Экономические науки/Экономика предприятия

Молодоженя М.С., к.е.н.,

Кононова К., студентка

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

Концепція управління проектами та місце проектного аналізу в її реалізації

Управління будь-якого господарюючого суб’єкту через проекти здійснюється в багатьох країнах світу і такий підхід уже довів свою здатність істотно підвищувати ефективність управлінських рішень. Під самим поняттям управління проектами розуміють область знань з планування, управління та організації ресурсів з метою успішного досягнення цілей та виконання завдань визначених в проекті.

Проект – одноразовий комплекс взаємопов’язаних заходів, направлений на досягнення встановленої мети при чітко встановленому ресурсному забезпеченні у визначений проміжок часу [1].

Найчастіше при визначенні поняття «проект» застосовуються такі підходи:

- процесний, коли проект розглядається як процес;

- «менеджерський» (організаційно-діяльністний) підхід означає, що проект - певна активна діяльність, зусилля, здійснювані заходи;

- системний - проект як система, що переходить з початкового стану в кінцевий [2];

- системно-процесний. Проект як процес переходу системи з вихідного стану до кінцевого.

Таким чином в сучасних умовах процес змін початкового стану будь-якої системи, який здійснюється за попередньо розробленими правилами в рамках бюджету та часових обмежень становить сутність концепції управління проектами.

Найбільш поширеними на практиці підходами до управління життєвим циклом проекту та розподілом його на етапи є концепції UNIDО, Інституту управління проектами, Європейської комісії, Всесвітнього банку.

Єдиного універсального підходу не існує, оскільки періодизація життєвого циклу проекту має розроблятись відповідно до потреб менеджменту конкретного проекту і може бути принципово різною, оскільки кожен проект є унікальним.

Надзвичайно поширеною є концепція, запропонована UNIDО (підрозділ ООН з промислового розвитку). В ній виділяють три фази проекту [3]:

- передінвестиційна фаза охоплює період від виникнення бізнес ідеї та здійснення попередніх досліджень до остаточного прийняття Інвестиційного рішення. Включає оцінку інвестиційних можливостей аналіз альтернативних варіантів реалізації проекту, підготовку попереднього бізнес-плану та техніко-економічного обґрунтування проекту, розробку кінцевого варіанту проекту та прийняття рішення про реалізацію проекту. Кінцевий результат цієї фази - проект як детально розроблений документ, який дає ініціаторам проекту конкретну» відповідь на питання: 1) проект інвестиційно привабливий і його необхідно реалізовувати - тоді проект переходить до наступної фази; 2) проект недоцільно впроваджувати і на цьому його життєвий цикл закінчується;

- інвестиційна фаза - впровадження проекту. Передбачає вирішення правових, фінансових, технічних, технологічних та організаційних питань проекту, що здійснюється шляхом проведення переговорів, укладання контрактів, проведення тендерів, організацію закупівель і поставок; будівельно-монтажні роботи, передвиробничий маркетинг, набір і навчання персоналу, завершення робіт. Кінцевий результат фази - створення об'єкта, які й передбачався проектом;

- експлуатаційна фаза - безпосереднє використання об'єкта, створеного у проекті для передбачених шлей. Включає стадії: експлуатація об'єкта; ремонт, розширення виробництва, інновації; аналіз результатів проекту та його закриття. Кінцевий результат цієї фази - досягнення мети проекту.

Основу сучасної концепції управління проектами становить погляд на проект як на цілеспрямовану зміну вихідного стану будь-якої системи, пов’язану з витратами часу та коштів. Сутність управління проектами полягає в керуванні і координації процесу цих змін, які здійснюються за заздалегідь розробленими правилами в межах бюджету й обмежень у часі. Концепція управління проектом описується за допомогою таких структурних і функціональних компонентів[4]:

- понятійний апарат (проект і цього оточення, проектний цикл, учасники проекту, організація проекту);

- процеси управління проектом, серед яких процеси ініціації, планування, виконання, контролю й закриття;

- основні елементи й об’єкти управління проектом – цілі, результати, склад робіт, якість, час, вартість, ризик, комунікації, людські ресурси, зміни в проекті;

- методи управління проектом – широкий спектр організаційних, економічних, математичних методів, сучасні інформаційні технології.

Концепція проектного аналізу надає системне уявлення про методи порівняння та оцінки проектів, способи і засоби залучення ресурсів для реалізації проектів, а також механізм управління його життєвим циклом. Тобто проектний аналіз розглядається як складова управління проектом.

Концепція проектного аналізу являє собою набір методичних принципів, які визначають послідовність збору та способів аналізу даних, методів визначення інвестиційних пріоритетів, способів урахування широкого кола аспектів до прийняття рішень про реалізацію проекту.

Проектний аналіз базується на порівнянні вигод і витрат, пов’язаних з реалізацією проекту; при цьому їх оцінка здійснюється в грошовому виразі.
Одним з головних завдань проектного аналізу є встановлення цінності проекту, яка визначається різницею його позитивних результатів та негативних наслідків. За такою оцінкою проекту виникають ускладнення, пов’язані, по-перше, з різним часом отримання вигод та здійснення витрат, по-друге, кількісним та якісним виміром реальних результатів проекту.

При підготовці проекту аналітику необхідно у кількісному виразі оцінити всі приватні та суспільні витрати і з’ясувати неекономічний вплив проекту для надання особам, відповідальним за розробку економічної політики, даних щодо цього проекту. Розрахунки тіньових цін, що свідчать про спотворення в економіці, можуть привернути увагу спеціалістів до вжиття заходів стосовно зміни макроекономічної політики уряду.

Отже, концепція проектного аналізу концентрується на з’ясуванні витрат на здійснення проекту та вивченні результатів з різнобічних позицій: інтересів акціонерів (або інших власників); економіки в цілому; організацій, які беруть участь у здійсненні проекту; природного та соціального зовнішнього середовищ, в якому здійснюватиметься проект. Подібні методики спрямовані на те, щоб розроблений проект був доцільним з економічного та технічного поглядів, враховуючи при цьому не тільки технологічні або суто технічні аспекти проекту, але й системи управління фінансуванням, а також загальну довготривалість результатів проекту[4].

Література:

1. Гурнак В. М., Пилипенко О. В. Управління проектами: Методичні рекомен-дації щодо самостійного вивчення дисципліни /. – К.: ДЕТУТ, 2013. – 86 с.

2. І. Мазур, В Шапіро Управління проектами / за заг. ред. І. Мазура. - М: Омега - Л. - 2007.

3. Бардиш Г.О, Проектне фінансування: підруч. - 2-ге видання. - К.: Алерта. - 2007.

4. Верба В. А., Загородніх О. А. Проектний аналіз: Підручник. — К.: КНЕУ, 2000. — 322 с.