Ясінська Віталія

Науковий керівник Білик М.В.

Буковинська державна фінансова академія, м.Чернвці

Житлово-комунальне господарство в Україні: проблеми та перспективи розвитку

Сучасний стан розвитку підприємств житлово-комунального господарства України перебуває у надзвичайно складних умовах. Саме тому реформування ЖКГ є однією з найбільш актуальних проблем, оскільки стосується інтересів як населення, так і всього народного господарства України.

Оцінці сучасного стану вітчизняних підприємств і всього господарського комплексу країни присвятили свої роботи багато економістів у нашій країні та за її межами. Серед них визначальними є Волинський Г., Качала Т., Шевська О. та інші. У їхніх працях багато уваги звернуто на особливості організаційно-економічного механізму підвищення ефективності в комунальному господарстві України в умовах формування ринкових відносин.

Житлово-комунальне господарство є найбільш технічно відсталою галуззю економіки з багатьма проблемами, які останнім часом особливо загострилися. Головна проблема цього пов'язана з експлуатацією малоефективного обладнання, про що свідчать такі факти: фізична спрацьованість інженерних систем становить 50 %; третина водопровідних мереж повністю замортизована або перебуває в аварійному стані; понад 20 % каналізаційних мереж потребує заміни; більш, ніж 17 % води, яку подано споживачам, не відповідає вимогам чинного стандарту; у тепловому господарстві експлуатується близько 10 тис. низькоефективних котлів та понад 2 тис. середніх котлів, що вичерпали термін експлуатації або зняті з виробництва; 500 км теплових мереж перебуває в аварійному стані; близько 40% очисних потужностей потребують відновлення або вдосконалення; чверть водопровідних очисних споруд і кожна п'ята насосна станція відпрацювала нормативний термін амортизації; фактично амортизовано половину насосних агрегатів, з яких 40 % потребують цілковитої заміни. Експлуатація морально і фізично застарілого обладнання призводить до надмірних витрат палива та значного забруднення навколишнього середовища [2].

Не менш важливою проблема є недосконалість порядку формування тарифів, непрозорість формування цін/тарифів за послуги та поточної діяльності підприємств ЖКГ; невідповідність розмірів платежів за користування житлом фактичним витратам на його утримання; погана керованість, неконтрольованість, низька якість роботи підприємств житлово-комунальної галузі та послуг, що ними надаються; недосконалість діючої системи фінансування робіт, пов’язаних з обслуговуванням і модернізацією житлового фонду; високий ступінь регіональної диференціації стану забезпеченості та якості надання житлово-комунальних послуг [3].

У системі житлово-комунального господарства існує проблема невідповідності наявних інфраструктурних потужностей зростаючим вимогам та потребам. Недосконалість нормативно-правового регулювання діяльності галузі, насамперед у сфері диверсифікації постачальників послуг створює неефективну систему управління, злиття замовника і підрядника і водночас розрив між споживачем і замовником послуг.

Існує також високий рівень монополізації сфери надання житлово-комунальних послуг, що призводить до слабкого розвитоку конкуренції у цьому секторі.

Ще однією проблемою, яка має негативний вплив на ефективність діяльності підприємств житлово-комунального господарства, є масова несплата за надані послуги. Найбільшим боржником за спожиті послуги є населення. Основна причина цього криється у відсутності жорстких санкцій за несплату отриманих комунальних послуг. Вагомим чинником, що негативно позначається на ефективності діяльності підприємств житлово-комунального господарства, є незадовільний стан інфраструктури. Головною причиною цього є брак коштів на фінансування інфраструктурних проектів.

Як бачимо з вищеперерахованого проблем у сфері українського житлово-комунальному господарстві є більше, ніж достатньо. Саме тому уряду, та й загалом країні прийдеться докласти чималих зусиль для покращення такої ситуації.

Перш за все необхідно створити, відсутню на даний момент, ефективну нормативно-правову базу, яка б змогла не просто регулювати відносини в житлово-комунальній сфері, а й сприяти приходу в цю галузь інвестора шляхом встановлення нормальних механізмів вкладення коштів і їх повернення з прибутками [6, 95].

Потрібно спрямувати зусилля щодо розвитку державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг. Для цього треба сформувати державну житлову політику; удосконалити систему фінансування житлово-комунального господарства, оплату житла і комунальних послуг та системи соціального захисту населення, здійснити ефективну тарифну політику. Створенню розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла, у тому числі впровадження комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду із залученням інвесторів-забудовників на конкурсних засадах допоможе здійснити демонополізація житлово-комунального господарства [1].

Підвищення ефективності використання енергоносіїв та інших ресурсів, радикального зниження енергоємності виробництва, підвищення енергоефективності будинків, створення стимулів та умов для переходу економіки на раціональне використання та економне витрачання енергоресурсів – необхідні елементи для реабілітації української житло-комунальної сфери.

Ефективним буде також вдосконалення організаційних структур управління в сфері ЖКГ; технічне переоснащення житлово-комунального господарства, наближення до вимог Європейського Союзу показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів на виробництво житлово-комунальних послуг.

Отже, роблячи висновок можна сказати, що існує нагальна потреба реформування економічних відносин підприємств житлово-комунального господарства України. Нововведення в житлово-комунальній сфері повинні відповідати нормам у розвинених країнах, які ґрунтуються на раціональному поєднанні централізації і децентралізації, тому що саме вони зможуть дати позитивні результати, які не будуть гальмувати, а активізують ринок послуг і покращать умови життя споживачів.

Список використаних джерел:

1. http://www.gorod.cn.ua – Поліський фонд про проблеми житлово-комунальної сфери.

2. http://www.kbuapa.kharkov.ua.

3. http://zakon.rada.gov.ua – Розпорядження Про схвалення Концепції розвитку державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві від 16 вересня 2009 р. N 1184-р. Київ.

4. Волинський Г. Про деякі напрями реформування житлово-комунального господарства / Г.Волинський // Економіка України. – 2009. – №8. – с. 78-84.

5. Качала Т. Реформування житлово-комунального господарства в контексті регіонального розвитку / Т.Качала // Економіка України. – 2010. –№9. – с.84‑93.

6. Шевська О.І. Механізми фінансового оздоровлення житлово-комунального господарства України / О.І.Шевська // Економіка та держава. – 2009. – №2. – с.94-97.