асистент Чернишева С.В., Філатова Г.М., Крупка Г.А.,

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ «Донецький національний технічний університет»

Державне регулювання грошової пропозиції в перехідній економіці

 

Сучасний стан трансформації економіки України характеризується розвитком стабілізаційних процесів і переходом до сталого економічного зростання. Поява нових тенденцій у проведенні ринкових реформ, вихід з глибокої економічної кризи та формування засад ринкової економіки вимагають адаптації сучасних ринкових методів регулювання грошової пропозиції до реалій економіки України.

Державне регулювання грошової пропозиції в сучасних економіках виконує пріоритетну роль у досягненні цілей грошово-кредитної політики. Тривалий процес ринкової транзиції вимагає постійного розвитку та адаптації можливостей ті методів державного регулювання грошової пропозиції до певного етапу ринкових реформ.

Проблематику державного регулювання грошової пропозиції започаткували у своїх роботах Дж. М. Кейнс, М. Фрідмен, М. Туган-Барановський, І. Фішер, Ф. Хайєк, С. Харрис, Дж. Хікс, Дж. Долан, Р. Давідсон, К. Макконел, Д. Сакс, Т. Саржент, Р. Лукас, Л. Лоуренс, С. Мишкін та ін.

Гроші є тією ланкою, яка з’єднує окремі господарські аспекти у безперервному кругообороті доходів і продуктів. Вони забезпечують можливість вимірювати і зіставляти результати, а також здійснювати інвестиції та заощадження. Суть грошей найбільш повно виражається через властиві їм функції. Функціональний підхід дає можливість абстрагуватись від матеріальних носіїв грошей і визначити їх взаємодію в національній економіці. Спроможність певних матеріальних носіїв виконувати відповідні функції дає підставу визначати їх як гроші. Гроші виконують властиві їм функції в процесі грошового обороту та грошового обігу.

Аналіз існуючих поглядів на гроші дав підставу виокремити два основних підходи до трактування їхньої природи – як декретних і як кредитних грошей.

Декретний характер сучасних грошей пов’язаний з існуванням сильної державної влади і системних економіко-правових відносин, за яких гроші визначаються як штучна соціальна реальність. Проте більш поширеним є трактування кредитних відносин як основи існування сучасних грошей. Кредитні гроші щільно пов’язані з господарським оборотом і реально відображають рух реального капіталу.

У сучасних економіках гроші функціонують у складі грошового ринку, який забезпечує вільне перетікання коштів і в стані спричиняти зміни в реальній економіці шляхом перерозподілу коштів у ті напрями діяльності, які забезпечують їх найбільш ефективне використання.

Регулювання грошової пропозиції здійснює центральний банк, який є уповноваженим органом держави і виконує його агентські функції. Існують лише гіпотетичні можливості регулювання грошової пропозиції приватними недержавними структурами. В реальній економічній діяльності регулювання грошової пропозиції є функцією держави.

Існують такі теорії грошового ринку, найбільш важливі для формування засад регулювання грошової пропозиції: а) класична, б) неокласична, в) кейнсіанська, г) монетариські та ліберальні.

Класична теорія розглядала грошовий ринок ізольованим від ринку товарів і праці, що в принципі унеможливлювало вплив на економічну активність через зміну грошової пропозиції. Гроші вважались лише носіями технічних функцій і супернейтральнми щодо економічної активності. У межах класичної теорії був започаткований поділ економічних процесів на «реальні» та «грошові».

Кількісна теорія хронологічно переросла межі періоду вільної конкуренції, а її основні компоненти увійшли до сучасних монетарних теорій. Кембриджський варіант кількісної теорії сформувався у складі неокласичної моделі грошового ринку, яка намагалась врахувати зміни в характері грошового обігу. Теорія касових залишків враховувала мотиви, які визначали розподіл поточного доходу між зберіганням його в грошовій формі та іншими активами.

Кейнсіанська теорія перетворила гроші з нейтральних рахункових одиниць в активних інструмент з регулювання рівноваги економічних систем. До визначальних причин економічної нестабільності було віднесено людську психологію - люди збільшують свої заощадження зі зростанням доходу, але не тією мірою, якою зростає дохід Дж. М. Кейнс запропонував нове трактування попиту на гроші як переваги ліквідності, тобто пріоритетним є бажання мати готівку.

Ліберальні та монетариські моделі грошового ринку намагались відновити ідею самодостатності сил вільної конкуренції. М. Фрідмен у теорії монетаризму надав перевагу грошово-кредитній політиці регулювання грошової пропозиції в довготерміновому періоді. Для монетаристів попит на гроші є стабільним і дестабілізує економіку лише втручання держави, яка намагається регулювати економічну активність через зміну грошової пропозиції.

Ліберальні грошові теорії знайшли свій розвиток у теоріях адаптивних і  раціональних очікувань, які інколи трактуються як гіпертрофовані форми монетаризму і заперечують державне регулювання грошової пропозиції, крім передбаченого впливу учасників економічної діяльності.

Таким чином, регулювання та координація суб’єктів грошового ринку є одним з визначальних напрямів державної економічної політики. У відносини на грошовому ринку вступають практично всі учасники економічної діяльності в ролі позичальників або кредиторів, використовуючи власні або позичені грошові інструменти.

Література:

1.