к.ф.н. Афанасьєв Олександр Іванович

Одеський національний політехнічний університет

к.ф.н. Василенко Ірина Леонідівна

Українська національна академія звязку ім. О. С. Попова

Вуз і соціальна адаптація молодого фахівця
до умов ринку праці

Соціальна адаптація молодого фахівця на ринку праці, пошук їм роботи й влаштування на роботу залежить від цілого ряду факторів, серед яких можна виділити як мінімум три: 1)діяльність держави, 2)діяльність роботодавця, 3)діяльність навчального закладу з підготовки молодого фахівця до роботи в умовах ринкової економіки. При цьому у всіх випадках неабияку роль відіграють особистісні якості молодого фахівця. Особливу роль відіграє діяльність навчального закладу з підготовки молодого фахівця до роботи в умовах ринкової економіки.

Сучасний освітній простір орієнтує всіх суб'єктів соціуму на системну, мобільну, економічно виправдану взаємодію. В умовах ринку праці, що формується, суспільно-соціальних перетворень, коли право на працю реалізується через особистісну ініціативу, а не через соціальні гарантії, проблема зайнятості молоді стала особливо актуальною, що зажадало кардинальних змін у системі працевлаштування випускників установ професійної освіти. Сьогодні необхідно не тільки готовити потрібних суспільству фахівців, але й сприяти їхньому працевлаштуванню й адаптації в ринковому середовищі.

Деякі вузи створюють у своїй структурі центри сприяння зайнятості молоді й працевлаштуванню випускників, які намагаються налагодити аналітичну роботу з адаптації й працевлаштування випускників і координаційну діяльність, щоб об'єднати свої зусилля з роботою державних і регіональних структур по працевлаштуванню й діяльністю роботодавців. Зрозуміло, тут потрібні загальнонаціональні програми й законодавчі ініціативи по створенню нормативно-правової бази.

Не менш важливим є надання випускникові психологічної підтримки. Виникає питання, хто повинен утримувати соціально-психологічні служби. Очевидно, це проблема не тільки вузів. Основними напрямками діяльності соціально-психологічної служби повинні бути: психологічна освіта, консультування, психодіагностика й т.д. Імовірно, найбільша увага в роботі психологічної служби зі студентами старших курсів повинна приділятися: професійному самовизначенню; виявленню й стимулюванню лідерських якостей; визначенню «рівня домагань».

Проведення роботи із професійного самовизначення обумовлено необхідністю формування чітких подань про найбільш прийнятні умови майбутньої трудової діяльності студентів. «Рівень домагань» дозволяє визначити, на яку посаду претендує студент і наскільки об'єктивна ця претензія. Наявність лідерських якостей є передумовою швидкої й безболісної адаптації в новому колективі й побудови вдалої кар'єри.

Тісне співробітництво психологічних служб із центрами сприяння зайнятості молоді й працевлаштуванню випускників обумовлено затребуваністю працівниками цієї служби даних, отриманих у результаті психологічної діагностики. Використання психологічних результатів у роботі центрів дозволяє адаптувати випускників до ринку праці й підвищити ефективність їхнього працевлаштування.

Соціальне партнерство в сфері освіти - це взаємовигідне співробітництво між освітньою установою й організацією або фірмою по спільній підготовці висококваліфікованих фахівців.

Робота з організаціями може вестися в наступних напрямках: забезпечення проведення навчальної, технологічної й переддипломної практик; подальше працевлаштування випускників; експертна оцінка якості освіти на підсумковій державній атестації; участь у підготовці зразкових програм з спеціальних дисциплін; поліпшення матеріально-технічної бази.

Фактором, що сприяє успішної адаптації випускника навчального закладу в сфері праці, є наявність соціального замовлення на підготовку фахівця в умовах ринкової економіки.

У рамках соціального партнерства практикується укладання договору про цільову контрактну підготовку між студентом і роботодавцем. Це гарантує студентам стажування й наступне працевлаштування на підприємстві, з яким полягав договір. Ну й, звичайно, потрібно відновлювати зруйновані ланки ланцюга: школа - міжшкільні виробничі комбінати - середня професійна освіта - вузи. Цим повинні затурбуватися всі, оскільки кадрову проблему поодинці не вирішити.

Першим глобальним для молодої особистості кроком на шляху входження в соціум, що вимагає об'єктивної повноцінної самореалізації й покладання певної відповідальності на себе, є вихід на виробничу практику. Саме цей крок є для багатьох студентів не тільки джерелом стресу й хвилювань, але й першою об'єктивною взаємодією із трудовим колективом, знайомством зі специфікою професійної діяльності, прийняттям на себе ряду відповідальних повноважень у виконанні своїх професійних обов'язків. Соціальний партнер - роботодавець вимагає своєчасної компетентної підтримки з боку навчального закладу в питаннях організації й проведенні практики, а також взаємної рефлексії по обліку необхідних вимог.

Таким чином, формування соціально орієнтованого ринку праці вимагає більш тісної взаємодії районних і міських центрів зайнятості населення, місцевих адміністрацій й органів професійної освіти, навчальних закладів, роботодавців й їхніх об'єднань, інших зацікавлених партнерів на ринку праці по реалізації єдиної державної політики в області професійного навчання й професійної орієнтації. Це рівноправне й взаємовигідне співробітництво, у якому повинні максимально узгоджуватися й реалізовуватися інтереси договірних сторін. Установи професійної освіти повинні оптимально орієнтуватися на вимоги роботодавців до якості трудових ресурсів.