Экономические науки/10.Экономика предприятия.

Руденко В.В., Волинець Ю.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблематика аналізу оцінки інвестиційної привабливості підприємств.

Головною передумовою забезпечення соціально-економічного розвитку в країні, підвищення конкурентоспроможності та поліпшення фінансового стану суб’єктів вітчизняної економіки, посилення їх конкурентної позиції на внутрішніх та зовнішніх ринках є активізація інвестиційної діяльності, заснована на пошуку привабливих напрямів та об’єктів ефективного вкладання наявних вільних ресурсів.

Теоретико-методологічні питання оцінки інвестиційної привабливості підприємств, знайшло відображення в багатьох працях відомих зарубіжних вчених-економістів, зокрема Ю. Блеха, Е. Брігхема, У. Гетце, У. Шарпа та ін. Значний внесок в економічну теорію з проблем інвестиційної політики та управління інвестиціями належить видатним українським вченим І. Бланку, А. Пересаді, а також російським вченим В. Ковальову, Р. Фатхутдінову, В. Шеремету та ін. [1]. Проте й надалі залишаються актуальними питання щодо розроблення напрямів її забезпечення в ринкових умовах.

Метою статті є здійснення аналізу основних методик оцінки інвестиційної привабливості підприємства.

Всі розроблені у вітчизняній та світовій практиці методики оцінки інвестиційної привабливості по відношенню до джерела вихідної інформації можна умовно поділити на три великі групи:

1) методики, що ґрунтуються на різноманітних оцінках експертів;

2) методики, що ґрунтуються на статистичній інформації;

3) комбіновані методики, що ґрунтуються на експертно-статистичних розрахунках. [2]

На законодавчому рівні за ініціативою керівництва Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій розроблено методику інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій (Методика розроблена відповідно до Закону України від 18 вересня 1991 р. №1560 „Про інвестиційну діяльність” [3], Указу Президента України від 17 червня 1996 р. №435 „Про утворення агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій” [4] та Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1996 р. №1403 [5]) . Згідно з Методикою, інвестиційна привабливість підприємства визначається як рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного підприємства, яке може визначатися чи оцінюватися значеннями відповідних показників, у тому числі інтегральної оцінки. Методика базується на визначенні інтегральної оцінки інвестиційної привабливості або показника, у якому відтворюються значення інших показників, скоригованих відповідно до їх вагомості та інших чинників. Показники, що використовуються є добре відомими та задовольняють вимоги міжнародного меморандуму IASC. [6]

Згідно даної методики аналіз проводиться за такими етапами:

1. Оцінка фінансового стану об’єкта інвестування;

2. Визначення вагомості групових та одиничних показників на основі експертних оцінок;

3. Визначення частки розмаху варіаційної множини;

4. Визначення ранжированого значення за кожним показником;

5. Розрахунок інтегрального показника інвестиційної привабливості.

Застосування інтегральної оцінки дозволяє об’єднати в одному показнику багато різних за назвою, одиницями виміру, вагомістю й іншими характеристиками факторів. Це спрощує процедуру аналізу конкретної інвестиційної пропозиції, а іноді розглядається як єдиний можливий варіант її проведення та надання об’єктивних остаточних висновків. Для підвищення рівня інвестиційної привабливості підприємства при визначенні її інтегрального показника необхідно приділити увагу групі показників, вагомість яких у загальній сукупності максимальна. Відповідно до напряму оптимізації цих показників слід довести їх значення до оптимальної для даного підприємства величини. Після оптимізації показників, що мають найбільшу вагомість, необхідно вивчати й інші параметри.

