Економічні науки/10.Економіка підприємства

К.пед.н. Лобачева І.Ф., Андрієць Т.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Застосування економетричних методів та моделей в економічному аналізі.

При дослідженні багатьох проблем економіки, менеджменту та маркетингу необхідно приймати науково обґрунтовані оптимальні рішення. Для цього потрібно знати кількісний зв'язок між економічними показниками. Найчастіше потрібну інформацію можна одержати лише з деякою імовірністю. Для цього найкраще в застосуванні підходять саме економетричні методи.

Застосування економетричних методів стає актуальним з переходом до ринкової економіки, коли на процес виробництва, товарообороту, прибутковості підприємства починає впливати безліч зовнішніх чинників, а не лише держава та державні рознарядки як за командно-адміністративної економіки. Економетричні методи є відносно «молодими», адже з’явились в поствоєнний період, коли почали розроблятись нові методи розв’язування та дослідження економетричних моделей з врахуванням зв’язків між економічними параметрами за допомогою першої обчислювальної техніки.

На сучасному етапі розвитку економічної науки дослідженнями економетричних методів та моделей займається велика кількість науковців, а саме: А.Барановський, О.Власюк, Б.Губський, М.Єрмошенко, В.Забродський, Т.Клебанова, Т.Ковальчук, О.Корольов, Ю.Лисенко, І.Лукінов, та інші.

Економетричні методи економічного аналізу вчені поділяють на чотири групи:

І - методи оцінювання параметрів класичної економетричної моделі на основі методу найменших квадратів, їх верифікація;

ІІ - методи оцінювання параметрів узагальненої моделі, коли порушуються деякі передумови використання методу найменших квадратів;

ІІІ - методи оцінювання параметрів динамічних економетричних моделей, їх верифікація;

ІV - методи оцінювання параметрів економетричних моделей, які побудовані на основі системи одночасових структурних рівнянь [1, с. 16-21].

Базуючись на такому групуванні методів, для дослідження економічних явищ та процесів будуються економетричні моделі. Економетрична модель являє собою статистичну модель, яка виступає окремим засобом прогнозування значень визначених ендокринних перемінних. Виходячи з об’єкту та поставленого завдання економічного аналізу, економетрична модель може бути як дуже складною системою, для вирішення якої необхідне специфічне програмне забезпечення, так і простою формулою, що легко підраховується на звичайному калькуляторі. Але в будь-якому з випадків, для її розв’язання та аналізу необхідні знання по економіці та статистиці. Не зважаючи на ступінь складності економетричної системи, першим кроком є визначення відповідних взаємозв’язків, базуючись на основних економічних законах, а уже потім – оцінка кількісної природи взаємозв’язків обробляється за допомогою методів статистики.

На сьогоднішній день, підприємства для полегшення розрахунків та покращення наочності відображення показників підприємства та факторів впливу використовують матричні методи та моделі економічного аналізу стану фінансово-господарської діяльності. Вони ґрунтуються на лінійній і векторно-матричній алгебрі. Найбільш поширеними у застосуванні є: матрична модель міжгалузевого балансу, матриця багатокритеріальної оптимізації та ключова матриця.

Основу інформаційного забезпечення моделі міжгалузевого балансу становить технологічна матриця, що містить коефіцієнти прямих матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції. Ця матриця є також основою економіко-математичної моделі міжгалузевого балансу. Система рівнянь у матричному вигляді носить також назву «моделі Леонтьєва». Дана модель призначена для виконання таких розрахунків: визначення кінцевих обсягів продукції, визначення обсягу валової продукції кожної галузі, тощо. Система рівнянь міжгалузевого балансу відбиває реальні економічні процеси, в яких сенс можуть мати лише динамічні значення валових випусків.

Матрицю багатокритеріальної оптимізації використовують в економічному аналізі як метод порівняльної, рейтингової оцінки варіантів можливих змін параметрів економічної системи на багатокритеріальній основі. За формою це одинична матриця з виділенням у ній заданої кількості критеріїв порівняння. Матриця може бути збільшена залежно від кількості введених критеріальних ознак. Наприклад, мінімум втрат може бути за відсутності обмежень на використання певних видів сировини, максимальний випуск — за різних обмежень асортименту товарів. За пріоритетними критеріями може бути проведений рейтинг оптимальних результатів.

За допомогою ключової матриці можна спростити розв'язок задач методом виробничих функцій. Суть даного методу полягає у тому, що вся система функціональних зв'язків (детермінованих і стохастичних) у досліджуваному об'єкті аналізу максимально агрегується до утворення детермінованих факторних систем. Алгоритм факторної системи будують за участю коефіцієнтів міжелементного зв'язку, а деякі з них не мають чіткої економічної інтерпретації.

Отже, з розвитком науково-технічного прогресу, застосування економетричних методів та моделей економічного аналізу є найпоширенішими на підприємствах. Ми вважаємо, що це є досить раціональним, адже масова комп’ютеризація суспільства будує тенденцію щодо розвитку саме матричних методів. Матричні методи аналізу є своєрідним поєднанням усіх раніше існуючих економетричних методів, де основою є прості та складні системи рівнянь. Саме за допомогою цих методів за сучасного розвитку різноманітного програмного забезпечення, проаналізувати фінансовий стан підприємства, одразу ж відобразивши основні тенденції графічно, за допомогою ЕОМ можна за лічені хвилини, ти прийняти своєчасні управлінські рішення.

Література:

1. Вітлінський В.В. Методика проведення економічного аналізу за допомогою економетричних методів / В.В.Вітлінський // Школа бухгалтера. – 2009. - №4. – С. 16-21.

2. Лещинський О.Л. Економетрія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / О.Л. Лещинський, В.В.Рязанцева, О.О.Юнькова. – К.:МАУП, 2003. - 208 с.

3. Черниш С.С. Матричні методи дослідження економічного стану підприємства / С.С.Черниш // Економіка і підприємство. - 2008. - №10. – С.34-36