за високого рівня конкурентної боротьби просто отримання підприємствами прибутку певної величини вже недостатньо. Важливу роль відіграють якісні характеристики розвитку підприємства та першочерговим стає питання отримання прибутку необхідної якості за заданого його обсягу. Тому при управлінні прибутком підприємства важливо враховувати саме цей аспект.

В праці І. Бланка зазначається, що якість прибутку – це узагальнена характеристика структури джерел формування прибутку підприємства. Крім того, пропонується пояснення високої і низької якості прибутку. Висока якість операційного прибутку характеризується зростанням обсягу випуску продукції, зниженням рівня операційних витрат тощо, а низька – зростанням цін на продукцію без збільшення обсягу її випуску і реалізації в натуральних показниках.

Стратегія управління якістю прибутку є важливим елементом фінансової стратегії, яка базується на процесах інноватизації виробництва, враховує зміни в зовнішньому і внутрішньому середовищах і є основним напрямком зростання економічної ефективності підприємства. Така стратегія гарантовано дозволяє забезпечити збільшення нових інвестиційних ресурсів та загального рівня економічної безпеки підприємства.

В основі стратегічного управління якістю прибутку лежить стратегічне планування прибутку і його якості. У свою чергу, стратегічне планування через реалізацію маркетингових підходів максимально враховує всю гаму зовнішніх споживчих потреб, а через розвиток соціально-економічних відносин – вирішує проблему мотивації робітників підприємства, узгодження інтересів власників і найманих працівників, дотримання та підвищення соціальних стандартів на підприємстві.

Слід зауважити, що категорія «якість прибутку» охоплює не тільки етап формування прибутку, а також етапи розподілу і використання прибутку, оскільки характеризує операційний, інвестиційний і фінансовий прибуток. Для визначення рівня якості операційного прибутку потрібно розробити відповідні критеріальні ознаки. Необхідно враховувати, що поняття «висока» і «низька якість» стосуються також фінансового, інвестиційного і загального прибутку підприємства.

Мета оцінки якості прибутку полягає в тому, щоб визначити оптимальне формування та розподіл прибутку підприємства і на цій основі забезпечити:

раціональність джерел фінансування розвитку виробництва;

інноватизацію підприємства;

поточну і стратегічну конкурентоспроможність підприємства.

Якісний розподіл прибутку передбачає оптимальне співвідношення реінвестування прибутку та його використання на споживання.

Таке визначення категорії «якість прибутку» з позиції якісної оцінки свідчить, що чим вищий рівень інноватизації виробництва і краща система його організації та управління, тим вищою за інших рівних умов буде якість прибутку.

Як ключовий чинник економічної безпеки будь-якого підприємства якість прибутку є об’єктом управління, що потребує розробки відповідного організаційно-економічного механізму. Основою організаційно-економічного механізму є розробка економіко-математична модель управління прибутком.

В якості функції цілі:

1) для підприємства в цілому приймається максимізація прибутку до сплати відсотків за позичками та податків (ЕВІТ) за вирахуванням нормативно-встановленої частини капіталу підприємства:

F_підп = ЕВІТ_t – Е_нр * К_t, (1)

де ЕВІТ_t – прибуток підприємства до сплати відсотків за позичками та податків у періоді t; Е_нр – встановлений на підприємстві норматив реінвестування чистого прибутку в активи підприємства; К_t – сукупний капітал підприємства; t – відповідний досліджуваний період.

2) для власників підприємства приймається максимізація чистого прибутку за вирахуванням нормативно-встановленої частини власного капіталу, яка підлягає реінвестуванню в активи підприємства:

F_власн = ЧП_t – Е_нр * ВК_t, (2)

де ЧП_t – чистий прибуток підприємства; Е_нр – встановлений на підприємстві норматив реінвестування чистого прибутку в активи підприємства; ВК_t – власний капітал підприємства; t – відповідний досліджуваний період.

Максимізація прибутку здійснюється в умовах наступних обмежень:

капітальних ресурсів;

виробничих запасів;

кадрового складу;

продуктивності праці, тощо.

Таким чином, нові підходи до управління прибутком підприємства дозволяють більш повно і ґрунтовно визначити його якісні складові, що сприятиме розробці та реалізації високоефективної конкурентоспроможної загальної стратегії розвитку підприємства.