Петренко
В.І., Пікас О.
Б.
Національний
медичний університет імені О.О. Богомольця
кафедра
фтизіатрії з курсом пульмонології
(зав.кафедри- проф.
Петренко В.І.)
Стан сурфактанту і вологовидільної
функції легень у курців
Щороку куріння цигарок зростає серед
населення, адже воно доступне всім. Особливий ріст його відмічається серед
молодих жінок віком 25-29 років, що становить 44% від усіх курців.
Цигарковий дим значно впливає на
біохімічні процеси у внутрішньому середовищі легень – порушує функцію
епітеліальних клітин і альвеолярних макрофагів. Компоненти цигаркового диму
діють на різні легеневі структури, а його активні радикали кисню стимулюють
синтез еластази, яка руйнує еластин, колаген, протеоглікани і бронхіальний епітелій. Цигарковий дим
проходить через усі відділи дихальних шляхів, контактуючи із їх слизовою
оболонкою. Частина його компонентів виводиться з організму мукоциліарним
кліренсом, а частина затримується в слизових оболонках глотки та бронхів,
носової та ротової порожнини і шкідливо діє на органи та системи організму. У
курців у 10 разів частіше зустрічається рак легень, ніж у некурців, у 6-10
разів частіше – рак гортані, у 2-6 разів частіше - рак стравоходу.
Враховуючи все вищеперелічене
ми поставили за мету вивчити стан сурфактантної та вологовидільної функції легень у курців.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Нами було обстежено 126 здорових осіб
віком від 16 до 29 років, серед яких – 78 чоловіків і 48 жінок. Усі обстежені
були розподілені на 2 групи: першу групу складали 94 (74,6%) особи, котрі не
палили цигарок, а другу групу складали 32 (25,4%) особи, котрі палили цигарки.
Обстеження проводили у міському протитуберкульозному диспансері №1 міста
Києва.
Стан сурфактантної та вологовидільної
функції легень ми вивчали за допомогою конденсату видихнутого
повітря (КВП). КВП збирали за допомогою спеціальної скляної
трубки-конденсатора, попередньо знежиреної у хромовій суміші, добре промитої
дистильованою водою і просушеної в сухожаровій шафі згідно з інформаційним
листом О.Б. Пікас і Р.Г. Процюка.
Трубка-конденсатор знаходилась у посудині, заповненій холодною водою, в яку
добавляли грудки льоду та харчову сіль (100г на 1л води); температура
охолодженої рідини становила 0˚. При даній температурі у скляній трубці
конденсується біля 80-93% парів видихнутого повітря;
волога, яка осідала на стінки трубки, стікала к прийомну колбу, після чого
конденсат виливали у чисту знежирену склянку. Об’єм КВП вимірювали одноразовими
шприцами і виражали як об’єм за 30 хвилину.
Стан сурфактанту легень ми вивчали фізичним
методом, визначаючи поверхневий натяг статичний (ПНст)
КВП.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ
ОБГОВОРЕННЯ
Результати наших досліджень показали, що у курців вологовидільна
функція легень більша, аніж у некурців. В осіб першої групи (некурці)
вологовиділення легень у положенні на правому боці у чоловіків менше, на 0,52
мл/30хв, або на 24,96 мл/добу, ніж у жінок, де воно дорівнювало (4,37 +/-0,07) мл/30хв, або (209,76 +/-
3,50) мл/добу, Р < 0,001. На лівому боці у чоловіків та у жінок кількість
виділеної вологи була однаковою: відповідно, (3,00+/-0,11) мл/30хв або (144,00
+/-5,40) мл/добу і (3,02 +/- 0,10) мл/30хв або (144,96 +/-4,60) мл/добу, Р >
0,05. Загальний об’єм КВП у чоловіків був
(6,85 +/- 0,15) мл/30хв або (328,80 +/- 7,00) мл/добу, а у жінок (7,39+/- 0,10) мл/30хв або (354,72
+/-4,60) мл/добу, Р < 0,001.
В осіб другої групи (курці) об’єм КВП збільшувався в положенні на правому
боці на 1,28 мл/30хв або на 61,44 мл/добу (на 31,1%, Р < 0,001), на лівому –
на 1,25 мл/30хв або на 60,00 мл/добу (на 41,6%, Р < 0,001), а загальний – на
2,53 мл/30хв або 121,44 мл/добу (на 35,5%, Р < 0,001).
Отже, куріння вірогідно підвищує вологовидільну функцію легень, що при
надлишку вологи веде до обтюрації бронхів секретом, утруднюючи при цьому видих
і сприяє виникненню патологічних процесів у легенях.
Нами встановлено вірогідне зменшення поверхнево-активних властивостей сурфактанту легень, що суттєво впливало на вологовидільну
функцію оскільки відмічається тісний взаємозв’язок вологовиділення і сурфактанту (ч = 0,712).
Так, у здорових осіб першої групи (некурці) ПНст
у жінок та у чоловіків вірогідно не відрізняється (Р > 0,05). ПНст, як і вологовиділення достовірно залежить від
положення тіла (Р < 0,05): на правому боці він дорівнює у жінок (55,48 +/-
0,79) мН/м, у чоловіків – (55,29 +/- 0,76) мН/м, на лівому – відповідно, (50,62 +/-0,74) мН/м і (50,65 +/- 1,27) мН/м.
В осіб другої групи (курці) показники ПНст
достовірно підвищені у положенні на правому боці до (59,44 +/- 0,74 мН/м порівняно з показниками осіб першої групи (некурців),
де рівень ПНст становив (55,37 +/-0,54) мНм, Р <
0,001. На лівому боці показники ПНст осіб другої
групи вірогідно не відрізнялись від показників ПНст
першої групи (р > 0,05).
ВИСНОВКИ
Таким чином, результати наших досліджень показали, що дим цигарок порушує
синтез та секрецію сурфактанту легень і приводить до
зниження його поверхнево-активних властивостей, що й спостерігалось у здорових
осіб, котрі палять цигарки і проявлялось достовірним підвищенням ПНст та збільшенням вологовиділення легень (Р < 0,001)
порівняно з особами, котрі не курять. Тривала дія компонентів диму цигарок
порушує мукоціліарний кліренс, сприяє приєднанню
бактеріальної флори та виникненню гострих чи хронічних захворювань органів
дихання.