Василенко Д. В.

Київський національно економічний університет ім. Вадима Гетьмана  Альтернативні інвестиції комерційних банків

 

Важливою характерною рисою розвитку інвестиційних операцій комерційними банками є постійна диверсифікація капіталів у різні об’єкти інвестування, що зумовлено впливом багатьох мотиваційних чинників, які по-різному проявляються в часі і просторі. В зв’язку з цим виникає потреба пошуку альтернативних варіантів вкладання капіталу. Необхідність здійснення альтернативного інвестування комерційними банками також пов'язана з розширенням дохідної та клієнтської бази банку і створенням структури їхнього комплексного обслуговування, зміцненням конкурентної позиції банку на ринках та зниженням загального ризику банківської діяльності [3].

В Україні останнім часом з'явилась низка публікацій з дослідження окремих аспектів здійснення альтернативного інвестування. Проте здебільшого вони розрізнено характеризують інвестиційні операції з нерухомістю, вкладання коштів у колекції, дорогоцінні метали, коштовності та інші види вкладання коштів у нетрадиційні активи.

Розглядаючи зміст банківських інвестицій, професор О.В.Васюренко виділяє їх у три групи:

1)  інвестиції у сферу економічних проектів (промисловість, транспорт, будівництво, сільське господарство тощо);

2)  інвестиції у цінні папери;

3)  інвестиції у передові технології та у виробничу й нематері­альну сферу (мистецтво, навчання та ін.) [1, с. 197].

Зазвичай, об’єктом банківських інвестицій є вкладення в акції, облігації та інші високоприбуткові цінні папери. Проте до банківського інвестування слід віднести також довгострокові кредити та деякі альтернативні вкладення капіталу, а не обмежуватися лише цінними паперами. До банківських  інвестицій варто віднести усі види майнових і інтелектуальних цінностей, вкладених в об'єкти підприємницького, комерційного й іншого видів діяльності, у результаті яких утвориться прибуток (доход).

Такими майновими цінностями можуть  виступати:

1. Рухоме і нерухоме майно (автомобілі, будинки, спорудження, устаткування та інші матеріальні цінності). Відомим фактом є те, що майно, або «нерухомість», завжди було гарним вкладенням коштів. У країнах зі стабільною економікою володіння нерухомістю є надійним фінансовим захистом [2, с.311]. На провідних ринках світу нерухомість як об’єкт інвестицій пропонує не тільки привабливі дохідності для відповідного рівня ризику, але й надає можливості для досягнення наддоходностей за рахунок використання особливих властивостей ринків нерухомості. Інвестиції у рухоме майно також можуть зіграти велику роль у диверсифікованості капіталу. Для нього, як і для нерухомості, характерна низька кореляція з іншими активами, такими як акції й облігації, і протилежна пропорційна залежність від інфляції.

2. Інвестиції в дорогоцінні метали та колекції. Поза залежністю від того, чи є політика інвестора консервативного або агресивної, дорогоцінні метали можуть зіграти важливу роль у диверсифікованості його портфеля. Оскільки основна частина засобів звичайно розміщається в традиційні фінансові активи - акції й облігації включення в портфель дорогоцінних металів доповнює його принципово відмінним активом. Як показує практика, дорогоцінні метали мають негативну кореляцію з активами інших класів, тобто їх ціна змінюється в напрямку, протилежному зміні цін акцій та державних облігацій. Колекції антикваріату, раритетних автомобілів, творів мистецтва та інші колекції  нарівні з нерухомістю або цінними паперами входять у категорію основних активів суспільства та підтверджують кредитоспроможність їх власника майже в такому ж ступені, як володіння цінними паперами.

3. Майнові права, обумовлені авторськими правами, ліцензіями, ноу-хау, досвідом і іншими інтелектуальними цінностями. Вкладання коштів у зазначений вид активів завжди вважалось ризикованим. Але якщо ці вкладення виявляться вдалими, то можуть принести його власникам неабиякий дохід.

4. Права користування землею, природними ресурсами, а також майновими правами. Даний вид інвестицій характерний тим, що його вартість може значно підвищитись за певних обставин (підвищення цін на окремі природні ресурси, збільшення вартості майна тощо).

Як інтелектуальні цінності, які можуть виступати у якості об’єктів інвестування, слід віднести [4] :

1.        Промислову власність (охоронювана патентами і свідченнями), включаючи: патенти на винаходи; свідчення на корисні моделі (тобто такі, котрі придатні до практичного використання у виробництві, але не ілюстративні) і готові промислові зразки; засоби індивідуалізації товарів і послуг, включаючи товарні знаки, торговельні марки, знаки обслуговування й ін.

2.        Об'єкти авторського права (охоронювані Законом про авторське право спеціальними державними органами): добутки науки, літератури і мистецтва.

3.      Результати науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, які не знаходяться під охороною патентами: ноу-хау; технічна документація (проектна, конструкторська, технологічна); системи управління (якістю продукції, кадровим потенціалом); системи організації виробництва й ін.

 

Список літератури

1.       Васюренко О.В.Банківські операції: Навч. посіб. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2004. — 324 с.

2.       Гох Лео Як насправді працює фондовий ринок: Секретне керівництво для інвестора-«партизана»/ Пер. з англ.,- Дніпропетровськ: Баланс Бизнес Букс, 2006. - 368 с.

3.       Любунь О.С., Грушко В.І. Фінансовий менеджмент у банку. Навчаль­ний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.:Видавничий Дім «Слово», 2004. — 296 с.

4.       Старостіна А. О., Кравченко В. А. Ризик-менеджмент: теорія та практика: Навч. посіб. - К.: ІВЦ "Видавництво «Політехніка»", 2004. - 200 с.