Экономические науки/15. Государственное регулирование экономикой

Дрожжина Я.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Конкурентоспроможність національної економіки

Одним із найважливіших елементів ринкового механізму є конкуренція. Без конкуренції ринкові відносини теоретично уявити неможливо, а практично вони просто не можуть існувати. Конкуренція в сучасній економічній теорії і практичній діяльності господарюючих суб’єктів завжди знаходиться поруч з монополією, породжує монополію.

Сьогодні конкурентоспроможність країни розглядається як одна з найвпливовіших концепцій економіки розвитку та практичної політики, оскільки не лише охоплює суто економічні показники, а й оцінює економічні наслідки важливих для стабільного зростання неекономічних явищ, таких, як якість політичних процесів і управління суспільством, рівень освіти, наукова база, верховенство закону, культура, системи цінностей та інформаційна інфраструктура.

Конкурентоспроможність країни - це її здатність досягти й підтримувати високі темпи економічного зростання, що виражаються в постійному прирості рівня ВВП на душу населення. Отже висока конкурентоспроможність сприяє високому рівню і якості життя населення.

Міжнародний інститут менеджменту (Швейцарія) сформулював сутність конкурентоспроможності на рівні національної економіки у вигляді так званих «золотих правил»: стабільне та передбачуване законодавство; гнучка структура економіки; інвестиції у традиційні та технологічні інфраструктури; стимулювання приватних заощаджень та внутрішніх інвестицій; агресивність експорту та привабливість внутрішнього ринку; якість, гнучкість та прозорість управління та адміністрування; взаємозалежність заробітної плати, продуктивності праці та податків; скорочення розриву між мінімальними та максимальними доходами, зміцнення середнього класу; інвестиції в освіту та підвищення кваліфікації; баланс переваг глобалізації економіки та національних особливостей.

В основі формування конкурентоспроможності країни лежить агрегування  різних показників, отриманих експертним та аналітичним шляхом: макроекономічних показників розвитку національної економіки, показників ефективності функціонування уряду, умов для розвитку підприємництва, розвитку всіх елементів інфраструктури, ефективності зовнішньоекономічної діяльності, рівня життя населення тощо.

Конкурентоспроможність держави базується на конкурентноздатності національних підприємств і напряму залежить від неї. Тому й не дивно, що у міжнародних рейтингах оцінка конкурентоспроможності нашої держави є дуже низькою.

В Україні після здобуття незалежності офіційно взяли на озброєння модель випереджального розвитку, яка передбачає швидше проходження циклів індустріального розвитку (з використанням досягнень передових країн). Конкретними пріоритетами у розвитку НПК Кабінетом Міністрів України визначено такі сектори:

    1) ракетно-космічний та авіаційний комплекси;

   2) радіоелектроніка, виробництво засобів зв’язку;

   3) сільськогосподарське машинобудування;

   4) виготовлення сучасного міського і пасажирського транспорту.

Однак вищеназвані пріоритети так і не були реалізовані, тому що держава практично однаковою мірою підтримувала всі галузі економіки.

Отже, сформована структура виробництва тягне Україну до ролі держави з екологонебезпечними гірничо-металургійними підприємствами (30%обсягу промислового виробництва, 45% валютної виручки, хоча тільки 5% сплати у бюджет) і сховища європейських відходів. І політика держави всіляко цьому сприяє.

Непослідовна державна політика, політична нестабільність, неефективність владних рішень, корупція, бюрократія та багато інших «складових» середовища для ведення бізнесу фактично унеможливлюють досягнення Україною високого рівня конкурентоспроможності, оскільки перешкоджають нормальній діяльності бізнесу, який, власне, і є рушієм конкурентоспроможності країни. Практично те саме можна сказати й про забезпечення всередині країни вільної та чесної конкуренції.

Всі вищезазначені чинники пояснюють, чому Україна досі має низьку інвестиційну привабливість, низький кредитний рейтинг і малопривабливий імідж за кордоном.

Список використаних джерел:

 1. Купринюк С.М. Оцінка конкурентоспроможності економіки; Україна у міжнародних рейтингах /С.М.Купринюк / Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №1. - С.102-110.

2. Статистичний щорічник України за 2006 рік.-К.- Консультант.- 2005.-578с.

3. Полунєєв Ю. Конкурентоспроможність країни як національна ідея / Ю. Полунєєв/ «Дзеркало тижня» №10,