Экономические науки/16. Макроэкономика

К.е.н. Коваленко О.Ю.

Економічна кризи в Україні та її вплив на рівень життя населення

Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Миколаїв, Україна

Економічна криза, особливо відчутний вплив якої в Україні спостерігався у 2008-2009 рр., характеризувалася такими процесами, як спад промислового виробництва, будівництва, підвищення рівня безробіття, девальвація гривні, втрата довіри населення до банківської системи, банкрутство підприємств, залежність від зовнішнього кредитування тощо. Дослідженню кризових явищ в Україні у цей період присвятили свої праці відомі вчені: Б.М. Данилишин, Л.В. Панасюк, В.І. Палєхова, Л.І. Фролов і ін. Проте тривалий характер кризових явищ потребує детального аналізу макроекономічних показників України та розробки шляхів подолання наслідків економічної кризи.

Аналіз основних макроекономічних показників 2010р. [2] свідчить про поліпшення ситуації. Так у реальному секторі відбулося зростання ВВП, пожвавлення у металургійній галузі, сільському господарстві, інвестуванні в основний капітал за видами економічної діяльності. Особливістю фінансового сектору є випуск чистої безготівкової емісії обсягом 35,5 млрд. грн., 99,4% з яких були випущені в обіг через операції з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів України. Крім того, зафіксовано подальше скорочення боргу банківського сектору перед нерезидентами на 2.7 млрд. дол. США до 28.1 млрд. дол. США (20.5% від ВВП). Позитивним моментом є також зниження індексу інфляції з 112,3% до 109,1% і наближення його до порогового значення (107%).

Загрозливою залишається ситуація у зовнішньому секторі економіки України. Згідно з офіційними даними [3] на кінець 2010 року обсяг валового зовнішнього боргу України сягнув 117.3 млрд. дол. США (85.7% від ВВП), збільшившись протягом звітного року на 13.9 млрд. дол. США (на 13.5%). Динаміка зовнішнього боргу України у 2010 році визначалася: значними обсягами чистих зовнішніх залучень Уряду (7.1 млрд. дол. США) та довгострокових залучень реального сектору економіки (3.5 млрд. дол. США); суттєвим накопиченням короткострокового боргу інших секторів за торговими кредитами і простроченою заборгованістю (4.5 млрд. дол. США); скороченням довгострокових зобов’язань українських банків перед нерезидентами (2.5 млрд. дол. США). Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення протягом року збільшився на 8.5 млрд. дол. США та на кінець 2010 року становив 47.3 млрд. дол. США. Рівень його покриття міжнародними резервами на кінець року зріс до 73% (на початку року він становив 68%) [3].

Треба сказати, що навіть позитивні зміни в економіці країни поки що не дозволяють стверджувати про завершення кризового періоду. За дослідженнями Л.В. Панасюка [4] це обумовлено тим, що Україна поки що не подолала структурну економічну кризу, яка почалася після розпаду СРСР та не існує ізольовано від світової економіки і піддається змінам світової макроекономічної кон’юнктури. На думку А.І. Фролова [6] причинами тривалої економічної кризи в Україні є відсутність великих національних фінансово-промислових груп, які б домінували в економіці та політиці та недостатня розробка концепції соціально-економічного розвитку країни.

Подальший аналіз макроекономічних показників показав, що номінальний ВВП за 2010 р. становив 1095 млрд. грн., реальний – порівняно з 2009р. склав 104,2%. Проте динаміка реального ВВП свідчить, що економічні цикли, які характеризуються спадом, є більш тривалими, ніж цикли піднесення (рис. 1, 2).

Рис. 1. Динаміка номінального ВВП, млн. грн.

Саме тому в Україні зберігається загальна тенденція до зростання масштабів безробіття і зниження доходів населення. Незважаючи на те, що у 2009-2010 рр. загальна кількість безробітних зменшилася на 306 тис. осіб, рівень безробіття при цьому зріс на 0,1. Це означає, що в Україні одночасно зменшилася і кількість зайнятого населення, у тому числі працездатного віку.

