Перспектива використання соціальних мереж у процесі формування екологічної свідомості

Марченко О.Д

При дослідженні проблеми екологічної культури серед студентів Національного університету харчових технологій було опитано 147 студентів. 79 % опитаних виявили бажання отримувати інформацію щодо актуальних екологічних проблем та можливих шляхів їх вирішення з Інтернету. Студентам було запропоновано на вибір визначити, що є головною причиною людської байдужості до забруднення навколишнього природного середовища. Результати дослідження показали, що студенти якщо забруднюють довкілля то роблять це тому, що у 35 % не розуміють наслідків забруднення, у 36 % вважають, що забруднення довкілля на них особисто не вплине і у 24 % випадків переконані у тому, що шкода яку вони чинять є незначна.

Як показують проведені дослідження, соціальні мережі є невід’ємною частина суспільного життя вікової категорії населення від 18 до 54 років. Враховуючи сучасні демографічні особливості на території України активними користувачами соціальних мереж є приблизно 50 % населення держави.

Проблема дослідження ролі і місця соціальних мереж в комунікативному просторі сучасного суспільства також обумовлена тим , що мережі перетворилися на своєрідний глобальний координаційний центр соціальних зв'язків , тому що здатні компенсувати не тільки нормативний вакуум , а й регулювати комунікативні процеси в соціальних системах .

Інтернет як цілісне соціокультурне явище вказує на технологію зв'язку, а сама комунікація проходить за допомогою сервісів, які їм надаються. Таким чином, соціальні мережі можна порівняти в соціокультурному відношенні із засобами маccoвoї комунікації. Аудиторії деяких Інтернет-ресурсів цілком можна порівнянні з чисельністю багатьох газет, радіостанцій і телеканалів, а іноді чисельність Интернер-ресурсів навіть перевищуює аудиторію традиційних ЗМІ [2].

За фінансовим критерієм Інтернет стає все доступнішим для населення, ніж багато періодичних та друкованих видань. Також спостерігається перманентний процес зниження реальних цін на комп'ютерну техніку, програмне забезпечення та послуги провайдерів.

Постійна динаміка росту кількості користувачів, а також широка доступність соціальних мереж обумовлюють актуальність визначення можливості їх застосування при формуванні екологічної свідомості

Соціальна мережа – співтовариство користувачів, об’єднаних за будь-якою ознакою на базі одного сайту. Головним чинником об’єднання користувачів у соціальну мережу відбувається на основі спільності інтересів або інших індивідуальних особливостей чи потреб, які вирішує взаємодія у мережі. Таким чином соціальні мережі об’єднують людей різного віку, професій, фінансового становища, звичок чи місцезнаходження на одній платформі з відкритим доступом.

Формування екологічної свідомості у соціальних мережах можливе одразу на трьох основних рівнях: формування екологічних знань, поширення природоохоронних переконань та ініціювання безпосередньої природоохоронної діяльності. Враховуючи данні дослідження та вікову категорію студентів можна вважати доцільним застосування соціальних мереж для формування екологічної свідомості студентів. Основним інструментом поширення екологічних знань та переконань, як і будь-якої іншої інформації у соціальних мережах є контент. Контент (вміст) — це інформаційне наповнення веб-сторінки, та інформація, яку розробник складає самостійно або копіює з дотриманням відповідних правил. Контент обов’язково повинен відповідати тематиці веб-сторінки, а також бути цікавим та актуальним .

В процесі формування та поширення екологічної свідомості можна використовувати різні види контенту. Найпоширеніша його класифікація – за метою публікації поділяє інформацію на: розважальний, інформаційно – навчальний контент та контент, що має на меті продаж товарів та послуг. Як показує практика, найуспішніше користувачі соціальних мереж поширюють розважальний та інформаційно-навчальний вид контенту в аудіовізуальній формі. Тобто, фотографії, короткі відеоролики та висловлювання природоохоронного спрямування [1].

Залучення нових користувачів до природоохоронної діяльності чи екологічної просвіти в соціальних мережах може здійснюватись двома способами: шляхом публікації якісного контенту, яким потім «діляться» члени природоохоронного товариства зі своїми друзями та за рахунок платної реклами.

У першому випадку динаміка збільшення кількості нових учасників співтовариства буде залежати головним чином від таких факторів як якість контенту, графічного оформлення сторінки та публікації, а також актуальності тематики для користувача. Залучення нових членів веб-товариства відбувається за рахунок самостійного поширення членами природоохоронного співтовариства інформації на власних сторінках з автоматичним зазначенням джерела, де її помічають інші користувачі соціальної мережі. Таким чином поширення природоохоронних ідей та інформації може відбуватися у геометричній прогресії. Даний спосіб поширення екологічних знань та формування природоохоронних переконань є безоплатним, що, безумовно, важливо у разі громадських ініціатив за відсутності фінансової підтримки.

У другому випадку залучення нових учасників потребує певного фінансування але реклама в соціальних мережах може бути дешевшою та ефективнішою ніж інші види рекламних послуг. Таргетована реклама в соціальних мережах є досить цікавий і перспективний канал для просування товарів, послуг товариств або сервісів. Ефективність реклами в соціальних мережах досягається за рахунок багатьох фільтрів, що дозволяють підібрати цільову аудиторію за такими параметрами: вік, регіон проживання, стать, інтереси, освіта та ін. [3]. Таким чином вартість створення рекламного повідомлення про проведення природоохоронної акції у Києві буде коштувати в середньому 2 грн за один перехід по посиланню і 0.5 грн за 1000 показів киянам. Вартість реклами може варіюватись в залежності від цільової аудиторії, яку необхідно залучити до природоохоронної діяльності чи співтовариства.

Висновки

Соціальні мережі дають змогу об’єднуватись екологічно схильним користувачам у товариства, поширювати природоохоронні знання, формувати екологічно сприятливі переконання у інших користувачів соціальних мереж, а також організовувати природоохоронні заходи.

В залежності від соціальної мережі, популярність виду контенту може змінюватись. Так в соціальній мережі «Facebook» користувачі схильні читати статті більшого об’єму ніж в соціальній мережі «Вконтакте». Таким чином, при побудові стратегії просування природоохоронного веб-товариства необхідно враховувати не лише мету створення, цільову аудиторію, методи просування та орієнтовний бюджет, а й особливості поширення інформації в кожній соціальної мережі.

Література

1. Варго О.М. Екологічна свідомість як умова становлення екологічного суспільства // Авто-реф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.М. Варго; Харк. ун-т Повітр. Сил ім.І.Кожедуба. – Х., 2006. – 17 с.

2. Иванов, Д.В. Виртуализация общества. Версия 2.0 Текст. / Д. В. Иванов-СПб.: Петерб. Востоковед-., 2002. 213 с.

3. Губанов, Д.А. Социальные сети: модели информационного влияния, управления и противоборства Текст. / Д.А. Губанов,*Д.А. Новиков, А.Г. Чхартишвили. М.: Изд-во физ. - мат. лит-ры, 2010. - 228 с.