Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Махновська Н. О.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Оплата праці як інструмент активізації фактора виробництва

Ефективність функціонування та соціальний розвиток суб'єктів господарювання забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу.

В сучасних умовах господарювання заробітна плата є важливою складовою ринкових відносин, концентрованим вираженням ефективності економіки і соціальної політики держави, інтегральним показником якості та результативності реформ. Розвиток ринку сприяв трансформації всіх економічних відносин в українському суспільстві, включаючи відносини у сфері оплати праці. Це призвело до створення принципово іншого механізму регулювання процесів оплати праці, змусило по-іншому сприймати категорію заробітної плати, її принципи формування та вплив на фінансово-господарську діяльність підприємства.

З'ясування сутності оплати праці завжди перебувало у центрі уваги як економістів, законодавців так і працівників, адже вона є економічною і юридичною категоріями одночасно. Окремі аспекти оплати праці висвітлені в роботах таких науковців, як Е. Лібанова, Д. Богиня, А. Колот, О.Павловська, В. Лагутін, С. Цимбалюк, І.Тімош, О. Грішнова та інші. Проте аналіз основних досліджень і публікацій з даної проблеми показав, що питання оплати праці потребує постійного вдосконалення та адаптації відповідно до сучасних економічних вимог.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» сутність заробітної плати визначається як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виражені, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. В економічній теорії заробітна плата - це ціна робочої сили, яка відповідає вартості предметів споживання і послуг, що забезпечують відтворення робочої сили, задовольняючи фізичні та духовні потреби працівника і членів його сім’ї. Як соціально-економічна категорія, заробітна плата є основним засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, зростання продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, є засобом перерозподілу кадрів за галузями народного господарства.

Як економічна категорія заробітна плата є складною, багатовимірною і потребує вивчення з різних позицій:

1. Заробітна плата – це економічна категорія, яка відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості.

2. Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виражені, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

3. Заробітна плата – це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту і пропозиції, виражає ціну використання робочої сили.

4. Для найманого працівника заробітна плата – це основна частина його доходу, який він отримує за реалізацію своєї здатності до праці.

5. Для роботодавця заробітна плата – це елемент витрат виробництва, що забезпечує матеріальну зацікавленість працівників у високо продуктивній праці.

Оплата праці має важливе значення як для господарюючого суб’єкта, оскільки частка заробітної плати в додатковій вартості досить вагома і витрати на оплату праці в сукупних витратах на виробництво продукції досить значні, так і для працівників, для більшості з яких вона є основним джерелом доходів. В умовах розвитку ринкових відносин та поглиблення економічної самостійності підприємств оплата праці набуває великого значення як засіб скорочення затрат живої праці, зниження собівартості продукції.

В сучасних умовах господарювання заробітна плата стає одним з найбільш дієвих інструментів активізації людського фактору виробництва. Розмір заробітної плати визначається складністю та умовами виконуваної роботи, професійно-діловими якостями працівника та результатами його праці, а також напряму залежить від результатів фінансово-господарської діяльності підприємства. Разом з тим, ефективність використання існуючого кваліфікаційного і творчого потенціалу працівників значною мірою залежить від наукової обґрунтованості застосованих на підприємстві форм і методів оплати праці, відповідності заробітку працівників їх кваліфікації, змісту виконуваної роботи, в умовах, в яких вона здійснюється.

Оплата праці є одним із чинників ефективності діяльності підприємства, оскільки розмір заробітної плати, своєчасність і повнота розрахунків позитивно впливає на якість праці найманих працівників та на суму витрат підприємства. При цьому організація оплати праці є важливою ділянкою фінансово-господарської діяльності підприємства. В першу чергу, необхідно робити акцент на тому, що основним і визначальним елементом трудового процесу є працівник з його вмінням і кваліфікацією, відношенням до праці, потребами й можливостями їхнього задоволення. Відповідно, оплата праці повинна забезпечувати нормальні умови відтворення робочої сили, не бути нижчою від того рівня, який не дає змогу підтримувати стан постійної працездатності й утримувати членів сім’ї. Заробітна плата повинна залежати безпосередньо від результатів праці й у той же час впливати на її показники, стимулювати розвиток виробництва, ефективність роботи, підвищення кількісних і якісних результатів праці. Ефективна робота підприємств в економіці ринкового типу можлива лише за умови високого рівня організації оплати праці, що стає одним з головних чинників мінімізації витрат на виробництво та зростання обсягів виготовленої продукції.