Секция «Медицина. Разд.7.  Клиническая медицина »

 

Мисько С.Я., Базаринський Г.Г.,  Россіхін В.В.,  Базаринский О.Г.,

Ковтун Н.В., Запопадная Л.В.

Харьковская медицинская академия последипломного образования

 

ЛІКУВАННЯ ДИСЕМІНОВАНИХ  ГЕРМІНОГЕННИХ ПУХЛИН У ЧОЛОВІКІВ

Пухлини яєчка складають 0,5-3%  всіх новоутворень у чоловіків.Частіше всього вони зустрічаються в віці 20-40 років. За останні десятиліття відмічається щорічний ріст рівня захворюваності цією пухлиною і смертності від неї в середньому на 30% (О.А. Петров, 2003). Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що  по-перше переважно хворіють особи молодого працездатного віку і по-друге при правильному визначенні прогнозу протікання захворювання і відповідно вибору тактики лікування вдається вилікувати більше 80% пацієнтів навіть при наявності у них віддалених метастазів.

Герміногенні пухлини характеризуються швидким ростом і дуже агресивним протіканням. Лише 30% хворих можуть бути вилікуваними за допомогою хірургічного методу лікування

У переважної більшості пацієнтів на момент виявлення пухлини в яєчку, або уже є видимі метастази в лімфовузли позаочеревинного простору, межистіння, легені, печінку, або вони проявлять себе невдовзі після виконання орхофунікулектомії. Тому біологічні властивості самої пухлини потребують проведення системної хіміотерашї (ХТ) при лікуванні цього захворювання (R.Y. Gross, 2004).

Мета нашого дослідження полягала в визначенні ролі правильного встановлення прогнозу захворювання і поліхіміотерапії в лікуванні цієї категорії хворих.

За період з 2001 по 2006 роки у відділенні хіміотерапії проліковано 29 хворих семіномою і 49 хворих несеміномними герміногенними пухлинами, які раніше не отримували хіміотерапію.

Табл. 1

Характеристика хворих з розповсюдженими герміногенними пухлинами

 

Семінома

Несемінома

Кількість хворих

29

49

Локалізація первинної пухлини

Яєчко

29

46

Позаочеревинний простір

0

3

Межистіння

0

0

Метастази

Позаочеревинні лімфовузли

23(79%)

38(77%)

Лімфовузли межистіння

0

2(4%)

Легені

4(14%)

11(22%)

Вісцеральні (печінка,кістки)

2(8%)

3(6%)

Слід помітити, що 25 пацієнтів(32%) були прооперовані в інших лікувальних закладах області. Оцінка прогнозу протікання хвороби у цієї групи хворих є дуже сумнівна. Так із 25 хворих 19(76%) госпіталізовано в відділення хіміотерапії з розповсюдженням процесу протягом першого року після оперативного втручання

В лікуванні хворих герміногенними пухлинами ми притримувались наступної тактики. На першому етапі з діагностичною і лікувальною  метою виконувалась орхофунікулектомія і визначався прогноз відповідно до класифікації  IGСССG (Табл.2).

Табл. 2.

Класифікація Іnternational Germ Cell  Саnсег Collaborative Сгоuр (IGСССG).

Несеміномні пухлини

Семінома

Добрий прогноз

Локалізація первинної пухлини в яєчку або позаочеревинно і відсут-ність нелегеневих вісцеральних

метастазів(печінка,кістки,головний мозок) і АФП<1000нг/мл, ХГ<5000мО/л, ЛДГ<І,5хВГН*

Будь яка локалізація пухлини, від-сутність не легеневих вісцеральних метастазів, нормальний АФТ,будь- які ХГ і ЛДГ

Проміжний прогноз

Локалізація первинної пухлини в яєчку або поза очеревинно і відсутність не легеневих

вісцеральних метастазів і АФП 1000-

1000 нг/мл, ХГ 5000-50000мО/л,

ЛДГ 1,5-10хВГН

Будь-яка локалізація первинної

пухлини і наявність не легеневих

вісцеральних метастазів.

Поганий прогноз

Локалізація первинної пухлини в межи  стінні, або наявність не легеневих вісцеральних метастазів, або АФП> 10000 нг/мл, ХГ>50000мО/л, або ЛДГ>10хВГН

Варіанту поганого прогнозу для семіном не передбачено.

* ВГП- верхня границя норми.

Для визначення поширеності процесу всім пацієнтам проводилось рентгенологічне дослідження органів грудної клітини та сонографія органів черевної порожнини, при необхідності ці методи дослідження доповнювались комп"ютерною томографією. Після оперативного втручання проводились дослідження сироваткових пухлинних маркерів: АФП(альфа-фетопротеїну) та ХГ (хоріонічного гонадотропіну).

Табл.З.

Розподіл пацієнтів за прогнозом протікання хвороби

Прогноз

Семінома

Несемінома

Добрий прогноз

24

20

Проміжний прогноз

5

18

Поганий прогноз

0

4

Не визначений прогноз

0

7

Всього хворих

29

49

При наявності ознак дисемінації процесу зразу після операції хворим призначалась індуктивна хіміотерапія. В групі пацієнтів з несеміномними пухлинами обов'язковим був моніторинг АФП і ХГ перед кожним курсом XТ.

Хворі отримували комбінацію РЕВ: цисплатин-20мг/м2 в/в 1-5 дні, етопозид - 100мг/м2  в/в 1-5 дні, блеоміцин- 30 мг в/в 1,3,5. 3азвичай проводилось 4 курси ХТ з інтервалом 3 тижні, рахуючи від першого дня лікування, причому лейкопенія не була абсолютним протипоказанням для проведення наступних курсів хіміотерапії.

В ході дослідження нами було встановлено, що у більшості хворих була тестикулярна локалізація пухлини (99%). 3вертає на себе увагу той факт, що значна кількість пацієнтів семіномою (83%) на відміну від несеміном (40%) відносяться до групи з добрим прогнозом, що є відображенням більш сприятливого протікання  цього захворювання.

Медіана строку спостереження на кінець 2006 року за групою хворих семіномою складає 49 міс. (8-72міс.) а група хворих несеміномними пухлинами складає 39 міс. (6-68 міс).

Проаналізована група хворих на злоякісні пухлини яєчка, яким оперативне втручання було проведене не в онкологічних закладах. У цих хворих відмічено прогресування хвороби протягом першого року після оперативного втручання. Можна виділити наступні причини такої ситуації:

- відсутність можливості проведення експрес-біопсії, що приводить до зменшення об"єму оперативного втручання (резекція пухлини, орхідектомія);

- відсутність кваліфікованої верифікації гістологічних форм пухлин яєчка;

- відсутність можливості визначення сироваткових пухлинних маркерів;

- ігнорування рентгенологічного дослідження органів грудної клітини, сонографії органів черевної порожнини при відсутності клінічних симптомів їх враження;

- відсутність можливості  проведення ад"ювантної  хіміо та променевої терапії для цієї категорії хворих.

 

Висновки.

Лікування хворих на герміногенні пухлини яєчка має виключно проводитись в умовах онкологічного закладу, так як це дає можливість оптимально встановити прогноз протікання хвороби та забезпечити комплексний підхід до терапії цієї групи пацієнтів і відповідно покращити строки їх виживання.