Мельниченко О.І.
к.е.н., Бассова О.О.,
керівник
Миколаївський міжрегіональний
інститут розвитку людини
ВНЗ ВМУРоЛ „УКРАЇНА”, Україна
Сутність
економічної категорії «прибуток»
Вступ. Фінансовими результатами господарської діяльності підприємства можуть бути
як прибуток, так і збитки. В ході розвитку економічної теорії визначення
поняття «прибуток» змінювалось і
ускладнювалось.
Прибуток є унікальною економічною категорією. Від ступеню
її розуміння та використання в певній мірі залежить ефективність виробництва та
управління, рівень фінансової самостійності, функціональність роботи системи
товарно-грошових відносин, багатьох інших економічних важелів впливу на
виробництво.
В сучасних умовах прибуток є власністю підприємницьких структур, джерелом добробуту власників, найманих працівників підприємств, а через фінансову систему - усіх членів суспільства. Це зумовлює існування різноманітних точок зору щодо цієї категорії серед вітчизняних та закордонних вчених .
Результати дослідження. С.Ф. Покропивний розглядає прибуток як “ту частину виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства” [2,с.280]. На нашу думку, приведене вище визначення прибутку обмежується тільки кількісним визначенням категорії та не розкриває його економічної природи. Зазначимо, що перш за все “прибуток - це частина грошових нагромаджень, що створюється підприємством будь-якої форми власності [3, с. 121]” . Податок на додану вартість, акцизний збір, мито - складові виручки від реалізації, які в повному обсязі надходять до бюджету, - є формами централізованих нагромаджень. Тому О.М. Бандурка вважає, що прибуток підприємства це взагалі ”єдина форма його власних нагромаджень” [4, с.125]. Проте, на наш погляд, недоцільно звужувати поняття грошових нагромаджень лише прибутком і непрямими податками, необхідно враховувати таку важливу їх форму, як амортизація.
У Господарському кодексі України визначається, що прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. [1,ст.142] А.М. Поддєрьогін визначає “прибуток як частину заново створеної вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу”, доповнюючи, що одержання прибутку підприємницькими структурами можливе тільки після того, як втілена у створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обороту і набере грошової форми. Таким чином, підкреслюється важливість процесу реалізації виробленого продукту за грошові кошти.
Виробнича або комерційна діяльність завжди пов’язана з імовірністю фінансових втрат. Отримання прибутку супроводжується певним рівнем ризику. При вкладанні грошей у різні об’єкти з однаковою віддачею, привабливішим буде найменш ризиковий проект. У ринковій економіці в звичайних умовах низький ризик пов’язаний з низькими доходами, чим вищий рівень ризику, тим більше сподівані доходи. Інвестор повинен отримувати компенсацію за ризик.
У публікаціях останніх років І.А.Бланк одним із перших в Україні використовує поняття співвідношення ризику й доходу в своєму визначенні прибутку. “Прибуток - це втілений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності та є різницею між сукупним доходом і сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності ” .
Таким чином, прибуток – це частина новоствореної вартості, що відображає різницю між доходами від підприємницької діяльності та видатками на її здійснення і відповідає певному рівню ризику.
Прибуток – це збільшення власності рівно на суму цінностей (активів), що надійшли до підприємства, але не всі підряд надходження, а лише ті, що підприємство отримує назавжди, до того ж тільки в тій їх частині, яка дає збільшення власного капіталу. В контексті наведеного визначення, на нашу думку можна підкреслити, що прибуток – це те, що збільшує власність.
З урахуванням вищенаведеного, прибуток
можна розглядати як
один із найважливіших показників
фінансового стану підприємства, що характеризує кінцеву грошову оцінку його
виробничої і фінансової діяльності та
ефективність господарювання. На нашу думку, не менш важливим є також
трактування прибутку як
необхідної умови забезпечення підприємств фінансовими
ресурсами, що є джерелом розвитку підприємницьких структур. Прибуток - це
різниця між доходами й витратами суб’єкта господарювання, що в кінцевому
підсумку відображається у збільшенні власного капіталу підприємства (власний
капітал зросте, якщо прибуток нерозподілений). Прибуток відповідає певному
рівню ризику на вкладений капітал. Таким чином, визначимо прибуток як важливе
джерело поповнення фінансових ресурсів та власного капіталу підприємств і
забезпечення витрат бюджету держави, показник кінцевого результату господарювання
при проведенні підприємством операційної, інвестиційної, фінансової діяльності
в умовах ризику.
Висновки. Прибуток виступає одним із головних чинників, що впливає на
величину макропоказників економічного
та соціального розвитку, зокрема,
валового внутрішнього продукту держави, обсягу доходів і видатків
бюджету, рівень споживання та нагромадження в суспільстві. Прибуток – це
економічна база функціонування не тільки суб’єктів господарювання, а й усієї економічної системи держави, завдяки чому він сприяє зростанню добробуту
всіх членів суспільства.
Література:
1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-ІV
2. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного. – 2 вид. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с.
3. Горицкая И.Г. Бухгалтерский учет и финансовая отчетность в Украине с 2000 года: Практ. пособие. – К.: ООО Бухгалтерия. Налоги. Бизнес, 2000. – 256с.
4. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова
діяльність підприємства: Підручник. -
К.: Либідь, 2003. – 384 c.
5. Поддєрьогін А.М. Білик М.Д. Буряк Л.Д. Фінанси підприємств. – 5-те вид., перероб. та допов.- К.:КНЕУ, 2004.- 546с.