Право/ 5. Уголовное право и криминология

                          

                                                         Загреба І.М.

                                                        студент 3-го курсу юридичного факультету

                                                       Національного університету ДПС України

 

                       Тероризм. Оновлення методології покарання в                        

                                            кримінальному праві України.

       З плином часу змінюються методи боротьби, боротьби за честь, гідність, свободу, віросповідання та інші життєві цінності громадян. Нажаль методи стають дедалі жорстокішими та агресивнішими.

       Одним з таких методів став саме тероризм. Термін «тероризм» споріднений з поняттями «терористичний акт», «терористична діяльність». Зазвичай він не має тотального характеру. Згідно з Законом України «Про боротьбу з тероризмом» під тероризмом розуміється суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я невинних людей або погрози вчинення протиправних дій з метою досягнення злочинних цілей. За спрямованістю та масштабами розрізняють тероризм внутрішній і тероризм міжнародний. Закон «Про боротьбу з тероризмом» визначає міжнародний тероризм як здійснювані у світовому чи регіональному масштабі терористичними організаціями, групами, в т. ч. за підтримки державних органів окремих держав, певних дій протиправного характеру з метою досягнення певних цілей суспільно небезпечні насильницькі діяння, пов'язані з викраденням, захопленням, убивством ні в чому не винних людей чи загрозою їх життю і здоров'ю, зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих господарських об'єктів, систем життєзабезпечення, комунікацій, застосуванням чи загрозою застосування ядерної, хімічної, біологічної та ін. зброї масового ураження.

        Нами тероризм розглядається, як вид прихованої війни на громадському та державному рівнях, відповідно до чого будую нові способи та засоби  методології покарання  даної проблеми з точки зору кримінального права. Адже, як відомо, закони відстають за своїм розвитком та актуальністю від  сучасності років на п’ять-десять.З огляду на це та  ґрунтуючись на власних дослідженнях ,пропонуємо більш широке, на наш погляд, поняття покарання за здійснення терористичного акту, чи замаху на його вчинення.

        Як варіант пропозиції в оновленні методології покарання ми вбачаємо в застосуванні екстрадиції, точніше не застосування її до осіб, дії яких підлягають кваліфікації по ст. 258 Кримінального кодексу України „Терористичний акт”. Не є секретом стан та способи утримання ув’язнених в місцях позбавлення волі в нашій державі. При застосуванні екстрадиції та поверненні терориста до тієї країни, громадянином, якої він являється може не дати очікуваного результату, так, як вдома до нього можуть поставитися , як до народного героя. Іншою справою буде ув’язнення терориста в власних місцях позбавлення волі, де йому доведеться відповідати, як за законами держави, так і за „законами” тюремного життя, що, на мою думку відіграє велику роль в понятті та значенні покарання.

       Нагальною проблемою для вирішення питання тероризму стала проблема масового та майже вільного переїзду через Українські кордони громадян інших країн. З однієї сторони заборона вищевказаного процесу може здатися расовою дискримінацією, але іншою стороною можуть бути неприпустимі наслідки та трагедії, які мали свій початок та залежали від самих мізерних факторів.  Вирішення даної проблеми не потребує важливих державних рішень, чи нової законодавчої бази, на мою думку, дану проблему вирішує просте посилення контролю, на міждержавному рівні, переїзду фізичних осіб через кордони країни, до чого вже давно дійшли ті держави, яких накрило хвилею терористичних актів.

          Також однією з проблем, яка потребує вирішення є проблема розмежування покарання  між громадянами України, які вчинили дії підпорядковані ст. 258 ККУ, та громадянами інших держав .Оскільки головним критерієм розмежування має  виступати мета вчинення даного злочину, то необхідно і тероризм класифікувати саме за метою, що допоможе в подальшому будувати відповідну методологію покарання.

     Виходячи з вище викладеного, ми вважаємо, що першим кроком по боротьбі з тероризмом повинно бути посилення  покарання різними способами, включаючи альтернативні, за даний вид злочинної діяльності.