Виникає питання, чому у період з 2008-2010 рр. в Україні одночасно зі зниженням чисельності безробітних знижується чисельність працюючих? Відповідь надає Державний комітет статистики [2], за даними якого у 2002-2009 рр. спостерігається стійка тенденція до скорочення загальної чисельності постійного населення України (табл. 1).

Рис. 2. Динаміка реального ВВП, % до попереднього року

Таблиця 1

Динаміка чисельності населення України

Роки	Чисельність постійного населення (на кінець року)	Середня чисельність наявного населення	Загальний приріст/скорочення чисельності населення
2002	47823,1	48202,5	-453,6
2003	47442,1	47813,0	-381,1
2004	47100,5	47451,6	-341,6
2005	46749,2	47105,2	-351,3
2006	46465,7	46787,8	-283,5
2007	46192,3	46509,4	-273,4
2008	45963,3	46258,2	-229,0
2009	45782,6	46053,3	-180,8

Кризові явища негативно вплинули на рівень життя населення. Так реальні наявні доходи населення (з урахуванням інфляції) у період 2005-2009 рр. поступово знижувалися з 123,9 до 90%. При цьому номінальні доходи зростали. Індекс реальної середньомісячної заробітної плати працівників зменшився з 120,3% до 90,8%, а сума номінальної заробітної плати зросла з 806 до 1906 грн. (табл. 2).

Таблиця 2

Доходи населення та заробітна плата

Роки	Доходи населення реальні наявні, % (з урахуванням інфляції)	Доходи населення, млн. грн.	Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників, грн.	Індекс реальної середньомісячної заробітної плати працівників, %
2005	123,9	381 404	806	120,3
2006	111,8	472 061	1041	118,3
2007	114,8	623 289	351	112,5
2008	107,6	845 641	1806	106,3
2009	90,0	894 286	1906	90,8

У відомому дослідженні [4] справедливо наголошується на тому, що однією з причин кризових явищ є стан міграційних потоків з України. Країну лишає працездатне населення, яке не задоволене умовами праці в Україні або не може знайти роботу, поглиблюється процес старіння нації. Цілком поділяючи думку вчених [1, 4, 6] варто додати, що в Україні є всі можливості і ресурси для ефективного розвитку національного господарства, у першу чергу таких його галузей, як сільське господарство, машинобудування, суднобудування тощо.

Тому лише стимулювання розвитку вітчизняного виробництва та спрямування коштів державного бюджету на його підтримку сприятиме зниженню масового безробіття. Підвищення конкурентоспроможності українських товаровиробників у свою чергу дасть можливість відновити тенденцію економічного зростання в Україні, стабілізувати зовнішній сектор, нормалізувати торгівельний баланс та знизити обсяг зовнішнього і внутрішнього боргу.

Література:

1. Данилишин Б.М. Шлях до подолання кризових явищ – макроекономічна стабільність і скоординованість дій / Б.М. Данилишин // Дзеркало тижня №47, 13 грудня 2008 р.

2. Державний комітет статистики України [Електронний Ресурс] – Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua

3. Зовнішній борг України на кінець 2010 року. – Офіційний сайт Національного банку України [Електронний Ресурс] – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Publication/econom/Balans/ZB_text.pdf

4. Палєхова В.А. Макроекономіка: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення / В.А. Палєхова. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – Випуск 96. – 224 с.

5. Панасюк Л.В. До питання про перманентні кризові явища в економіці України / Л.В. Панасюк // Ефективна економіка (Електронне наукове фахове видання Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України). [Електронний  Ресурс]  –  Режим  доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=7

6. Статистичний бюлетень НБУ (електронне видання) /Департамент статистики та звітності Національного банку України, 2008-2010. – Офіційний сайт Національного банку України [Електронний Ресурс] – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Statist/elbul.htm – 3.04.11.

7. Фролов А.І. Мировой экономический кризис и геоэкономические проблемы Украины / А.І. Фролов // Вісник економіки транспорту і промисловості № 31, 2010. – C. – 150-153.