Економічні науки/ 7. Облік та аудит

Андрієць Т.В., Дзюба О.М..

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Особливості створення резерву дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість є одним із основних активів кожного підприємства, і, відповідно, інформація про її розмір, стан та строки погашення є важливою для прийняття ефективних управлінських рішень. Циклічність розвитку економіки в нашій країні характеризується спадами та кризами, що призводить до затримки розрахунків між підприємствами. Неплатоспроможність підприємств викликає нарощування обсягів заборгованості у балансах підприємств. На сучасному етапі економічного розвитку актуальною є якісна організація обліку та регулювання дебіторської заборгованості за допомогою створення резерву сумнівних боргів. Тому метою даного дослідження є особливості створення резерву дебіторської заборгованості на підприємстві.

Проблематика коректного обліку дебіторської заборгованості та створення її резерву приваблює увагу широкого кола науковців, а саме: Чорнак Т.В, Матицина Н.К., Кушина О.В., Сурніна К.С., Губіна І.М. Дискусійні та актуальні питання розглядаються в наукових фахових виданнях, а також у професійних бухгалтерських виданнях.

П(С)БО 10 визначає, що дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Вона визначається під час продажу продукції чи наданні послуг та оцінюється за первісною вартістю. Якщо підприємство-дебітор через ряд вагомих причин не може погасити свою заборгованість перед підприємством-кредитором вчасно, то така дебіторська заборгованість набуває статусу сумнівної дебіторської заборгованості [2].

Відповідно до П(С)БО 10, сумнівна дебіторська заборгованість визначається як дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Показники дебіторської заборгованості наводяться у балансі за чистою реалізаційною вартістю лише у разі створення щодо неї резерву.

Для обліку дебіторської заборгованості та створення її резерву використовують рахунки бухгалтерського обліку: 944 «Сумнівні та безнадійні борги» та 38 «Резерв сумнівних боргів». Але, як показують практичні дослідження, формування резерву сумнівних боргів є скоріше обов’язковою процедурою, ніж добровільною, і за підприємством залишається лише вибір методу створення резерву.

Величина резерву сумнівних боргів може визначаєтися за одним із методів:

- застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

- застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. Даний метод підходить для підприємств, у яких кількість дебіторів не велика, а окремий борг кожного дебітора відносно не значний.

За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується шляхом множення суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності. Даний метод найкраще застосовувати підприємствам, які мають велику кількість дебіторів, та розміри боргів кожного з яких є відносно великими. Недоліком даного методу є те, що арифметично може скластись ситуація, коли резерв сумнівних боргів буде перевищувати показник дебіторської заборгованості у балансі.

Порівнюючи ці два методи розрахунку резерву дебіторської заборгованості, можна відмітити, що метод застосування суми сумнівної заборгованості є більш точним, оскільки досліджуються реальні дебітори та розміри їх боргів, а не відокремлено середні коефіцієнти, перекриваючи один борг іншим. Даний метод раціонально застосовувати для будь-якої кількості боржників, не зважаючи на його трудомісткість.

Резерви дебіторської заборгованості створюються лише за результатами інвентаризації в кінці року, що збільшує ризик появи великого обсягу сумнівної дебіторської заборгованості.

Отже, достовірна оцінка активів підприємства, в тому числі і дебіторської заборгованості, відіграє одну з ключових ролей у системі бухгалтерського обліку. Створення резерву сумнівних боргів призначений для коригування вартості дебіторської заборгованості у балансі з метою надання користувачам достовірної інформації. Розраховувати резерв сумнівних боргів потрібно обов’язково, причому не лише для дебіторської заборгованості за продукцію, а й для заборгованості, що підтверджується векселями (це стосується здебільшого невиробничих підприємств).

Що стосується строку нарахування резерву, то доцільніше було б це робити не раз на рік, а щоквартально, а для підприємств, які мають великий товарооборот – щомісячно. Це полегшить та покращить якість прийняття управлінських рішень.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р., №87

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 р. №237

3. Лєснікова О. Створення та облік резерву сумнівних боргів / О.Лєснікова // Школа бухгалтера. – 2009. - №10. – С. 29-31

4. Гура Н. Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами / Н. Гура // Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. - №3. – С. 12-15