Асис. Тиквій Н.В., Милятинська Л.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Стан та перспективи розвитку інвестування в аграрну сферу України

Постановка проблеми. Інвестиції є важливою складовою розвитку економіки. Вони забезпечують прискорення темпів науково-технічного прогресу та соціально-економічного розвитку суспільства. Підвищена потреба сільського господарства в інвестиціях посилює необхідність їх ефективного використання. Для створення стійкого та надійного функціонування АПК необхідні великі капітальні вкладення в матеріально-технічну базу і не менші інвестиції для вирішення невідкладних завдань соціального розвитку села [3].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема дослідження ефективності інвестицій сільськогосподарських підприємств має загальнодержавне значення, а тому підвищення ефективності інвестицій сільськогосподарських підприємств потребує значного вивчення. Серед вітчизняних вчених над цією проблемою працювали: С.А. Гуткевич, М.Я. Демяненко, Ю.О. Лупенко, О.В. Ролінський, П.Т. Саплук, М.О. Шестопаль, І.Л.Сазонець, Кожемякіна М.Ю. Борейко І.П. та ін [1].

Метою статті є визначення факторів інвестування, розробити пропозиції щодо підвищення ефективності інвестицій сільськогосподарських підприємств.

Викладення основного матеріалу. Аграрний сектор є важливою стратегічною галуззю української національної економіки, яка забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність нашої держави, дає значній частині сільського населення робочі місця. Він формує 16-17% валового внутрішнього продукту. Сьогодні фінансово-економічна підтримка аграрного сектора здійснюється переважно через комплекс програм, кожна з яких має на меті підвищення ефективності виробництва та дохідності товаровиробника. При цьому, через брак коштів Державного бюджету України, ця підтримка на 80 % здійснюється за рахунок сприятливої податкової політики, що є непрямою формою субсидіювання галузі.

Причин інвестувати розвиток економіки України в цілому, та, зокрема аграрного сектору, для інших країн декілька, це: динамічна економіка, значні ринки збуту, дешева і якісна робоча сила, стратегічне розміщення, різноманіття ресурсів. Найбільш вагомими факторами ризику для інвестора є: зростаючий протекціонізм і зміна інвестиційних режимів (62%), інфляція і дефляція (59%), загальне падіння економічного зростання (56%), зростаюча фінансова нестабільність(50%), зміна кліматичних умов (29%), продовольча криза (21%), військова та політична нестабільність (20%).

Стимулюванням вкладень інвестицій в сільськогосподарські підприємства України став підвищений попит на сільськогосподарську продукцію з боку держав з великою чисельністю населення, зростання цін на продовольство та сировину для виробництва біопалива, скорочення наявних площ для вирощування сільськогосподарських культур.

В Україні загальну інвестиційну активність характеризують показники, що відображають динаміку інвестицій в основний капітал. За січень-вересень 2009 року інвестиції в основний капітал значно зменшилися і становили лише 56,3% протягом такого самого періоду 2008 року.

Станом на 1 липня 2009 року в агропромисловий комплекс України було залучено 7944,3 млн. грн.. інвестицій в основний капітал. З них 4756,5 млн. грн. вкладено в харчову та переробну промисловість, 3181,8 млн. грн. у сільське господарство та 5,9 млн. грн. у рибництво [2].

Пріоритетним для України щодо залучення інвестицій в аграрний сектор є поетапний перехід від імпорту невеликих партій технологічного устаткування чи устаткування інших товарів виробничого призначення з метою вивчення і освоєння ймовірного ринку збуту продукції до створення спільних підприємств з їх наступною експансією на ринках за межами України.

Беручи за основу офіційні дані, для належного інвестиційного забезпечення щорічні вкладення в сільське господарство мають бути мінімум близько 30 млрд. щорічно. [6]

В Україні державна підтримка сільського господарства регулюється законами України «Про державну підтримку сільського господарства України» [6] та «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» [7], а також Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цивільної програми розвитку українського села на період до 2015 року» [2]. Відповідно до постанови зазначається виділити 128164,1 млн. грн., у тому числі із державного бюджету – 120750, 5 млн. грн., з місцевих бюджетів – 11,2 млн. грн. та за рахунок інших джерел - 7402,4 млн. грн.

Основною перешкодою для розвитку сільськогосподарського виробництва є відсутність необхідної системи страхування інвестиційних ризиків та податкове навантаження, яке погіршує фінансовий стан сільськогосподарських підприємств.

Значним бар’єром для успішного розвитку і функціонування аграрного сектору в Україні є недосконалість нормативно-правових актів щодо аграрної політики держави. Тому їх необхідно переглянути і сформувати правову базу, яка б захищала інтереси виробників сільськогосподарської продукції. Особливістю функціонування організаційно-правового механізму підтримки розвитку аграрного сектора сьогодні в Україні є те, що, з одного боку, відсутнє в повному обсязі фінансове забезпечення законів, що приймаються, а з іншого – невиконання вже прийнятих законів та інших нормативно-правових актів, тобто низька виконавча дисципліна в державних органах влади [5].

Серед напрямків інноваційного розвитку аграрного сектора слід визначити такі: створення та впровадження у виробництво високопродуктивних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, нових порід тварин і птиці; стимулювання агроекологічної діяльності, зокрема розвитку альтернативного органічного агровиробництва; формування високоосвічених професійних кадрів [4].

Висновки. Отже, можна зробити наступні висновки, що сучасний стан аграрного інвестиційного процесу позначається різким скороченням усіх видів капітальних вкладень як у виробничій, так і в соціальну сфери агропромислового комплексу. Знижується рівень їх ефективності. Обсяги і зовнішнього інвестування не набрали необхідних розмірів, щорічні надходження іноземних інвестицій не відповідають потребам економіки. Виважена державна інвестиційна політика в аграрній сфері повинна стати одним з найвагоміших напрямів виходу з фінансової і матеріально-технічної кризи, в яку потрапила українська аграрна економіка. До основних бар’єрів, що перешкоджають активному розвитку інвестицій в Україні є корупція, політична нестабільність, неповернення ПДВ, непередбачене введення квотування продукції.

Список літератури

1. Борейко І.П. Оцінка інвестиційної діяльності підприємств аграрного сектору економіки / Економіка АПК – 2009.-№12.-С.68-74.

2. Державної цивільної програми розвитку українського села на період до 2015 року», затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09. 07 р. № 1158 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minagro.qjv.ua.

3. Крижанівський О.В. Основні перешкоди залученню інвестицій в АПК України /Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету-2009.-№17.-С.303-309.

5. Саблук П. Т. Аграрна реформа в Україні (здобутки, проблеми і шляхи їх вирішення) / П. Т. Саблук, В. Я. Месель-Веселяк, М. М. Федоров // Економіка АПК. – 2009. - №12. – С. 3-13.

6. Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 24.06.04 р. №1877- ІV // Відомості верховної Ради України. – 2004. – № 49.- С.

7. Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року: Закон України від 18.10.05 р. № 2984- ІV // Відомості верховної Ради України. – 2006. - № 1. – С.13-17.