Бойко О.Ю., Буянова І.А.

Науковий керівник: Грубляк О.М.

Буковинська державна фінансова академія,

м. Чернівці

 

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ В ПОСТКРИЗОВИХ УМОВАХ

 

В умовах формування ринкових відносин велике значення для регулювання національної економіки та раціонального перерозподілу інвестиційних ресурсів має розвиток ринку цінних паперів в Україні, який значною мірою залежить від соціально-економічних змін в країні. Особливо тепер, коли економіка нашої держави починає відновлюватись після впливу кризи, розвиток фондового ринку є одним із ключових моментів відродження  і розвитку фінансової системи. Розвиненість фондового ринку, який є серцевиною ринкових відносин і забезпечує переміщення капіталів між різними секторами економіки, щонайбільше сприяє її реструктуризації і тим самим зростанню економічної безпеки країни. Реформування економіки України, функціонування суб’єктів господарювання на засадах ринкових принципів обумовлює необхідність дослідження стану, загальних тенденцій та проблем розвитку фондового ринку України.

Сучасний стан та тенденції ринку цінних паперів в Україні невпинно зростають, але потребують практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування вітчизняного ринку та виходу на світову арену.

Теоретичні основи розвитку ринку паперів в Україні та розміщення їх на міжнародному фінансовому ринку висвітлюються у працях таких вчених-економістів, як З. Ватаманюк, Н. Гончарова, В. Ковалева, С. Лямец, О. Машенец, В. Манько, О. Мозковий, М. Назарчук, В. Оскольський, Н. Стукало, О. Снежко, Г. Терещенко та інші.

Метою статті є дослідження сучасного стану ринку цінних паперів України та можливість його розвитку.

Фондовий ринок сприяє обігу та раціональному розміщенню фінансових ресурсів, дає можливість самостійно оцінювати ефективність управління підприємством, створює умови для добросовісної конкуренції та обмежує монополізм [1].

Подальший розвиток національного фондового ринку стримується через ряд об'єктивних та суб'єктивних факторів:

-     відставання існуючої законодавчої та нормативно правової бази функціонування фондового ринку від розвитку реальних процесів на ньому;

-     кризовий стан української економіки, високий рівень інфляції,відсутність твердої національної грошової одиниці;

-     слабкість і недостатність державного регулювання національного ринку цінних паперів;

-     нерозвиненість первинного ринку цінних паперів, практична відсутність операцій з похідними від цінних паперів;

-     відсутність гарантій по операціях з цінними паперами, недовіра населення та його психологічна непідготовленість до операцій на фондовому ринку;

-     відсутність гарантій держави щодо захисту грошових заощаджень населення;

-     недосконалість податкового стимулювання розвитку фондового ринку [2].

На сьогодні найбільш розповсюдженим показником, який характеризує аналітичний огляд фондового ринку України, є індекс фондової біржі Перша фондова торговельна система (ПФТС). ВАТ «Фондова біржа ПФТС» (створена у липні 2005 року) є найбільшим торговельним майданчиком цінних паперів України.

У «індексний кошик» індексу ПФТС входять найбільш ліквідні акції, по яких відбувається найбільше число угод. За станом на 02.03.2010 р. цей «кошик» налічує 22 акції різних емітентів, серед яких найбільшу середньозважену ціну складають: Дніпроенерго (DNEN); Єнакіївський металургійний завод (ENMZ); Мотор-Січ (MSICH); Сумське машинобудівне НВО ім. Фрунзе (SMASH); Укрнафта (UNAF); Західенерго (ZAEN) [4].

Ринок цінних паперів України намагається слідувати світовим умовам, а тому поступово проводиться реформа, суть якої полягає у переведенні більшості цінних паперів із документарної у бездокументарну форму випуску. Проте через нерозвиненість концепції “бездокументарних” цінних паперів постають проблеми правового регулювання процедур і умов щодо дій з цінними паперами. Розглянемо на прикладі ринку акцій тенденції випусків цінних паперів у без документарній формі.

Рис. 1. Обсяг зареєстрованих ДКЦПФР випусків акцій за формами випуску

У 2008 році зареєстровано 929 випуски акцій на суму 30,3 млрд. грн. у документарній формі та 232 випусків у бездокументарній на суму 15,9 млрд. грн.

У 2009 році зареєстровано 454 випуски акцій на суму 64 млрд. грн. у документарній формі та 287 випусків акцій на суму 37,1 млрд. грн. у без документарній [7].

Вимога щодо «бездокументарності» цінного паперу у системі депозитарного обліку, насамперед, ґрунтується на технічних вимогах до створення сучасної інфраструктури фондового ринку в Україні.

Важливість цього питання полягає у тому, що саме зміна записів на рахунку у цінних паперах тягне за собою передачу прав за цінними паперами при бездокументарній формі цінного паперу. У такому значенні рахунок є синтетичним носієм інформації, який є еквівалентом паперового цінного паперу.

Для подальшого ефективного розвитку фондового ринку в Україні необхідно здійснити ряд першочергових заходів:

-     забезпечити зосередження торгівлі цінними паперами тільки на організаційно оформленому біржовому та позабіржовому ринках;

-     розширити сферу діяльності інвестиційних інвесторів в Україні шляхом удосконалення нормативної бази діяльності інститутів спільного інвестування;

-     створити систему спеціалізованих організацій інфраструктури фондового ринку, зокрема національного депозитарію, зберігачів цінних паперів та розрахунково-клірингових установ;

-     забезпечити сприятливі умови для обігу цінних паперів іноземних емітентів на території України і цінних паперів резидентів за її межами;

-     поліпшити механізм залучення вільних коштів суб'єктів господарювання через систему внутрішніх місцевих позик;

-     удосконалити законодавчу й нормативну бази оподаткування операцій із цінними паперами на первинному та вторинному ринках [2].

Отже, підбиваючи підсумки, можна сказати, що ринок цінних паперів України в сучасних умовах переживає процес «відродження». Незважаючи на позитивну динаміку окремих показників вітчизняного фондового ринку, його якісні характеристики знаходяться ще на низькому рівні, що перешкоджає йому ефективно виконувати функції, пов’язані із залученням та перерозподілом інвестиційних ресурсів для забезпечення стабільного економічного розвитку.

Для розвитку українського фондового ринку необхідно вжити таких заходів:

-     захист державних інтересів на ринку шляхом обмеження доступу нерезидентів;

-     централізація та організація фондового ринку;

-     підвищення рівня компетентності фахівців на ринку цінних паперів;

-     підвищення рівня компетентності населення з питань фондового ринку;

-     визначення концептуальних засад політики ринку цінних паперів в Україні та реалізація державних інтересів на ньому.

Враховуючи кількість невирішених питань, можна впевнено сказати, що український фондовий ринок найближчим часом не ввійде до світових фінансових ринків. Все таки будемо сподіватись, що діяльність державних органів влади буде стимулювати розвиток українського фондового ринку.

 

Список використаних джерел

1.     Гончарова, Н.В. Проблеми функціонування ринку цінних паперів України // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - №5(84). – С. 15-18.

2.     Кравецька О.І., Британська Н.Н. Проблеми та перспективи розвитку фондового ринку України [http://intkonf.org]

3.     Фурман І.В., Постоюк І.О. Розвиток фондового ринку України та перспективи його розвитку [www.rusnauka.com]

4.     Звіт ДКЦПФР за 2007 рік [http://www.ssmsc.gov.ua/]

5.     Звіт ДКЦПФР за 2008 рік[http://www.ssmsc.gov.ua/]

6.     Звіт ДКЦПФР за 2009 рік[http://www.ssmsc.gov.ua/]