Пономарьова
Валентина
Чернівецький національний університет, факультет іноземних мов,4 курс.
ТЕСТОВИЙ
КОНТРОЛЬ EFL ОЦІНЮВАННЯ
У ХХІ столітті постає питання підготовки висококваліфікованого фахівця у кожній галузі. Підготовка такого фахівця буде неповною без спрямованого навчання іноземних мов, що має проводитися послідовно на всіх етапах навчання у вузі. Контроль як компонент процесу навчання неодноразово виступає предметом методологічних досліджень, ґрунтовних теоретичних розробок. Для забезпечення ефективного функціонування необхідно використовувати різні форми контролю, а саме, індивідуальний, фронтальний, одномовний і двомовний; усний і письмовий. [3, 10]
Мета даних тез
полягає в зазначенні того, що англійська мова є інструментом в підготовці і
спеціалізації висококваліфікованого фахівця. Мета тестового контролю визначити
рівень володіння студентом мови.
Щодо видів
контролю, виділяємо вхідний, поточний, тематичний, ректорський, підсумковий.
Форми і види контролю обирають відповідно до виду мовленнєвої діяльності, який
підлягає перевірці та учбовому плану. На жаль, у курсі навчання на факультетах
іноземних мов нема дисципліни "методика викладання іноземних мов у
немовному вузі", і специфіку викладання іноземних мов для спеціальних
цілей викладачі мають освоювати в ході самого процесу навчання, а отже і при
оцінюванні чотирьох видів мовленнєвої діяльності (читання, письмо, говоріння,
аудіювання), які через брак годин не розмежовуються як дисципліни. Що
стосується підсумкового контролю (не беручи до уваги інші види контролю), то
все більшої уваги в літературі заслуговує тест як форма контролю
іншомовної компетенції.
Мета
підсумкового тестування полягає у визначенні рівня навчальних досягнень
студентів в оволодінні іноземною мовою згідно з програмними вимогами за ступінь
навчання. Зміст відповідного тесту зумовлюється змістом навчання за даний
період.
Вимірювання та
оцінювання викладачем рівня сформованості у студентів комунікативної
компетенції є важливим і безумовним чинником як для викладачів, так і для
студентів. Відомо, що від якості контролю великою мірою залежить як
ефективність організації процесу навчання, так і ступінь навченості студентів.
Сучасна теорія і практика тестування передбачає, що рівень сформованості
іншомовної комунікативної компетенції у конкретному виді мовленнєвої діяльності
визначається за допомогою вимірювання певних мовленнєвих умінь. При цьому
навички мовлення є складовими елементами мовленнєвих умінь. Останнім часом
велика увага приділяється проблемі раціональної організації самостійної роботи
студентів. Тому багато хто з методистів вбачає розв’язання цієї проблеми у
впровадженні в навчальний процес тестових форм контролю. Тест є своєрідною
навчальною опорою, яка стимулює інтелектуальну активність студента. Завдяки
тестовому контролю можна успішно керувати навчальним процесом, використовуючи
його при різних рівнях оцінювання на різних етапах навчання. Завдяки тестовому
контролю можна здійснювати диференційований підхід до студентів і, керуючись
новітніми методиками та світовою практикою ранжувати студентів по групах
залежно від рівня знань та умінь. Контроль є складовою частиною системи
навчання іноземних мов, головною метою якого є управління самим процесом
навчання. Завданням контролю є, перш за все, визначення та оцінювання рівня
сформованості мовленнєвих навичок та умінь. [1, 105]
Структура системи
навчання іноземної мови передбачає оволодіння студентами чотирма видами
мовленнєвої діяльності – аудіювання, говоріння, читання та письма. Контроль
розглядається у значенні оцінювання рівня володіння мовою користувачем.
Науковці розрізняють терміни оцінювання (evaluation) та контроль (assessment).
Будь-який
контроль є формою оцінювання. Існують три чинники, які традиційно вважаються
фундаментальними у будь-якій дискусії щодо контролю: валідність, надійність і
достовірність. Та стрижнем системи контролю є підсумкове оцінювання, яке займає
в її структурі центральне місце. У світлі сучасних досягнень в Європі і в
світі, зокрема у Великобританії (видавництво "Oxford University
Press"), Франції ("Інтернасьйональ"), Німеччині ("Клетферлаг") видаються
методичні рекомендації та розробки в галузі оцінювання. Проблемі вивчення
оцінювання у навчанні іноземної мови присвячено багато праць А.В.Банкевич, Г.В.Рогова,
Ю.В.Головач, А.Ю.Горчев, А.Davis, J.Clark, В.Sposly та інші), однак вона є
недостатньо дослідженою, тому потребує подальшої розробки.
Варто зауважити,
що проблеми контролю й оцінювання надають великі можливості для досліджень і
розробок нових методів у системі навчання.
Актуальність
дослідження зумовлена соціальним замовленням у галузі оцінки навчальних
досягнень студентів в оволодінні іноземною мовою у зв'язку з прагненням України
увійти до європейської спільноти розвинених країн, в яких упроваджені
міжнародні стандарти оцінки якості знань, що передбачають застосування тестів.
1. Вишневський
В.І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови. – К.: Радянська школа, 1989. –
250 с.
2. Зварич
І. Засади педагогічного контролю й оцінювання знань студентів (на прикладі
іноземної мови) //Рідна школа – 2002. №10 – 19 с.
3. Рада
з питань співпраці в галузі культури. Комітет освіти. Відділ сучасних мов,
Страсбург. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, вивчення,
викладання, оцінювання. – К.: Ленвіт, 2003. – 144 – 190 с.
4. Цвєткова
З.М. Некоторые вопросы контроля и учета // Методическая мозаика – 2005 – №4 – с. 3-4.
5.
Мильруд Р.П., Матиенко А.В. Зарубежный опыт языкового
тестирования //Иностранный язык в школе – 2005. –№7 – с.32-41.
Хмельницька область,
місто Старокостянтинів, вул.
Комсомольська 12/23
моб.тел. +380976992558 acmeve1@rambler.ru