ПРОБЛЕМА НЕДОНАРАХУВАННЯ ПЛАТНИКАМИ СВОЇХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВИРІШЕННЯ.

 

Проблему зловживань по сплаті податку на додану вартість (далі – ПДВ) необхідно ефективно вирішувати узгодженими діями органів виконавчої влади, на які покладено функції справляння ПДВ. Водночас влада повинна дотримуватись зобов’язань з відшкодування ПДВ, інакше розпочнеться нове замкнене коло недотримання правових норм обома сторонами.

Потрібно запровадити так званий «паспорт товару», тобто документ, який повинен супроводжувати товар до кінцевого споживача. За основу цього документу передбачається доцільним взяти товарно-транспортну накладну та податкову накладну. В ньому повинна міститись інформація про кожну стадію руху товару з описом ціни купівлі, ціни продажу та інформація про контрагентів на кожній з цих стадій. Така новація дозволить покращити систему адміністрування ПДВ та більш точно відслідковувати факти зловживань та порушень з ПДВ.

Аналіз існуючих схем ухилення від оподаткування ПДВ свідчить про те, що практично всі схеми спеціалізуються на отриманні бюджетного відшкодування шляхом проведення сумнівних операцій з використанням фіктивних фірм. Даними схемами користуються як експортери продукції, так і ті, що реалізують продукцію власного виробництва на внутрішньому ринку, з метою мінімізації своїх податкових зобов’язань. Вирішувати проблему необхідно шляхом включення до податкової декларації розшифровки податкового кредиту та податкових зобов’язань в розрізі контрагентів а також шляхом запровадження електронного обліку та аналізу податкових декларацій. Це, по-перше, унеможливить мінімізацію податкових зобов’язань платників податку; по-друге, фіктивна фірма або випадаюча ланка в ланцюгу постачальників виявляється в оперативному порядку, на стадії камеральної перевірки; по-третє, звільняється трудовий ресурс для якісного адміністрування ПДВ.

Важливим є запровадження надання платниками податку основних статистичних показників діяльності підприємства для своєчасного виявлення приховування платниками об’єкту оподаткування.

Треба максимально наблизити один до одного бухгалтерський і податковий обліки.

Також потрібен поступовий перехід від податкових пільг до системи цільових бюджетних дотацій, направлених на підтримку найменш захищених верств населення та на розвиток пріоритетних галузей господарства України.

Потребує також зниження ставка ПДВ, пропонується її зниження до 17%, а надалі – і до 15%.

Втрати бюджету від зниження ставок ПДВ є доцільним покрити скороченням пільг зі сплати податку та запровадженням мораторію на надання нових пільг а також вилученням пільг, які не мають соціальної направленості і надані за галузевою ознакою. Встановлення ставки податку на додану вартість на рівні 15 % відповідатиме вимогам гармонізації податкового законодавства, які висуваються Шостою директивою ЄС. Крім цього, такий розмір ставки сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських імпортерів та експортерів.