Ясінська Віталія
Наук. кер. Софроній А.С.
Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці
 
Відшкодування ПДВ: особливості застосування в Україні
 

Постановка проблеми.  Система оподаткування в Україні є важливим державним важелем впливу на розвиток економіки держави в цілому і регіонів та функціонування суб'єктів підприємницької діяльності. Зокрема, велике значення у ній відіграє такий елемент як відшкодування податку на додану вартість. Зараз навколо цієї економічної категорії точиться досить багато спорів, а саме, що стосується строків випуску ПДВ-облігацій, позиції підприємств-експортерів тощо. Саме це і зумовило актуальність обраної теми.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Недоліки податкової системи викликають активні дискусії як серед простих громадян, так і у колах науковців, які не мають узгоджених пропозицій щодо їх вирішення. Особливе місце серед них займає проблема відшкодування податку на додану вартість, над якою працювали такі вчені як Титаренко М., Рижий І., Данілов О., Паянок та інші, але досліджень з цих питань ще досить мало.

Мета статті полягає у висвітленні ситуації, яка склалася навколо відшкодування податку на додану вартість. Зокрема, охарактеризувати позицію підприємств-експортерів з цього питання, позицію іноземних компаній щодо майбутньої діяльності в Україні, особливості випуску ПДВ-облігацій, а також можливість введення автоматичного відшкодування податку на додану вартість сумлінним платникам.

Виклад основного матеріалу. Ситуація, яка склалася навколо відшкодування податку на додану вартість в Україні сьогодні набула загрозливих масштабів для вітчизняної економіки. Саме так, статистичні дані за перше півріччя 2010 року свідчать, що в середньому за місяць погашення було на рівні 1,1 млрд. грн. В той же час обсяги перевіреного та підтвердженого ПДВ до відшкодування становило близько 3,5 млрд. грн. Тобто, середній темп зростання заборгованості з відшкодування ПДВ починаючи з травня 2010 року (на момент оформлення заборгованості ПДВ-облігаціями) зростає в середньому на 2,4 млрд. грн. щомісячно.

Якщо ситуацію зі збільшення щомісячних обсягів з відшкодування ПДВ не буде покращено, то Уряд може отримати на кінець року додатково близько 16 млрд. грн. заборгованості з відшкодування ПДВ [7].

Обсяг заборгованості в 30 млрд. грн. є критичним, виходячи з розрахунку виробітку на одного працюючого в рік приблизно 200 тис.грн. Це рівнозначно втраті валового продукту, який виробляється не менш ніж 150-ма тисячами працівників в промисловому секторі. Враховуючи, що ці люди є основним джерелом доходу в своїх сім’ях неважко порахувати, що ця проблема зачіпає інтереси як мінімум понад півмільйона людей.

Заборгованість із ПДВ станом на 1 липня 2010 року склала 34 млрд. грн. З них прострочена заборгованість, що підпадає під ПДВ-облігації, – 19,4 млрд. грн. Сума простроченої заборгованості, що сформувалася в квітні-травні 2010 року складає 8 млрд. грн. і непростроченої заборгованості – 2,6 млрд. грн. І це не враховуючи ті 3-4 млрд. грн. (з 30,4 млрд. грн.) невідшкодованого ПДВ, справи по яких знаходяться на розгляді у судах [7].

В особливо важкій ситуації знаходяться промислові підприємства – експортери, котрі не зважаючи на кризу проводять технічне переоснащення з ціллю підвищення конкурентоспроможності своєї продукції. Між тим підприємства-експортери є головним джерелом надходження в Україну валютної виручки, а їхні виробництва, технології, організація та якість продукції знаходяться на рівні світових стандартів.

Головна проблема підприємств-експортерів – це невідшкодування державою податку на додану вартість (ПДВ). Це має вкрай негативні наслідки як для самих підприємств та людей, які на них працюють, так і для економіки регіонів, адже саме такі підприємства є головними наповнювачами обласних бюджетів [5].

Сьогодні відшкодування з бюджету на користь експортерів майже зупинено. А це – неможливість поповнення обігових коштів, втрата робочих місць, скорочення обсягів виробництва. Європейський банк реконструкції й розвитку допускає згортання низкою іноземних компаній діяльності в Україні, у тому числі через невідшкодування податку на додану вартість. Держава опускає перед ними шлагбаум, і така кризова ситуація потребує негайного вирішення. Навіть незважаючи на загальну «кризовість» сучасної України [6].

З метою зменшен­ня негативного впливу бюджетного відшкодування податку на додану вартість про­понується частково змінити механізм оподаткування експор­ту. Так, з метою зниження сировинної орієнтації експорту можна нульову ставку ПДВ застосовувати тільки при екс­порті енергетичних матеріалів (кам'­яного вугілля та електроенергії), ме­ханічного обладнання, електрооб­ладнання, транспортних засобів та шляхового обладнання, оптичних приладів і апаратів для фотографу­вання або кінематографії, медико-хірургічних апаратів, годинників та музичних інструментів. У середньому частка цих виробів у загальному об­сязі експорту протягом останніх дев­'яти років складала 16,52% (решту — переважно сировинні матеріали). Для експорту іншої продукції можна запровадити звільнення від оподатку­вання ПДВ [2].

Проте, запропонований механізм не позбавлений недоліків, оскільки при застосуванні звільнення від опо­даткування решти експорту, експортери матимуть право віднести податок на додану вартість, сплачений постачальникам матеріалів для виготовлення продукції, на валові витрати, тим самим змен­шивши об'єкт оподаткування податком на прибуток.

