К. психол. н. Байєр О. О.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Материнство як фактор особистісної зміни

Згідно з П. В. Лушиним, особистісні зміни – невід’ємний атрибут особистості, необхідний для збереження себе. Властивість особистості, яка полягає в потенційній можливості відповідати різним вимогам оточуючого середовища і, зокрема, запобігати певним негативним впливам, становить її адаптивний ресурс і може приймати вигляд зміни границь особистості задля приведення внутрішніх компонентів у відповідність зовнішнім вимогам [5].

Материнство являє собою кризу особистого та сімейного життя, адже відбувається часто непідготовлена кардинальна зміна образу життя. Народження немовляти призводить до вимушеної, іноді дуже різкої, трансформації буття, кількість та обсяг обов’язків зростає, нові ролі потребують погодження із звичними старими. Молода матір може відчувати складнощі у тому, щоб зрозуміти та прийняти ставлення партнера до своєї дитини; вона вимушена переглядати мережі близьких стосунків, з яких складався її психологічний простір, адже відтепер його опанувала її новонароджена дитина [6].

Спеціалісти, які досліджують ускладнення повноцінного виконання жінкою ролі матері, виокремлюють кілька важливих факторів, що можуть перешкоджати переживанню задоволення від материнства, відчуттю його потужної ресурсної природи, і серед них такі.

1. Неготовність до материнства: виділяються кілька видів готовності до материнства [1]; в цілому, до 30 років більш-менш оформлюється усвідомлення самоцінності материнства, коли жінка прагне народити дитину заради самої дитини, заради близькості з нею і не розглядає її як засіб вирішення будь-яких інших питань [4]. Едвард Полман зауважує, що у віці двадцяти років вагітність може виявитись найлегшим способом для молодої дівчини довести свою дорослість. Через народження дитини жінка прагне довести свою компетентність, зрівнятися з своєю матір’ю, звабити чоловіка звернути на себе увагу, заповнити свій час… Але до цього переліку, нажаль, не входить бажання зблизитись з іншою людиною – своєю дитиною [9].

2. Психологічні особливості молодої матері. Особливу увагу мотиваційно-потребнісній сфері матерів приділяли Д. В. Віннікотт та К. Хорні. Вони дійшли висновку, що для того, щоб присвятити себе догляду за дитиною, мати повинна мати високорозвинене та позбавлене серйозних проблем власне «Я» [2-3; 7-8]. Карен Хорні також особливо наголошує на тому, що суб’єктивність багатьох жінок асто не є чітко оформленою, а тому потреба в психологічному «злитті» з дитиною та потреба в психологічній автономності можуть вступати у конфлікт. Можливим наслідком такого явища стає ситуація, коли жінка виконує свої обов’язки матері, проте залишає свої власні психологічні потреби незадоволеними – догляд за дитиною може ускладнювати індивідуалізацію жінки. Аналогічну ідею знаходимо у Д. В. Віннікотта, який зауважує, що часто необхідність доглядати за дитиною та піклуватися про чоловіка не дають жінці змогу самій отримати емоційну підтримку; спілкування з дитиною може якоюсь мірою задовольнити емоційні потреби жінки, але навантаження, пов’язане з материнством, не дозволяє зробити це повною мірою.

3. Особливості стосунків у подружжі: мається на увазі готовність обговорювати та змінювати свою сферу відповідальності, терпимість один до одного (яка виходить на перший план у період гормональних сплесків у жінки).

Отже, материнство виступає джерелом значних змін внутрішньої та зовнішньої ситуації для молодої матері. Як і будь-яка зміна, воно може принести з собою позитивні результати – вихід на якісно новий рівень розвитку особистості, формування більш зрілих стосунків із партнером як джерела глибокого задоволення – так і негативні. В останньому випадку молода мати може переживати необхідність догляду за дитиною як глибоку кризу, тягар, порушення приватного простору. Вочевидь такий варіант ставлення до дитини впливає на формування її ставлення до себе, і вона відчуває себе непотрібною, не гідною поваги, такою, що не представляє собою будь-якої цінності.

Література:

1. Ващук М. С. Дослідження готовності до материнства у жінок з безпліддям / Матеріали ІІ Всеукраїнського психологічного конгресу, присвяченого 110 річниці від дня народження Г. С. Костюка 19-20 квітня 2010 р. – Т. ІІІ. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. – С. 194-195.

2. Винникотт Д. В. Маленькие дети и их матери / Дональд Вудс Винникотт. – М.: Класс, 2007. – 79 с.

3. Винникотт Д. В. Семья и развитие личности. Мать и дитя / Дональд Вудс Винникотт. – М.: Мастерская человека, 2004. – 400 с.

4. Левенцова К. О. Особливості ціннісного ставлення до материнства у дівчат-підлітків, які виховуються в умовах школи-інтернату / Дипломна робота магістра. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. – 89 с.

5. Лушин П. В. Личностные изменеия как процесс: теория и практика. Одесса: Аспект, 2005. – 334 с.

6. Титаренко Т.М. Испытание кризисом. Одиссея преодоления / Т. М. Титаренко. – К.: Людопринт Україна, 2009. – 277 с.

7. Хорни К. Женская психология / Карен Хорни. – М.: Директмедиа Паблишинг, 2008. – 475 с.

8. Хорни К. Невротическая личность нашого времени / Карен Хорни. – М.: Академический проект, 2009. – 208 с.

9. Шихи Г. Возрастные кризисы. – М.: Каскад, 2005. – 448 с.