Економічні науки/12.Економіка сільського господарства

Чекас Н.Л.

Державний вищий навчальний заклад

«Херсонський державний аграрний університет», Україна

Вдосконалення управління та організації дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки

Недостатня поінформованість сільськогосподарських товаровиробників щодо нової сільськогосподарської техніки, технологій, методів організації та управління виробництвом і заготівельно-збутовою діяльністю є причиною того, що результати їхньої праці значно нижчі за потенційні. Тому актуальним є підвищення рівня науково-технічної освіти аграрників шляхом організації їх навчання, включаючи й самоосвіту. Підготовка цих спеціалістів неможлива без достовірної і оперативної інформації про сучасні вітчизняні та зарубіжні досягнення в організації, економіці, технологіях виробництва і переробки сільськогосподарської продукції.

Управління підприємницькими структурами в ринковому середовищі має на меті таку організацію виробництва і збут продукції на ринок, що забезпечує одержання прибутків. Це залежить від швидкості освоєння нових технологій виробництва аграрної продукції і добре налагодженої збутової діяльності. За цих умов сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, особисті (селянські) господарства мають менше можливостей для успішної діяльності, ніж інші суб'єкти підприємницької діяльності. Територіальна розосередженість і сезонний характер сільськогосподарського виробництва, значний вплив кліматичних умов на його результати, обмежені можливості автоматизації виробничих процесів не дозволяють оперативно переналагоджувати виробництво відповідно до ситуацій, що складаються на ринках сировинних ресурсів чи аграрної продукції. При цьому більшість сільськогосподарської продукції швидко псується і тому можливості її реалізації з метою отримання однакових прибутків в порівнянні з іншими товарами обмежені.

Таким чином, основною функцією органів державного управління агропромисловим виробництвом є організація надання виробникам сільськогосподарської продукції дорадчих послуг з питань виробничої, збутової та фінансової діяльності. Організовують заходи з надання сільськогосподарських дорадчих послуг, що носять суспільно-корисний характер, органи державного управління сільським господарством (Міністерство аграрної політики та продовольства, управління агропромислового розвитку обласних і районних державних адміністрацій або створені при них дорадчі служби тощо) шляхом складання і реалізації загальнодержавних, регіональних і спеціальних програм дорадчого обслуговування сільськогосподарських товаровиробників і населення сільських територій, забезпечених фінансуванням з державного та місцевих бюджетів або інвестиційних фондів. Виконавцями цих робіт мають бути дорадчі служби, інформаційно-консультаційні формування закладів аграрної науки і освіти, підприємницькі консалтингові фірми, спеціалізовані підрозділи агросервісних підприємств і об'єднань, дорадники та експерти-дорадники.

На сьогодні державні установи не мають змоги роз'яснити в кожному селі, кожній селищній громаді, фермерам заходи державної агарної політики, норми законодавства, спрямовані через державні програми на підтримку розвитку сільських територій. В цій ситуації дорадчі служби є це найефективнішим інструментом управління державної аграрної політики країни. Радикальні структурні зміни, які відбулися в аграрному секторі економіки, потребують адекватної зміни раніше набутих форм і методів ведення аграрного бізнесу та підготовки сучасних професійних кадрів для села.

Дорадчі служби, як одна з ланок системи управління агропромисловим виробництвом покликані виконувати такі функції:

- створення баз даних про різні аспекти діяльності аграрних підприємств;

- проведення соціально-економічного моніторингу виробничо-технологічної, фінансово-економічної та організаційно-правової сфер агропродовольчого комплексу;

- аналіз ринкової кон'юнктури;

- інформування суб'єктів господарської діяльності та органів державного управління агропромисловим виробництвом.

Процес управління дорадчою службою - це досягнення бажаних результатів, спрямованих на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, за допомогою ефективного використання її трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Для вдосконалення управління дорадчою службою завданням керівника є створення та забезпечення умов, за яких працівники можуть ефективно працювати, досягаючи поставлених перед ними цілей. Для раціональної побудови системи управління дорадчою службою, визначення її структури, ступеня централізації і децентралізації, встановлення кола прав та обов'язків підрозділів та окремих працівників важливе значення має визначення функцій управління, їх чітка та обґрунтована класифікація.

При вдосконаленні управління дорадчою службою необхідно враховувати специфічні умови конкретних об'єктів вдосконалення, в тому числі економічні, організаційні, соціально-психологічний клімат відповідних колективів, їх традиції, освітній рівень їх працівників. Необхідно ще на стадії проектування створення дорадчої служби прогнозувати можливі наслідки передбачуваних заходів з метою їх планування або попередження, хоча і не всі з цих наслідків можна з певністю передбачити. Враховуючи важливість і необхідність робіт з удосконалення управління дорадчою службою, керівники повинні регулярно займатися цією діяльністю.

Отже, дорадчі служби повинні набувати розвитку не тільки як підприємницькі структури, тому що діяльність їх є корисною для сільськогосподарських товаровиробників та є невід'ємною ланкою системи управління агропромисловим виробництвом.