Лариса Ягеніч

м. Сімферополь

 

КЛАСИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ,

НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ В СТУДЕНТІВ

У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

 

Загальновідомо, що провідним видом діяльності є навчання, зокрема у нашому дослідженні ми розглядаємо процес навчання іноземної мови в межах особистісно-діяльнісного підхіду. Діяльнісний складних підходу передбачає розвиток студента в процесі навчання іншомовного аудіювання, де він використовує навчальні стратегії, тому вважаємо доцільним детальніше його розглянути.

Діяльнісний розвиток студента нерозривно пов’язаний з його психічними віковими особливостями. У психічному розвитку науковцями визначено такі важливі  психологічні „підґрунтям” формування навчальних умінь:

1)      довільність як характерна риса всіх психічних процесів. Студент робить те, що потрібно, а не те, що хочеться. Це приводить до вміння керувати власною діяльністю;

2)     рефлексія, коли від студент займається не лише виконання вправ, завдань, а й їх обґрунтування. При цьому здатність молодших школярів до самооцінювання зумовлена розвитком у них метакогнітивних  і складних інтелектуальних процесів, які дозволяють їм здійснювати поточний контроль за своїм мисленням, пам’яттю, знаннями, цілями і діями;

3)     побудова плану дій, коли студент може виконувати дії мовчки – в розумовому плані. Це означає, що його інтелектуальний розвиток піднявся на новий щабель.

 

Тому ми говоримо про формування стратегічної компетенції в процесі оволодіння іноземною мовою. Стратегічна компетенція є однією із цілей вивчення іноземної мови і визначається як уміння вибирати ефективні стратегії для розв’язання комунікативних завдань і вміння самостійно здобувати та використовувати знання, ставити цілі в процесі учіння та планувати їх досягнення, оцінювати власні результати як виконання комунікативних завдань, так і процесу учіння.

Складниками стратегічної компетенції у словнику методичних термінів і прикладної лінгвістики [Dictionary… 1999, р. 355] визначено комунікативні та навчальні стратегії.

Навчальні стратегії – це стратегії, які сприяють розвитку мовної системи учня через усвідомлення шляхів і планів організації ефективного процесу учіння [Dictionary… 1999, с. 208]. Р.Л.Оксфорд [Oxford 1990, р. 42-148], Р.Мітчел та Ф.Милес [R.Mitchell, F.Myles 1998, р. 89-98] виділяють близько ста навчальних стратегій в аудіюванні. Використовуючи матеріали їхніх досліджень та беручи за основу класифікацію навчальних стратегій Н.Ф.Бориско [1999, с. 81], усі навчальні стратегії поділяємо на прямі (когнітивні, які стимулюють запам’ятовування та сприяють оволодінню мовними явищами) та непрямі (метакогітивні, зокрема, афективні, соціальні та ті, що регулюють процес учіння). Провівши власний аналіз, виділяєм навчальні стратегії, необхідні для формування у процесі навчання іншомовного аудіювання, представимо класифікацію навчальних стратегій, зокрема їхніх груп з поясненнями змісту.

Прямі стратегії – це стратегії, які використовуються при роботі безпосередньо з мовним матеріалом та маніпуляції з ним:  стратегії запам’ятовування; когнітивні стратегії; компенсаторні стратегії.

1)  Непрямі стратегії – це стратегії, які задіяні при плануванні, керуванні та оцінюванні навчального процесу, а також передбачають вміння й бажання отримати інформацію: метакогнітивні стратегії; афективні стратегії; соціальні стратегії;

Зазначимо, що при виконанні аудитивної вправи учень повинен використовувати як навчальні, так комунікативні стратегії. Проте навчальні стратегії, які забезпечуються формуванням навчальних умінь сприяють підвищенню ефективності навчання іншомовного аудіювання у початковій школі.

Література:

1.     Бориско Н.Ф. Концепция учебно-методического комплекса для практической языковой подготовки учителей немецкого языка (на материале интенсивного обучения): Монография. – К.: Изд. центр КГЛУ, 1999. – 268 с.

2.     Dictionary of Language Teaching and Applied Linguistics / Ed. J.C.Richards, J.Platt, H.Platt. – Edinburgh: Longman, Edinburgh Gate, Harlow, Essex, 1999. – 415 p.

3.     Mitchell R., Myles F. Second Language Learning Theory. – L., N.Y., Sydney, Auckland: Arnold, 1998. – 228 p.

4.     Oxford R.L. Language learning strategies: what every teacher should know. – Boston, Massachusetts: Heinle & Heinle Publishers, 1990. – 343 p.