Філологічні науки/6. Актуальні проблеми перекладу

Сікорський Т.В.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

ЛІНГВОКОГНІТИВНА МЕТОДИКА ОПИСУ І МОДЕЛЮВАННЯ КОНЦЕПТУ «СОРОМ»

Термін «концепт» є запозиченням із лат. conceptas – поняття, від сопсіреге – «збирати, вбирати у себе; представляти себе; утворювати тощо». У сучасній когнітивній лінгвістиці концепти розглядаються як інформаційні структури свідомості, різносубстатні за способами формування знань про певні об’єкти базового формування семантичного простору мови [2; 404].

Таким чином, метою даного дослідження є детермінація семантичної структури слів на позначення концепту «СОРОМ / SHAME». Завдання дослідження зумовлені вищевикладеною метою і включають моделювання досліджуваного концепту на аналізу семантики лексикографічних засобів його вербалізацій; інтерпретація семантичних варіантів змістової лексичної одиниці СОРОМ багатозначного слова.

Лінгвокогнітивна методика опису і моделювання концептів базується на аналізі семантики мовних засобів, які об’єктивують концепт [3; 165]. Результати аналізу семантики, як традиційно-лінгвістичного, так і експериментального, може стати як описом власне значень лексичних одиниць, так і дескрипцією концепту.

У даній роботі ми досліджуватимемо лексико-семантичні варіанти (далі ЛСВ) – найпростіші одиниці змістової структури багатозначного слова. Вони пов’язані завдяки спільності внутрішньої форми, їх взаємної мотивованості.

Отже, лексема СОРОМ в українському тлумачному словнику (див. [4]) має в своїй структурі 2 основні ЛСВ. Значення ж лексеми SHAME у тезаурусі англійської мови (див. [5]) має у своїй структурі 3 ЛСВ. Спільними з них є два варіанти – український ЛСВ1 відповідає англійському ЛСВ 1, а український ЛСВ 2 – англійському ЛСВ 2.

Структуру ЛСВ 1 лексем сором / shame складають такі семи: «почуття», «сильного», «збентеження», «зніяковіння» [4]; «uncomfortable», «feeling», «guilt», «ashamed» [5]. Лексеми сором / shame у своєму ЛСВ 1 позначають уявлення мовців про відчуття сильного збентеження у певній ситуації. Позначимо ЛСВ 1 (ЛСВ 1) як «відчуття сильного сорому», «feeling of being ashamed».

Семантичні структури ЛСВ 2 включають такі семи: «набиратися», «сорому» [4]; «loss», «respect» [5] . В цьому випадку ЛСВ 2 зазначених лексем фіксують певну тривалу дію або процес, які викликають відчуття сорому. Позначимо ЛСВ2 як «набиратися сорому», «to feel shame at something you have done».

В англійській мові у семантичній структурі лексеми shame виділяють ще одну ЛСВ, семи якої не співпадають з семами українського ЛСВ. ЛСВ 3 складається з таких сем: «cause», «feeling», «shame» [5], які фіксують увагу на причині виникнення почуття сорому чи збентеження. Позначимо ЛСВ 3 як «cause of being ashamed».

За результатами дослідження можна зробити висновок, що спільними семами для обох варіантів ЛСВ є наступні: «почуття», «сором», «набиратися»; «feeling», «shame», «being ashamed». Отож, основою семантичної структури проаналізованих концептів є семантичний інваріант «соромитися, набиратися сорому».

Семантичну структуру проаналізованих лексем можна зобразити у вигляді схеми (див. Рис. 1), яка на наш погляд є інструментом реконструкції когнітивних механізмів колективної свідомості носіїв української та британської етнолінгвокультур. Застосувавши при моделюванні досліджуваного концепту принцип двовекторності [2; 420], ми детермінували кореляцію між мовними і концептуальними зв’язками. Запропонована модель концепту СОРОМ / SHAME характеризується композиційністю, адже за множинністю вербальних чинників було помічено закономірність.

ЛСВ1

«feeling of being ashamed»

Лексема: Shame Лексема: Сором

ЛСВ1

«відчуття сильного сорому»

ЛСВ2

«to feel shame at something you have done»

ЛСВ2

«набиратися сорому»

ЛСВ2

«cause of being ashamed»

Резюмуємо, що концепт СОРОМ було розглянуто як психоментальну одиницю концептосфери, а його значення – як одиницю семантичної системи, семантичного простору мови [1; 59]. Значення досліджуваних концептів є релевантними для британської та української лінгвокультурних спільнот. Тому результати проведеного лексикографічного дослідження можуть стати перспективною основою при моделюванні різноманітних структур концепту СОРОМ сегрегований вже на мовному і текстовому матеріалі.

Література:

1) Попова З.Д., Стернин И.А. Очерки по когнитивной лингвистике. / З.Д Попова, И.А. Стернин – Воронеж, 2001. Изд. 2. стереотипное. Воронеж, 2002. – 191 c.

2) Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: Підручник / О.О. Селіванова – Полтава: Довкілля – К., 2008. – 712 с.

3) Kroeber A.L., Kluckhohn C. Culture: A critical review of concepts and definitions. / A.L. Kroeber — New York, 1952. – 527 c.

4) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.slovnyk.net.

5) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.jiport.com.