Экономические науки/ 9.Экономика промышленности.

Ганець І.Л.

Національний Технічний Університет України «Київський Політехнічний Інститут»

Рекреаційні послуги: потенційні ризики та шляхи їх подолання

В результаті інтенсивного економічного розвитку відбувається  виснажливе природокористування, яке зумовлює потужне екологічне навантаження на екосистеми. Окрім впливу різноманітних сфер економіки, не безпідставним можливо вважати негативний вплив і від споживання природних ресурсів та вплив на довкілля усіх верств населення.

У зв'язку з цим до організації та процесу надання рекреаційних послуг висуваються жорсткі вимоги щодо раціонального та ощадливого використання природних ресурсів, обмеження або навіть уникнення негативних наслідків антропогенного впливу на довкілля від даного виду діяльності.

Щодо антропогенного впливу, наприклад, на екосистеми Чорного та Азовського морів, доцільно зазначити, що Азово-Чорноморський водозбірний басейн охоплює територію 2,4 млн. кв. км, частка ж території нашої держави у басейні становить 23%. Ці факти можуть переконливо свідчити про безпосередній вплив на стан морів інших водних джерел, які наповнюють басейн, а також в результаті господарської діяльності на відповідних адміністративних територіях, прилеглих до морського узбережжя. На територіях Автономної Республіки Крим, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей здійснюється певна господарська діяльність, наслідки якої можуть бути потенційними чинниками збільшення антропогенного навантаження на довкілля, зокрема на стан морів та прилеглих до морів територій .

Засоби масової інформації вже не менш як десять років поспіль регулярно інформують про так звані територіальні (земельні) питання, зокрема у АР Крим. З метою різного роду використання здійснюються несанкціоновані «рейдерські захоплення» певних територій рекреаційного спрямування, що зумовлює невпинне зменшення територій для цільового оздоровчого призначення та згубний вплив на берегову екосистему.

Прикладом є питання організації та надання послуг щодо споживання та скиду стічних вод, зокрема питання налагодження роботи очисних споруд.

Забруднення шельфової зони вод морів в результаті мікробіологічного забруднення стоками комунальних підприємств, що стає прямою перешкодою для організації та надання оздоровчих морських процедур населенню безпосередньо на морі, а не у спеціалізованих закладах. Як наслідок знижується кількість людей, готових обрати відпочинок, оздоровлення та лікування саме на цих територіях узбережжя морів.

Перевага надається відпочинку на інших узбережжях морів, де кращий стан якості води та сприятливий стан інфраструктурного забезпечення для рекреаційного відпочинку. Не зважаючи на те, що за даними аналітичної довідки Державної служби туризму і курортів про роботу туроператорів та турагентів за 2007 рік в Україні пріоритетним, як і у 2006 році, залишається внутрішній туризм, на який припадає 75% туристів, обслугованих ліцензіатами (без урахування самодіяльного та неорганізованого туризму), зростання загальної кількості туристів протягом 2007 року відбулось за рахунок Івано-Франківська, м. Києва, АР Крим, Волинської, Дніпропетровської, Харківської, Закарпатської областей. Статистика свідчить про те, що у АР Крим у порівнянні, наприклад, з м. Києвом, збільшення кількості відпочиваючих менше практично у 7 разів (м. Київ - збільшення на 483 тис. туристів за рік, АР Крим - на 68 тис. туристів), що свідчить не на користь переваг мотивації до відпочинку на березі Чорного моря .

Останні десять років в Україні все більшого попиту набуває туризм, пов'язаний із виїздом на водоймища та виловом риби й інших видів тваринного світу. На перший погляд, у цьому виді рекреаційного відпочинку немає нічого протизаконного, але реалії свідчать про злочинні дії з боку певних організаційних структур та відпочиваючих щодо здійснення протиправних дій, порушення природоохоронних вимог та недотримання культури поведінки на водоймищах. Існують зафіксовані факти надлишкового вилову риби та вилову її у заборонені законом терміни або ж факти вилову забороненої до промислового використання або обмеженої у вилові риби, що зумовлює зниження складу та кількості іхтіофауни. Особлива увага відповідних організаційних структур та підприємців у галузі туризму має бути зосереджена на забороні вилову риби, яка занесена до Червоної Книги України, це - декілька видів осетрових, чорноморський та дунайський лососі.

З метою запобігання негативного використання рекреаційних територій доцільно внести відповідні обмеження та вимоги як в галузі використання рекреаційних ресурсів, так і в галузі, наприклад, будівництва та архітектури.

Відомо, що в останній третині 20-го століття у зв'язку із рухом щодо захисту довкілля у середовищі архітекторів виник певний творчий напрям «екологічна архітектура», особливістю якого стала прихильність у архітектурному стилі до природних форм, які начебто відповідали вигинам рельєфу, та широке застосування природних, несинтетичних матеріалів, а також технологій, що зберігали земні ресурси. Прикладом можуть слугувати системи енергопостачання, які працюють на сонці та вітрі.

Література

1. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів» / ВВР, 2001, № 28, ст. 135

2. Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму і курортів» від 21 лютого 2007 р.

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у 2004 - 2010 роках» від 12 травня 2004 р. № 612

4. Постанова Верховної Ради України «Про оголошення природних територій міста Саки Автономної Республіки Крим курортом державного значення / ВВР, 2005, № 11, ст. 206