В умовах кризи особливо важливою є підтримка високотехнологічного сектору економіки, до якого, зокрема, відносяться підприємства машинобудівної галузі. На жаль, потрібно констатувати, що ситуація складається з точністю до навпаки. Саме високотехнологічні підприємства, що інвестують у свій розвиток ввозячи нове обладнання, сплачують величезні суми ПДВ при його розмитнені. Такі підприємства залишаються без обігових коштів у зв’язку з неповерненням ПДВ після здійснення експорту своєї продукції. Крім того, станом на 01.07.2010 на митно-інвестиційних складах накопичилось обладнання для потреб виробництва на 4 млрд. грн., яке б, за умови його використання, дало можливість випустити продукцію собівартістю близько 20 млрд. грн., тобто 50 грн. валової доданої вартості з однієї гривні вартості обладнання, що дозволило б сплати податки до бюджету у розмірі близько 25 грн. на 1 грн. вартості обладнання.

Серед інструментів відшкодування податку на додану вартість існує такий як ПДВ-облігації. На початку серпня 2010 року Міністерство фінансів здійснило перший випуск облігацій внутрішньої державної позики, які використовують для відшкодування ПДВ. Перший випуск ПДВ-облігацій був пробним. До затвердженого реєстру компаній, які отримують відшкодування, увійшли 705 платників податку, борг із ПДВ перед якими був незначним. Загальна сума першого випуску ПДВ-облігацій склала 48,45 млн. грн.

Наприкінці місяця Мінфін здійснив ще три транші ПДВ-облігацій - на 2 млрд. грн., 8,3 млрд.грн. і 6 млрд.грн. Папери цих випусків отримають компанії, борг із ПДВ перед якими був більшим. До реєстру платників ПДВ, які отримують папери другого траншу, увійшло 217 компаній, третього - 117. Номінальна вартість однієї облігації - 1 тис. грн., термін погашення - 5 років. Сплата прибутку й купонні погашення почнуться з 31 січня 2011 року (для першого траншу) з подальшою виплатою доходу один раз на півроку [4].

За оцінками інвестиційних аналітиків, прибутковість паперів може скласти 14-17%, можливо, у деяких випадках до 20%, завдяки неефективності ринку. Папери продаватимуться з дисконтом до номінальної вартості (фактична ціна покупки буде нижчою за номінальну вартість паперів), а купонні платежі та амортизаційні виплати номіналу за паперами залишаться незмінними в номінальному вираженні. Таким чином, інвестор отримає більший прибуток у процентному співвідношенні до своєї реальної інвестиції

Як один із варіантів виходу із суперечностей, яку склалися навколо відшкодування податку на додану вартість була ідея, запропонована Державною податковою адміністрацією, щодо введення автоматичного відшкодування податку на додану вартість сумлінним платникам. Проте, неможливість запровадження такого механізму пояснюють насамперед відсутністю підприємств з позитивною податковою історією, а також роботою бізнесу за допомогою “податкових ям”.

ДПА України розпочала формування “білого списку” платників податків, які зможуть претендувати на автоматичне відшкодування ПДВ. Сумлінними підприємствами податківці вважають перш за все компанії, розташовані за місцем реєстрації, що офіційно виплачують зарплати, мають основні фонди, реальні товарні операції та податкове навантаження на рівні показника, розрахованого для галузі. Поки з 15-20 тис. підприємств, які формують основні відрахування до держбюджету з ПДВ, у список можуть потрапити тільки 4 тис.

Іншим негативним моментом, що стосується запровадження автоматичного відшкодування податку на додану вартість є те, що сьогодні навіть великі платники мінімізують свої податки, згортають ПДВ та завищують суми на відшкодування. Всі декларації, які подаються, потрібно 60-70 днів перевіряти. Тому не можливо на другий день після подачі декларації автоматично відшкодовувати ПДВ.

Висновки. На сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні необхідо вжити невідкладних заходів щодо покращення ситуації з відшкодуванням ПДВ, визначити чіткі строки випуску ПДВ-облігацій, забезпечити своєчасне відшкодування поточного ПДВ та прийом декларацій по ПДВ, внести зміни до Державного бюджету щодо збільшення загальної суми відшкодування та терміново відновити обіг податкових векселів при розмитненні обладнання, матеріалів та сировини. Адже, відсутність відшкодування податку на додану вартість призводить до вимивання обігових коштів, припинення фінансування інвестиційних та соціальних проектів, величезних касових розривів на підприємствах. Це тягне за собою виникнення заборгованості по заробітній платі, зриви постачань основних матеріалів для виробництва, повальні неплатежі. Наслідками всього цього можуть бути зупинка підприємств, втрата роботи їх колективами та зниження ВВП.

 

Список використаної літератури:

 

1.     Данілов О. ПДВ: проблема оптимізації адміністрування / О.Данілов // Вісник податкової служби України. – 2009. – №12. –C.45-48.

2.     Рижий І.М. Підвищення ефективності використання ПДВ як регулятора економічного розвитку держави в умовах глобалізації / І.М.Рижий // Інвестування: практика та досвід. –2009. – №18. – C.35-38.

3.     Титаренко М. Спірні питання щодо особливостей сплати ПДВ / М.Титаренко // Вісник податкової служби України. – 2010. – №4. – C.54-57.

4.     http://finance.tochka.net/ua

5.     http://val.ua/region

6.     http://www.epravda.com.ua

7.     http://www.fru.org.ua