Марчук Ю.М., Ільченко І.В., Матвієнко В.О., Білецька І.В., Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

ВПЛИВ РІЗНИХ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН НА НАСІННЄВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН БОБІВ КОРМОВИХ

Одним із основних напрямків сучасної фітофізіології є проблема виробництва високоякісної продукції за допомогою ресурсоощадливих технологій та використання засобів біологізації [2]. Одним із таких способів є застосування регуляторів росту рослин синтетичного та природного походження, які сприяють підвищенню продуктивності і в той же час є екологічно безпечними для навколишнього середовища і здоров’я людини. Застосування регуляторів росту дає змогу збільшити виробництво продукції на 15-20 % і більше.

У групі зернобобових налічується більше 60 видів бобових рослин. Вони дають найбільш дешевий білок в світі й виробляють його на одиницю площі значно більше, ніж злакові. Якість і засвоюваність білка зернобобових вища, ніж у злакових [1]. Цінність цієї групи культур ще й у тому, що вони завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями засвоюють вільний азот повітря, частково забезпечуючи себе цим цінним елементом, і залишають його в ґрунті в значній кількості (від 60 до 200 кг на га) під наступні культури.

Боби кормові (Vicia faba L.) – цінна продовольча й кормова зернобобова культура світового землеробства. Масштаби застосування регуляторів росту на зернобобових культурах і бобових травах на багато менші, ніж на інших сільськогосподарських культурах. В зв’язку з цим, завданням нашої роботи було оцінити посівні якості насіння бобів кормових сорту Візир залежно від передпосівної обробки різними регуляторами росту рослин.

Схожість і енергію проростання насіння бобів кормових визначали у 4 пробах із чистої фракції насіння по 50 штук (для великонасінних культур).

Насіння бобів кормових пророщували при постійній температурі 20°С у термостаті в чашках Петрі. Як субстрат використовували фільтрувальний папір. Насіння бобів кормових замочували у водних розчинах Гетероауксину (0,2 г/л), Епіну (1 мл/л), Реастиму (1 г/л) та бурштинової кислоти (1 г/л). Для намочування насіння контрольних зразків використовували водопровідну воду. Спостереження за проростанням насіння проводили щодня протягом 7 днів.

Проведені нами дослідження впливу регуляторів росту рослин на енергію проростання та схожість насіння бобів кормових сорту Візир свідчать, що насіння оброблене різними за механізмом дії регуляторами росту мало вищу інтенсивність проростання і схожість у порівняні з контролем (рис. 1).

Рис. 1. Вплив регуляторів росту на проростання насіння бобів кормових сорту Візир:

1 – контроль; 2 – реастим (1 г/л); 3 – гетероауксин (0,2 г/л); 4 – епін (1 мл/л);

5 – бурштинова кислота (1 г/л)

Встановлено, що за дії усіх препаратів енергія проростання насіння бобів кормових сорту Візир (4-та доба пророщування) була більшою за контроль у всіх варіантах досліду. Найбільш чіткий ефект спостерігався за дії гетероауксину (0,2 г/л) та реастиму (1 г/л).

Передпосівна обробка насіння бобів кормових стимуляторами росту призводила до підвищення схожості насіння бобів кормових у всіх дослідних варіантах. Найбільш чіткий ефект спостерігався під впливом гетероауксину (0,2 г/л) та епіну (0,2 мл/л).

Таким чином, передпосівна обробка насіння бобів кормових сорту Візир стимуляторами росту призводила до підвищення якісних характеристик – енергії проростання та схожості насіння у всіх дослідних варіантах. Найбільш чіткий ефект спостерігався під впливом гетероауксину (0,2 г/л), реастиму (1 г/л) та епіну (0,2 мл/л).

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бабич А. О. Характеристика вихідного матеріалу кормових бобів за показниками якості насіння / А. О. Бабич, О. В. Барвінченко // Корми і кормовиробництво. – Київ : Аграрна наука, 2002. – Вип. 48. – С. 160-163.

2. Гладун Г. О. Вплив комплексних регуляторів росту на активність фенілаланінаміакліази рослин озимої пшениці / [Г. О. Гладун, І. В. Драговоз, В. К. Яворська та ін.] // Фізіологія і біохімія культурних рослин. – 2011. – № 6. – С. 498-506.