Гелецька А. І.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Семантичне поле „розмір” в англійській мові

Польовий підхід при вивченні мови отримав у сучасній лінгвістиці широке розповсюдження. Пов'язаний з іменами Й. Тріра і В. Порціга, цей підхід поширився на ціле коло явищ – лексичні групи або парадигма, парадигматичні поля (Й. Трір, У. Гуденаф, Ф. Лаунсбері); синтаксичні поля (В. Порціг, Л. Вайсгербер); граматичні поля (В. Г. Адмоні); граматико-лексичні поля (Е. І. Шендельс); функціонально-лексичні поля (О. В. Бондарко) та інші. У лінгвістиці досліджуються як окремі поля, так і польовий характер мови у цілому. Такі дослідження дозволяють розкрити глибинні структури семантики.

У сучасному мовознавстві семантичне поле – це „сукупність мовних (головним чином лексичних) одиниць, які об’єднані спільністю змісту (інколи також спільністю формальних показників) і відображають понятійну, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ” [3, с. 334].

Відомо, що семантичне поле характеризується наступними ознаками: наявністю семантичних відношень (кореляцій) між складовими його словами; системним характером цих відношень; взаємозалежністю та взаємообумовленістю лексичних одиниць; відносною автономністю поля; безперервністю позначення його смислового простору; взаємозв’язком семантичних полів у межах всієї лексичної системи.

Парадигматичні угруповання – лексико-семантичне (лексичне) і семантичне поле мають свої особливості і є різними поняттями. Семантичне поле ми розглядаємо як сукупність семантичних одиниць (макросем, значень), об’єднаних системними відношеннями. Інтегральною одиницею є зачення розміру. Поняття розмір має безліч смислових ознак, що фіксуються тими чи іншими семами в смисловій структурі одиниць, які належать до цієї мікросистеми.

У семантичному полі виділяються мікрополя – семантичні об’єднання, елементи яких пов’язані інтегральною ознакою, вираженою звичайно домінантою мікрополя (ядерною лексемою). Виділені на основі семантичної ознаки „той, що характеризується певним розміром” елементи досліджуваної лексико-семантичної парадигми можна поділити за семантичними ознаками на два мікрополя: мікрополе прикметників на позначення великого загального розміру – big, large, great, fair, vast, immense, extensive, significant, widespread, fundamental, high, numberous, sizable, huge та мікрополе прикметників на позначення малого загального розміру – little, small, short, few, limited, low.

Кожен з прикметників виступає як слово з широким семантичним обсягом і вміщує ряд семи, які можна виокремити шляхом компонентного аналізу відповідних словникових дефініцій [1, 2]. У результаті проведеної систематизації отримуємо опис семантики досліджуваних прикметників (на матеріалі наукових текстів “Britain Yesterday and Today” by Walter L. Arnstein), що включає комплекс макросем:

1. Макросеми мікрополя на позначення великого загального розміру у наукових текстах такі: а) big – великий, просторий; б) large – крупний, значний; в) great – величний, чудовий; г) fair – багатий, чималий; д) vast – широкий, просторий; е) immense – безмірний, неосяжний; є) extensive – обширний; ж) significant – вагомий; з) widespread – дуже поширений; и) fundamental – основний; і) high – високий, головний, дорогий; ї) numberous – численний; й) sizable – величезний, чималого розміру; к) huge – велетенський.

Кількість макросем у цьому наборі значно менша, ніж сума усіх макросем в семантичній структурі розглянутих прикметників, оскільки семантика цих прикметників часто збігається.

Частота вживання макросем мікрополя на позначення великого загального розміру у наукових текстах наступна: big – 8, large – 180, great – 264, fair – 8, vast – 12, immense – 20, extensive – 4, significant – 76, widespread – 8, fundamental – 8, high – 60, numberous – 88, sizable – 12, huge – 24. Оскільки ми отримали результати про частоту кожної з макросем, можна визначити прототип за найбільш уживаними макросемами. До таких належать наступні: large – 180; great – 264; significant – 76; numberous – 88; high – 60. Ці макросами і складають прототипічне значення „великий”.

2. Макросеми мікрополя на позначення малого загального розміру у наукових текстах такі: a) little – невеликий, незначний; б) small – малий, дрібний; в) short – короткий, низький; г) few – незначний; д) limited – обмежений; е) low – недостатній, низький.

Макросеми мікрополя на позначення малого загального розміру та частота їх вживання у наукових текстах наступна: little – 40, small – 92, short – 8, few – 12, limited – 36, low – 4. Аналогічним чином можна визначити прототипічні ознаки в категорії „малий ”. До таких відносяться наступні: small – 92; little – 40; limited – 36.

Отже, у зв’язку з викладеним вище варто зауважити, що у сучасному зарубіжному мовознавстві жваво обговорюється питання про співвідношення польового та прототипічного підходів до вивчення лексики. Польовий підхід до вивчення семантики ґрунтується на тому, що слова в межах семантичного поля поєднуються деякою спільною архісемою. У нашому дослідженні такою архісемою є „розмір”. При прототипічному підході зв'язок між категоріями встановлюється на основі кількісних характеристик складових частин: найточніше вживані елементи репрезентують прототипи.

Література:

1. Архелюк В. В. Прикметники розміру в сучасній англійській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. – К:, 1999. – 20 с.

2. Лех О. С. Семантика, синтагматика, парадигматика прикметників на позначення розміру в сучасній німецькій мові: Дис… канд. філол. наук: 10.02.04. – Чернівці, 2008. – 263 с.

3. Лингвистический энциклопедический словарь / Ред. В. Н. Ярцева. – М. 1990. – 683 с.