Секція «медицина», підсекція

 

 

Петренко В.І.,  Пікас О. Б.

 

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

кафедра фтизіатрії з курсом пульмонології

 (зав.кафедри- проф. Петренко В.І.)

 

 

Стан сурфактанту і вологовидільної функції легень у курців

 

         Щороку куріння цигарок зростає серед населення, адже воно доступне всім. Особливий ріст його відмічається серед молодих жінок віком 25-29 років, що становить 44% від усіх курців.

         Цигарковий дим значно впливає на біохімічні процеси у внутрішньому середовищі легень – порушує функцію епітеліальних клітин і альвеолярних макрофагів. Компоненти цигаркового диму діють на різні легеневі структури, а його активні радикали кисню стимулюють синтез еластази, яка руйнує еластин, колаген, протеоглікани і бронхіальний епітелій. Цигарковий дим проходить через усі відділи дихальних шляхів, контактуючи із їх слизовою оболонкою. Частина його компонентів виводиться з організму мукоциліарним кліренсом, а частина затримується в слизових оболонках глотки та бронхів, носової та ротової порожнини і шкідливо діє на органи та системи організму. У курців у 10 разів частіше зустрічається рак легень, ніж у некурців, у 6-10 разів частіше – рак гортані, у 2-6 разів частіше - рак стравоходу.

         Враховуючи все вищеперелічене ми поставили за мету вивчити стан сурфактантної та вологовидільної функції легень у курців.

                   МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

         Нами було обстежено 126 здорових осіб віком від 16 до 29 років, серед яких – 78 чоловіків і 48 жінок. Усі обстежені були розподілені на 2 групи: першу групу складали 94 (74,6%) особи, котрі не палили цигарок, а другу групу складали 32 (25,4%) особи, котрі палили цигарки.

Обстеження проводили у міському протитуберкульозному диспансері №1 міста Києва.

Стан сурфактантної та вологовидільної функції легень ми вивчали за допомогою конденсату видихнутого повітря (КВП). КВП збирали за допомогою спеціальної скляної трубки-конденсатора, попередньо знежиреної у хромовій суміші, добре промитої дистильованою водою і просушеної в сухожаровій шафі згідно з інформаційним листом О.Б. Пікас і Р.Г. Процюка. Трубка-конденсатор знаходилась у посудині, заповненій холодною водою, в яку добавляли грудки льоду та харчову сіль (100г на 1л води); температура охолодженої рідини становила 0˚. При даній температурі у скляній трубці конденсується біля 80-93% парів видихнутого повітря; волога, яка осідала на стінки трубки, стікала к прийомну колбу, після чого конденсат виливали у чисту знежирену склянку. Об’єм КВП вимірювали одноразовими шприцами і виражали як об’єм за 30 хвилину.

Стан сурфактанту легень ми вивчали фізичним методом, визначаючи поверхневий натяг статичний (ПНст) КВП.

         РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Результати наших досліджень показали, що у курців вологовидільна функція легень більша, аніж у некурців. В осіб першої групи (некурці) вологовиділення легень у положенні на правому боці у чоловіків менше, на 0,52 мл/30хв, або на 24,96 мл/добу, ніж у жінок, де воно дорівнювало        (4,37 +/-0,07) мл/30хв, або (209,76 +/- 3,50) мл/добу, Р < 0,001. На лівому боці у чоловіків та у жінок кількість виділеної вологи була однаковою: відповідно, (3,00+/-0,11) мл/30хв або (144,00 +/-5,40) мл/добу і (3,02 +/- 0,10) мл/30хв або (144,96 +/-4,60) мл/добу, Р > 0,05. Загальний об’єм КВП у чоловіків був      (6,85 +/- 0,15) мл/30хв або (328,80 +/- 7,00) мл/добу,  а у жінок (7,39+/- 0,10) мл/30хв або (354,72 +/-4,60) мл/добу, Р < 0,001.

В осіб другої групи (курці) об’єм КВП збільшувався в положенні на правому боці на 1,28 мл/30хв або на 61,44 мл/добу (на 31,1%, Р < 0,001), на лівому – на 1,25 мл/30хв або на 60,00 мл/добу (на 41,6%, Р < 0,001), а загальний – на 2,53 мл/30хв або 121,44 мл/добу (на 35,5%, Р < 0,001).

Отже, куріння вірогідно підвищує вологовидільну функцію легень, що при надлишку вологи веде до обтюрації бронхів секретом, утруднюючи при цьому видих і сприяє виникненню патологічних процесів у легенях.

Нами встановлено вірогідне зменшення поверхнево-активних властивостей сурфактанту легень, що суттєво впливало на вологовидільну функцію оскільки відмічається тісний взаємозв’язок вологовиділення і сурфактанту (ч = 0,712).  Так, у здорових осіб першої групи (некурці) ПНст у жінок та у чоловіків вірогідно не відрізняється (Р > 0,05). ПНст, як і вологовиділення достовірно залежить від положення тіла (Р < 0,05): на правому боці він дорівнює у жінок (55,48 +/- 0,79) мН/м, у чоловіків – (55,29 +/- 0,76) мН/м, на лівому – відповідно, (50,62 +/-0,74) мН/м і (50,65 +/- 1,27) мН/м.

В осіб другої групи (курці) показники ПНст достовірно підвищені у положенні на правому боці до (59,44 +/- 0,74 мН/м порівняно з показниками осіб першої групи (некурців), де рівень ПНст становив (55,37 +/-0,54) мНм,     Р < 0,001. На лівому боці показники ПНст осіб другої групи вірогідно не відрізнялись від показників ПНст першої групи (р > 0,05).

ВИСНОВКИ

Таким чином, результати наших досліджень показали, що дим цигарок порушує синтез та секрецію сурфактанту легень і приводить до зниження його поверхнево-активних властивостей, що й спостерігалось у здорових осіб, котрі палять цигарки і проявлялось достовірним підвищенням ПНст та збільшенням вологовиділення легень (Р < 0,001) порівняно з особами, котрі не курять. Тривала дія компонентів диму цигарок порушує мукоціліарний кліренс, сприяє приєднанню бактеріальної флори та виникненню гострих чи хронічних захворювань органів дихання.