Филологические науки/3. Теоретические и методологические проблемы  исследования языка

 

К.ф.н. Суродейкіна Т.В., студентка Головач Л. Г.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

 Шляхи формування концепту SCULPTURE

в англійській мові

 

З моменту свого народження людина пізнає навколишній світ, вчиться розпізнавати предмети, співвідносити їх один з одним, робити узагальнення, вчиться опрацьовувати та запам’ятовувати значну кількість інформації, виражати результати своєї пізнавальної діяльності за допомогою мови. У результаті у людини формуються загальні поняття, які потім об’єднуються у систему знань про світ. Ця система складається з концептів різного рівня складності та абстракції, сформованих різними способами [1, c. 33].

Д.С. Ліхачов вживав поняття «концепт» для позначення узагальненої розумової одиниці, яка відображає та інтерпретує явища дійсності в залежності від освіти, особистого досвіду, професійного та  соціального досвіду носія мови, яка є свого роду  узагальненням  різноманітних  значень слова у індивідуальних свідомостях носіїв мови та яка дозволяє людям, що спілкуються, долати існуючі  між  ними  індивідуальні  різниці  у  розумінні  слів [2, c. 81].

Ми будемо розглядати шляхи формування концепту як процес редукції результатів дослідного пізнання дійсності до меж людської пам’яті та співвідношення їх з раніше засвоєними культурно-ціннісними домінантами, які мають своє вираження у релігії, ідеології, мистецтві тощо.

Мета нашої роботи – виявити та схарактеризувати засоби формування концепту SCULPTURE у свідомості людини та побудувати її фреймову модель в системі англійської мови.

Г.Г. Слишкін виділяє наступні способи формування концепту у свідомості людини:

1)     з її безпосереднього чуттєвого досвіду – сприйняття дійсності органами чуття;

2)     з безпосередніх операцій людини з речами, з її предметної діяльності;

3)     з розумових операцій людини з іншими, вже існуючими у її свідомості концептами – такі операції можуть призвести до виникнення нових концептів;

4)     з мовного спілкування (концепт може бути повідомлений, пояснений людині у мовній формі);

5)     з самостійного пізнання значень мовних одиниць, що засвоює людина [4, c. 59].

Концепт SCULPTURE може мати словесне вираження, а може і не мати його. Концепти, які мають стандартне загальновідоме мовне вираження словом чи фразеологічним сполученням, називаються номінованими, а такі, що не мають стандартного загальновідомого мовного вираження – неномінованими. Концепт SCULPTURE репрезентується у мові:

-            готовими лексемами та фразеологічними сполученнями зі складу лексико-фразеологічної системи мови (bust, relief);

-            вільними словосполученнями (to mould a clay);

-            структурними та позиційними схемами речень (синтаксичні концепти) (to be made of common clay, art for arts sake);

-            текстами та сукупностями текстів (при необхідності пояснення чи обговорення змісту складних, абстрактних чи індивідуально-авторських концептів) [3, c.107 ], наприклад, при поясненні різниці у змісті концептів "portrait" , "bust": "portrait" – in sculpture comprises of the head only or head and neck., "bust"  – in sculpture, a portrait of a person that includes the head, neck, and part of the shoulders and breast, usually (but not always) mounted on a base or column. It is by definition figurative. It can be realistic or not. Sizes can vary from miniature to smaller than lifesize, lifesize, heroic or monumental.

Врахувавши усі вищезазначені підходи до формування концепту у свідомості людини, ми розробили власну схему представлення концепту SCULPTURE, опираючись на словникові дефініції, довідники з мистецтва та тематичні публікації. В результаті ми отримали різнорівневу ієрархічну структуру, побудовану складною мережею фреймів (Types, Techniques, Materials), субфреймів (Baroque, abstract) та слотів (Greek imagery, Alexander) (див. схему нижче).


Схема 1. Фреймова структура концепту SCULPTURE в англійській мові

 


Як видно з представленої схеми, найрозгалуженішою мережею субфреймів представлені фрейми Europe і Types. Перший представляє розвиток структурних жанрів на Європейському континенті (абстракціонізм, Відродження, Бароко, маньєризм, неокласика, концептуальне мистецтво, тощо), а останній – типи скульптури (рельєф, кінетична скульптура, звукова скульптура, статуї, екологічне мистецтво, ювелірні вироби). Другими за наповненістю виявилися фрейми Techniques на представлення різноманітних технік виконання витворів скульптури (різьблення по дереву, по каменю, лиття, обробка бронзи) та the Americas як друга після Європи домівка розвиту скульптурного жанру у Новому світі.

Отже, розглянувши шляхи формування концепту SCULPTURE, ми отримали змогу представити його будову графічно у вигляді мережі фреймів та субфреймів різного ступеня наповненості елементами.

 

Література:

1.     Болдырев Н. Н. Концепт и значение слова // Методологические проблемы когнитивной лингвистики / Под ред. И. А. Стернина. – Воронеж. – 2001. – С.25-36

2.     Лихачев Д. С. Концептосфера русского языка // Русская словесность. От теории текста к структуре текста / Д.С. Лихачев. –  М.: Academia.  1997. – 367 с.

3.     Попова З. Д., Стернин И. А.  Очерки по когнитивной лингвистике / З.Д. Попова, И.А. Стернин. – Истоки. – 2001. – 192 с.

4.     Слышкин Г. Г. Лингвокультурный концепт как системное образование / Г.Г. Слышкин. Вестник Волгоградского гос. ун-та. – Серия «Лингвистика и межкультурная коммуникация» [Электронный ресурс]. – 2004. – Режим доступа: www.vestnik.vsu.ru/pdf/lingvo/2004/01/slyshkin.pdf

5.     Суродейкіна Т.В. Лексеми мистецької термінології в авторському спеціальному дискурсі / Т.В. Суродейкіна // «Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес»: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції (20 – 21 квітня 2007 року). – Чернівці: Книги – ХXІ, 2007. – С. 326 – 329.