Пантелейчук А.І., Варварук Л.Ю., Малярчук Ю.В., Рейвах А.С.,

Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ ІНГІБІТОРНОГО ТИПУ НА НАСІННИКАХ РОСЛИН ЦУКРОВОГО БУРЯКА

Насінники цукрового буряка – напівкущистої форми, характеризуються необмеженим ростом квітконосних пагонів, апікальна меристема яких функціонує до зрізання рослин, що призводить до розтягнення періоду цвітіння і дозрівання, морфологічної, біохімічної і фізіологічної різноякісності насіння [Ткаченко О.М., Роїк М.В., 1998]. Обмеження росту квітконосних пагонів досягається шляхом видалення верхівок квітконосних пагонів – пінціровки насінників.

Ручна пінціровка – високоефективний, однак трудомісткий і довготривалий шлях. Тому ВНІС був розроблений метод хімічної пінціровки насінників – гальмування росту квітконосів за допомогою сильного інгібітора росту – гідразид малеїнової кислоти (ГМК), який зберігає позитивний ефект пінціровки – підвищення врожайності і якості насіння – значно знижує витрати ручної праці. Однак, цей препарат знятий з виробництва через високу токсичність.

Вивчення можливості використання сучасних ретардантів в насінництві цукрового буряка з метою гальмування надмірного росту насінників і на основі підвищення їх продуктивності є важливим напрямком буряківничого насінництва [Шевченко А.Г., 1998, Заришняк А. С., 1993]. Тому метою нашої роботи було вивчення впливу ретардантів декстрелу та паклобутразолу на насіннєву продуктивність та посівні якості рослин цукрового буряка при обробці квітконосних пагонів.

Польовий дослід проводили з рослинами цукрового буряка гібриду Ялтушківський ЧС 72, які вирощували в умовах дрібноділяночного досліду. Площа дослідної ділянки 25 м², повторюваність п'ятикратна. Обробку квітконосних пагонів рослин цукрового буряка 0,05% паклобутразолом і 0,3% декстрелом здійснювали в 2014 році в фазу бутонізації. Посівні якості насіння – енергію проростання, схожість, масу 1000 плодів фракційний склад насіння – визначали за методикою ВНІС.

Результати польових досліджень свідчать, що обробка насінників цукрових буряків декстрелом та паклобутразолом призводить до рістгальмуючої дії росту осьових органів рослин. При цьому слід відзначити, що гальмується ріст квітконосів першого порядку.

У дослідних рослин в результаті гальмування зменшується загальний приріст і висота рослин, що супроводжується збільшенням кількості квітконосних пагонів другого та наступних порядків. Так, у контролі кількість квітконосів на кінець вегетації становила – 12,0±0,58, у рослин оброблених паклобутразолом – 16,4±1,52, а декстрелом – 18,3±0,36. Таким чином, обробка ретардантами – дектрелом та паклобутразолом – у фазу бутонізації, пригнічує ріст насінників і сприяє формуванню більш компактного куща. Препарати стимулювали ріст бічних пагонів, які в силу корелятивних зв’язків помітно відставали в рості, при цьому формувався більш продуктивний тип куща з більшою кількості бічних пагонів.

Спостереження за цвітінням насінників, зав’язуванням і дозріванням насіння показали, що ретарданти стимулюють ці процеси. Насінники, оброблені паклобутразолом та декстрелом, зацвітали на 3-4 дні раніше контрольних і на них раніше зав’язувалось насіння. Дозрівання насіння, також, проходило у більш ранні строки, чим на контрольних рослинах.

Отже, завдяки зміні типу куща, гальмуванню невиробничого росту насінників, ущільненості розміщення насіння на квітконосах, тобто формуванню більш компактного куща, стимуляції цвітіння і плодоутворення при обробці рослин паклобутразолом та декстрелом створюються сприятливі умови для дозрівання насіння. Під впливом ретардантів в усіх варіантах досліду збільшувалася насіннєва продуктивність: у контролі маса насіння з однієї рослини становила – 129,4±3,23 г, у дослідних варіантах з 0,3%-им декстрелом – 138,1±3,65 г і 0,025%-им паклобутразолом – 165,5±4,86 г.

Проведене нами фракціонування насіння по варіантах досліду дозволило виділити чотири фракції в межах діапазону 3,25-6,0 мм, причому ретарданти суттєво впливали на його склад: при суттєвому рості загального врожаю насіння відбувалося відносне збільшення вмісту фракції 4,5-5,5 мм. Встановлено, що насіння фракцій 4,5-5,5 мм, 3,5-4,5 мм, 2,5-3,5 мм у рослин дослідних варіантів мають більшу у порівнянні з контролем масу. Насіння оброблених ретардантами рослин відрізнялося інтенсивністю проростання і схожістю. Всі фракції насіння, одержаного від коренеплодів, які оброблялися паклобутразолом у фазу бутонізації, мали більш високу схожість і енергію проростання у порівнянні з контролем.

Таким чином, обробка насінників рослин цукрового буряка препаратами інгібіторного типу призводить до підвищення насіннєвої продуктивності насінників і збільшенні маси плодів та підвищення енергії проростання і схожості всіх фракцій насіння.