Національний університет біоресурсів і природокористування України
Біотехнологічна терміносистема в контексті
становлення
наукової
галузі
Формування терміносистеми з біотехнології тісно пов’язане з
формуванням самої біотехнології як наукової галузі. Незважаючи на те, що біотехнологія виникла у кінці ХХ ст., її терміносистема є
утворенням, пов’язаним з усім перебігом розвитку генетично-біологічної
проблематики, починаючи від античних часів.
Методологія
біотехнологічних досліджень сприяла зближенню природничо-наукових і гуманітарних наук, а
також фундаментальній і прикладній науковій діяльності. В результаті на початку ХХI століття біотехнологія трансформувалася в комплексну інтеграційну науку,
об'єднуючу декілька десятків розділів і напрямів. Біотехнологічна термінологія
мiстить велику кiлькiсть термiнiв,
запозичених із термiнологiй сумiжних
дисциплiн - біології, генетики, екології, біоетики, філософії, соціології,
психології, юриспруденції.
Як свідчить матеріал
терміносистеми та її історія, багато ключових термінів з біотехнології є індивідуально авторськими
утвореннями, що пов’язуються з іменами провідних фахівців з генетикиі –
К.Ф.Вольфа (мінливість, спадковість, модифікація, мутація), І.Г.Кельрейтера
(гетерозис, аналізуюче схрещення), Г.Менделя (домінантність, рецесивність,
комбінаційний ряд), В.Йогансена (ген, фен, генотип, фенотип), Х.де Фріза
(ізогонність, анізогонність, рівноспадковість, нерівноспадковість), У.Бетсона
(алеломорф, гомоморф, гетерозигота, гомозигота, генетика),
М.Тимофеєва-Ресовського (експресивність, пенетрантність)[1].
З погляду формального вираження
велика кількість біотехнологічних термінів складена з використанням терміноелементів
греко-латинського походження, яки є запозиченими з термінологій біології та генетики.
Хоча розробка біотехнології не є пріоритетом лише англо-американського наукового співтовариства, вона обслуговується виключно англомовною терміносферой, в якій провідне місце належить багатокомпонентним термінам, що семантично відбивають глобальні і національно специфічні зміни в біологічній та біотехнологічній науці.
З іншого боку, розвиток самої
системи біотехнологічної
науки стимулює до переосмислення термінів у напрямку більшої конкретизації та
розгалуження їх семантико-поняттєвих зв’язків з іншими термінами.
Біотехнологічна термінологія – це молода терміносистема, що перебуває у стані формування, тому вивчення загальних тенденцій розвитку термінологій в англійській, українській та російській мовах та окремих її особливостей цікаве, на наш погляд, як з теоретичного, так і практичного поглядів.
Звернемо увагу на опис
словотворчих формантів, які утворюють терміни з біотехнології. Їх можна розподілити на декілька нерівноправних за
своєю вагою груп:
а) словотворчі
форманти грецького походження (а-/ан, ана-, апо-, анти-, амфі-, аро-, андро-,
авто-/ауто, ало-, алело-, біо-, ген/гено-, -генез, моно-, полі-, пло-, плейо-,
псевдо-, пан-, палін-, спор/а/, фен/фено-, оліго-, сома-, гамо-/гамія,ангій,
гамето-, акро-, морфо-, мікс-, койно-/ценоз, еу-/ев-, ід-/ейд-, троф-, гіпер-,
гіпо-, фаз/а/, ізо-, макро-, мікро-, цикл-, тип/типо-, техно-, номо-, син-,
орто-, онто-);
б) словотвори латинського
походження (аберація, абревіація, адитивність, атенуація, віталізм, гібрид,
гібридизація, дегенерація, детермінація, інверсія, домінантність, інгібітори,
інтеркінез, колінеарність (генів), комплементарність, кон’юґація, конвергенція,
локус, пенетрантність, перфораторій, преформізм, редукція, рекомбінація,
репарація, реплікація, рецесивність, транзиція, трансверсія, трансдукція,
транскрипція, транслокація, трансляція);
в) словотвори західноєвропейського походження –
англійського (аутбридинг, беккрос,генетичний маркер, інбридинг, інгібітор,
кросбридинг, кросінг-овер, лінкер,
сайт, спейсер, сплайсинг), французького (ізоляція, генофонд);
г) словотвори українського походження (мінливість,
клітина, спадковість, запліднення, стать).
Як виявилося, українська
термінологія з біотехнології представлена як система, у якій переважна
більшість термінів побудована з використанням інтернаціональних
(греко-латинських) словотворчих елементів та слів.
Доцільно зазначити, що
використання термінотворчих формантів – коренів та афіксів греко-латинського
походження є продуктивним типом словотвору термінів з біотехнології. Доречно прогнозувати, що сучасне термінотворення
в галузі біотехнології буде поглиблювати цю тенденцію, залучаючи до
творення термінів переважно саме інтернаціональні елементи та використовуючи
вже застосовані для розширення термінологічного фонду біотехнологичної науки.
В цілому, інтернаціональну
тенденцію в термінотворенні треба визнати позитивним явищем, тому що вона
відбиває глибинні процеси взаємодії (європейських) мов, а за цим, на думку
В.В.Акуленка, стоять зовнішньо непомітні процеси вироблення інтернаціональної
семантики, за якою стоять вже немовні області систем понять, соціального та
культурного життя, що зближаються та інтернаціоналізуються [2].
1.Синонімія та антонімія як базові парадигматичні
класи української термінології з генетики // Наукова термінологія і сучасність.
- К., 1998. - С.171-174.
2.Проблеми формування української біологічної
термінології // Вісник Київського університету ім. Т.Шевченка. - Вип.7:
Мовознавство. - 1998. - С.60-62.