Показники оборотності активів, прибутковості капіталу, фінансова стійкість, ліквідність активів використовуються як критерії для визначення інвестиційної привабливості підприємства. До найважливіших показників, що оцінюються інвестором, відноситься показник прибутковості вкладеного капіталу, що характеризує ступінь і швидкість повернення власного вкладеного капіталу. Цей показник розраховується як відношення чистого прибутку до власного (акціонерного) капіталу. Аналіз і оцінку економічних показників певної сукупності підприємств слід здійснювати при визначенні інвестиційної привабливості підприємства однієї галузі. Оцінку інвестиційної привабливості окремого підприємства проводимо шляхом визначення середнього геометричного значення чотирьох показників: оборотності активів, прибутковості капіталу, фінансової стійкості, ліквідності активів. Шляхом пошуку максимальних індивідуальних оцінок аналітичних показників підприємств й вибору екстремальних інтегральних показників проводиться розрахунок усіх варіантів оцінок інвестиційної привабливості, а також ранжування підприємств однієї галузі. Згідно з отриманими показниками виділяються наступні групи: 1) інвестиційно привабливі підприємства; 2) низько інвестиційно привабливі підприємства; 3) інвестиційно непривабливі підприємства. [7]

Одночасно, слід зазначити, що ця методика потребує удосконалення та перерахунку усіх показників за новими формами бухгалтерської звітності підприємств. Величина інтегрального показника залежить від розрахункових значень коефіцієнтів, котрі характеризують майновий стан, фінансову стійкість, ліквідність, прибутковість підприємства, а також його ділову та ринкову активність на певний момент часу. Такий підхід дозволяє потенційному інвестору комплексно оцінити теперішнє становище суб’єкту господарювання, але не враховує майбутніх перспектив розвитку підприємства.

Дана методика має свої недоліки, зокрема у тому, що не враховує міжгалузеві специфіку діяльності підприємств. Фінансовий аналіз оцінки інвестиційної привабливості підприємства за даною методикою є досить громістким, оскільки передбачає розрахунок понад сорока показників за напрямами господарської діяльності підприємства. Отримані результати потребують обробки та узагальнення для визначення більш вагомих показників, для чого залучаються експерти (що тягне за собою додаткові витрати). Досить часто виникають ситуації, коли показники різних блоків суперечать один одному, відображаючи протилежну тенденцію стану підприємства, через що неможливо його оцінити в кінцевому результаті.

Отже, методика аналізу інвестиційної привабливості підприємства потребує внесення коректив та нових підходів.

Зі зміною економічних умов на ринку змінюється трактування та застосування різних показників, тому виникає необхідність у більш конкретному трактуванні та методиці визначенні показників аналізу діяльності підприємства.

Галузева специфіка суб’єктів господарювання обумовлює індивідуальний підхід до аналізу діяльності кожного підприємства. А тому необхідно розробити загальну методику для аналізу підприємств за видами діяльності, з урахуванням притаманних їм ризиків, витрат на основну діяльність та структуру формування прибутку.

Необхідно при аналізі інвестиційної привабливості підприємств проводити аналіз не лише за методикою інтегральної оцінки, затвердженої на законодавчому рівні, але і корегувати основні показники відповідно до сфери діяльності підприємства.

Література:

1. Боярко І.М. Оцінка інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання / І.М. Боярко // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №7. – С. 90-99.

2. Пилипенко О.І. Аналіз інвестиційної привабливості підприємства: огляд методик / О.І. Пилипенко // Міжнародний збірник наукових праць. – 2010. – Вип. 1(13). – С. 324-330.

3. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 вересня 1991 р. №1560 // Електронний ресурс [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1560-12].

4. Про утворення агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій: Указ Президента України від 17 червня 1996 р. №435 // Електронний ресурс [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435%2F96].

5. Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1996 р. №1403 // Електронний ресурс [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1403-96-%EF].

6. Феєр О. Аналіз методологічного інструментарію оцінки інвестиційної привабливості об’єкта інвестування. / О. Феєр // Економічний аналіз. – 2009. – Вип. 4. – С. 151-154.

7. Носова О.В. Інвестиційна привабливість підприємства / О.В. Носова // Стратегічні пріоритети. – 2007. - №1(2). – С. 120-126.