Пантелейчук А.І., Цимбал Т.В., Дика Л.П., Журавська Я.О., Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН ІНГІБІТОРНОГО ТИПУ НА НАСІННЄВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН СОЇ

Основним завданням сучасного аграрного виробництва є пошук ефективних методів покращення продуктивності сільськогосподарських культур [2]. Аналіз тенденцій розвитку світового рослинництва свідчить, що одним із шляхів вирішення проблеми високих та стабільних врожаїв є застосування новітніх технологій з використанням синтетичних регуляторів росту рослин [1, 3].

Однією важливих проблем сільськогосподарського виробництва є забезпечення населення України продовольством. Збільшення виробництва сої – це найбільш швидкий шлях вирішення продовольчої проблеми, підвищення культури землеробства, формування ресурсів рослинного білка і олії. Мета нашої роботи полягала в науковому обґрунтуванні використання регуляторів росту інгібіторного типу, як елемента технології вирощування сої, виявлення їх дії на насіннєву продуктивність.

Насіння сої пророщували при постійній температурі 20°С у термостаті в чашках Петрі. Як субстрат використовували фільтрувальний папір. Насіння сої замочували у водних розчинах тебуконазолу концентрація (0,5%), есфону концентрація (0,2%) та хлормекватхлориду концентрація (0,5%). Для намочування насіння контрольних зразків використовували водопровідну воду. Спостереження за проростанням насіння проводили щодня протягом 7 днів.

Відомо, що схожість насіння характеризується кількістю нормально пророслого насіння за певний строк за оптимальних умовах пророщування. Одночасно із схожістю визначають і енергію проростання, яка характеризує швидкість і дружність появи проростків за відносно короткий строк. Наприклад, енергію проростання сої визначають на 4 добу, а схожість на 7 добу пророщування.

Проведені нами дослідження впливу ретардантів на енергію проростання та схожість насіння сої сорту Тріада свідчать, що насіння оброблене різними за механізмом дії ретардантами відрізнялося інтенсивністю проростання (рис. 1).

Рис. 1. Вплив ретардантів на інтенсивність проростання насіння сої сорту Тріада

Встановлено, що за дії есфону (0,2%) енергія проростання насіння сої була більшою за контроль. У варіанті з хлормекватхлоридом (0,5%) енергія проростання насіння не змінювалася, тоді як застосування тебуконазолу (0,5%) призводило до достовірного її зменшення. Схожість насіння у дослідних варіантах із застосуванням хлормекватхлориду (0,5%) та тебуконазолу (0,5%) була нижчою за контроль. При цьому слід відмітити, що обробка насіння рослин сої сорту Тріада есфоном (0,2%) достовірно збільшувала параметри даного показника.

Таким чином, обробка насіння рослин сої есфоном (0,2%) призводила до підвищення енергії проростання і схожості насіння.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Кур’ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин / В. Г. Кур’ята // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку: Ф 50 у 2 т / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, Українське товариство фізіологів рослин; голов. ред. В. В. Моргун. – К.: Логос, 2009. – С. 565-587.

2. Мусатенко Л. І. Фітогормони і фізіологічно активні речовини в регуляції росту і розвитку рослин / Л. І. Мусатенко // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку: Ф 50 у 2 т / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, Українське товариство фізіологів рослин; голов. ред. В. В. Моргун. – К. : Логос, 2009. – С. 508-536.

3. Ilumäe E. Folicur EW 250 ja moddus 250 EC toimest suvirapsi kasvule ja saagile: Докл. [Conference on the Faculty of Agronomy of EAU, Estonian Research Institute of Agriculture and Jõgeva Plant Breeding Institute „Agronomy 2005”, Tartu, 2005] / Ene Ilumäe, Karl Kaarli, Arvi Hansson, Elina Akk // Trans. – Est. Agr. Univ. – 2005. – № 220. – P. 180-182.