Л.А.Молотай

Хмельницький національний університет

формування професійної спрямованості майбутніх інженерів в процесі вивчення іноземної мови

Об’єктивні умови розвитку сучасного суспільства, тенденції до глобалізації світової економіки, швидкий розвиток новітніх технологій зумовили необхідність у нагальних реформаційних змінах в галузі інженерної освіти, орієнтованих на підготовку конкурентноспроможного, висококваліфікованого гармонійно розвиненого фахівця, здатного відповідати на виклик часу.

Процес підготовки повинен бути більш професійно спрямованим для формування необхідних професійних якостей особистості. Професійна спрямованість як ієрархічна система домінуючих мотивів особистості, як визначальна характеристика фахівця, дозволяє людині максимально виявити свої здібності і творчо опанувати професією [3, с.8].

У формуванні особистості важливе місце посідають гуманітарні науки, оскільки саме вони дають можливість подолати вузькопрофесійне мислення, оволодіти почуттям професійної і моральної відповідальності, виховують духовно багату особистість, орієнтовану на загальнолюдські цінності. Одним із найважливіших показників рівня підготовки майбутніх фахівців стає володіння іноземною мовою.

Загальновідомо, що форми виявлення професійної спрямованості знаходяться у наступній взаємозалежності: емоція → установка → інтерес → схильність → ідеали → переконання [1, с.117].

Аналіз праць з психології дає підставу стверджувати, що однією із найважливіших умов розвитку спрямованості особистості на заняттях є їх емоційне забарвлення. Цьому сприяє застосування різних наочних матеріалів, ТЗН, нових навчально-комунікативних методів. Наприклад, різноманітні дидактичні ігри є ефективним засобом активізації та урізноманітнення діяльності в студентів. Вони сприяють неординарному спілкуванню викладача з студентами в навчальному процесі, що підкріпляється, позитивними емоціями. З дидактичного матеріалу можна створювати різноманітні комбінації поєднуючи їх з традиційним навчанням, порівнювати ефективність та відбирати найкращі рішення та на їх основі розробляти нові, більш досконалі.

Установка – динамічний етап особистості, що виникає як готовність до певної діяльності в певних умовах. Умовами стійкого закріплення установок за А.Сейтешевим є:

- якість викладання;

- особистість педагога;

- зміст навчальної діяльності;

- суспільна та особистісна значущість виконуваних завдань.

Інтерес щодо професійної спрямованості – безпосереднє емоційне практико-пізнавальне ставлення до професії, що за сприятливих умов переходить у спрямованість особистості на певну професійну діяльність, мотив і мета якої співпадають.

Технічне мислення та інтерес до професії функціонально взаємопов’язані. Інтерес до професії розвиває технічне мислення, а воно формує професійні інтереси та схильності особистості.

Розвитку інтересу та мислення в процесі навчання іноземній мові сприяють різні психолінгвістичні прийоми, що включають комплекс тренувальних вправ з інтенсифікації читання, перекладу, усної та писемної мови, і є ефективними у формуванні особистості спеціаліста при цільовому відборі лексичного матеріалу і створенні іншомовної навчальної ситуації, що імітує ділове спілкування з дотриманням форм етикету (тести, коментарі, критичні зауваження, питання, демонстрація відеофільмів з наступним їх обговоренням, реферування і анотування наукових статей). Важливу навчальну функцію виконують ділові ігри для оволодіння комунікативною компетентністю, нормами ділового спілкування. Важливим моментом в організації рольових ігор є постановка ситуацій, де студент міг би виявити свою ерудицію та винахідливість. Рольова гра повинна стимулювати розвиток запитів студента, виховання в ньому професійного підходу до своєї діяльності, до подальшого самовдосконалення.

Схильності відіграють важливу роль в житті, практичній діяльності людини. Професійна діяльність, що відповідає схильностям, часто стає діяльністю творчою, що приносить людині глибоке моральне задоволення.

Інтерес та схильність є стержнем спрямованості особистості. Так, Г.І.Щукіна вказує, що “пізнавальний інтерес та схильність – одна з найважливіших сторін не лише пізнавальної, практичної (професіональної), але й загальної спрямованості особистості, оскільки вони характеризують її прагнення та ідеали” [4, с.27].

Основні прийоми розвитку професійного інтересу та схильностей полягають у:

- побудові навчального процесу на основі проблемного методу;

- навчанні раціональних прийомів, оволодіння знаннями, уміннями, навичками;

- обов’язкове залучення студентів до практичної професійної діяльності.

На основі інтересів та схильностей формуються ідеали особистості. В ідеалі особистість виражає своє ставлення до реальності, оцінює її з позицій своїх інтересів, прагнень, висуває до неї певні вимоги.

Професійний ідеал – образ, який уособлює найкращі та найбільш характерні риси професії. Він включає прагнення оволодіти даною професією. В ідеалі це професія, перетворюючись на привабливий образ, стає мрією, цільовою установкою. Але в професійному ідеалі міститься не лише цільова установка, але і переважно емоційне прагнення досягти мети – прагнення самостверджування в певній сфері діяльності. Нарешті, професійний ідеал має свій особливий зміст – професійний та суспільний. Професійному ідеалу сприяє професійний інтерес – прагнення дізнатися більше про професію. В суспільному змісті професійного ідеалу виражається громадянська і моральна сторона професійної спрямованості особистості. Формуванню ідеалу сприяє – ознайомлення студентів з образами видатних людей, вчених.

Як найвища форма професійної спрямованості особистості переконання формуються кількома етапами:

- вживання, пошук шляхів, визначення значення професій для особистостей;

- пошук шляхів для визначення спрямованості діяльності;

- підтвердження суті, вірності обраного шляху на практиці;

- переконаність, відданість справі.

Переконання – стійкий “сплав” пізнавальних, емоційних, вольових та мотиваційних компонентів, це знання, пройняті почуттями та вольовими прагненнями.

Переконання визначають поведінку людини. В них відображаються не лише реальність, але й виражене ставлення до неї. Твердість переконань дозволяє людині наполягати на своїх поглядах за будь-яких обставин.

Література

1. Сейтешев А.П. Пути соединения общего и профессионально-технического образования. – Фрунзе: Мектеп, 1973. – 172 с.

2. Сейтешев А.П. Профессиональная направленность личности: теория и практика воспитания. – Алма-Ата: Наука Каз.ССР, 1990. – 336 с.

3. Сластенин В.А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной пидготовки. – М.: Просвещение, 1976. – 158 с.

4. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. – М.: Педагогика, 1988. – 208 с.