Педагогика /

Дистанционное образование в высшей школе

Куковська І.Л.

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича

До питання організації самостійної роботи студентів

Інтеграція української освіти до Європейського освітнього простору вимагає широкого впровадження новітніх методів та технологій навчання, однією із яких є кредитно-модульна система. Іноваційні технології передбачають використання в процесі навчання комп’ютерних систем, зокрема створення та використання мультимедійних лекцій, відеофільмів, освітніх програм на сучасних носіях, проведення віртуальних конференцій, впровадження в навчальний процес комп’ютерних програм тестування та ін. Однак в умовах кредитно-модульної системи значно зростає питома вага самостійної позааудиторної роботи студентів. Її роль та значення підвищуються, оскільки кредити ЕСTS містять у собі всі види навчальної роботи студента. Недостатній рівень навичок самостійної роботи дуже часто стає причиною неготовності випускників вищих навчальних закладів до використання отриманих знань та освоєння нових у своїй практичній діяльності.

Кредитно-модульна система навчання дозволяє стимулювати активну навчальну та творчу діяльність студента, адже тільки від самого студента залежить кінцевий результат – засвоєння відповідної частини навчальної програми та його оцінка викладачами. Самостійна робота студента позитивно впливає на підвищення пізнавального інтересу студентів до процесу навчання, на ефективність навчального процессу, а також, що важливо для студентів, дозволяє отримати високу рейтингову оцінку за шкалою ЕСTS.

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993р №161), самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Педагогічною сутністю самостійної роботи є така форма організації самостійної діяльності студентів, під час якої студент засвоює необхідні знання, оволодіває вміннями й навичками, усвідомлює необхідність здобуття освіти.

Самостійна робота студента – це запланована навчальна та наукова робота, яка виконується студентом за завданням викладача під його методичним і науковим керівництвом відповідно до робочої програми навчальної дисципліни. Самостійна робота студента може бути як аудиторною (виконується в ході аудиторних занять за розкладом), так і позааудиторною.

Мета самостійної роботи – навчити студентів учитися і таким чином сприяти підвищенню якості знань, засвоєнню в повному обсязі навчальної програми, розвивати творчі здібності майбутніх фахівців. Завдяки систематичній самостійній роботі студент може отримати якісні та стійкі знання, набути практичних навичок в організації самостійної підготовки, раціонально планувати й використовувати час для підготовки до занять.

Ефективне проведення самостійної роботи при вивченні навчальної дисципліни „Безпека життєдіяльності” передбачає відповідне матеріально-технічне, навчально-методичне та інформаційне забезпечення кафедри, що включає : наявність оснащених відповідним обладнанням навчальних аудиторій; необхідну для роботи інструктивну та нормативну документацію; наявність навчальної та навчально-методичної літератури (підручники, навчальні та наочні посібники, тексти лекцій, інстуктивно-методичні матеріали); необхідну кількість варіантів контрольних завдань; оснащення для відпрацювання практичних навичок і методичні рекомендації щодо їх виконання.

Організація самостійної роботи з дисципліни „Безпека життєдіяльності” передбачає кілька етапів:

І етап – визначення обсягу та характеру самостійної роботи, встановлення переліку обов’язкових знань, умінь, навичок щодо даної дисципліни, основні й додаткові інформаційні джерела, розподіл матеріалу відповідно до кількості навчальних годин.

ІІ етап – організація самостійної роботи, що передбачає розробку інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи. Забезпечення студентів усіма необхідними інформаційно-методичними розробками з дисципліни „Безпека життєдіяльності” спрямовується на зведення до мінімуму можливих непродуктивних витрат часу і створення передумов для раціональної організації їх навчальної праці.

ІІІ етап – відстежування якості самостійної роботи з використанням різноманітних способів: перевірка діяльності за індивідуальним планом; фронтальні опитування; взаємоперевірка, самоконтроль; вибірковий контроль для визначення ступеня самостійності виконання роботи. Ефективність самостійної роботи студентів залежить від частоти і глибини контролю за її виконанням. Різноманітність форм завдань, їх особисте сприйняття дозволяє суттєво активізувати самостійну роботу студентів.

ІV етап – підведення підсумків самостійної роботи. Навчальний матеріал, передбачений програмою для самостійного опрацювання, виноситься на поточний і підсумковий контроль поряд із тим, що опрацьовується під час інших занять. Ефективність індивідуальної самостійної роботи студента з дисципліни „Безпека життєдіяльності” оцінюється як під час звичайних, так і узагальнюючого заняття з виставленням у журналі певної кількості балів. Вони враховуються під час підсумкового оцінювання дисципліни.

З урахуванням змісту, цілей і завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм самостійної роботи, доцільним є планування наступних її видів: самостійна робота, що забезпечує підготовку до поточних аудиторних занять; пошуково-аналітична робота; наукова робота.

1. Самостійна робота студентів з педагогічних дисциплін: Навчально-методичний посібник / За ред. Руснака І.С. – Чернівці: Букрек,2008. – 80с.

2. Пащенко Т.М. Проблеми організації самостійної роботи студентів // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. – 2003. – Вип. 31. – с. 309-316.