Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Попадик М. С.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Акціонерні товариства як ефективний засіб господарювання

У сучасній економіці України відносини форм власності грають одну з основоположних ролей в стабілізації економічного стану в країні. Одним із найважливіших шляхів роздержавлення економіки виступає перетворення державних промислових підприємств на більш ефективні форми господарювання, якими є, зокрема, акціонерні товариства. Акціонерні товариства як суб’єкти господарювання мають свої особливості, що впливає на структуру і склад майна, джерела фінансування, склад і структуру капіталу, розміри фінансових резервів. Відповідно, фінансово-господарська діяльність акціонерних товариств потребує подальшого практичного вивчення та наукового обґрунтування.

Акціонерним товариствам присвятили дослідження такі науковці, як Блажан І.Р., Герасименко Р.А., Руднева Є.В., Король В.А.

Акціонерне товариство має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості та несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Акціонерні товариства створюють заснуванням або реорганізацією існуючої юридичної особи, і діють вони на підставі установчого договору та статуту. Суть акціонерної форми організації господарської діяльності можна розкрити через права володіння, користування і розпорядження певною часткою статутного капіталу співвласниками акціонерного товариства, усередині якого існує їх обмежена відповідальність, а їх корпоративні права підтверджуються акціями. Разом з тим, в акціонерних товариствах можуть об’єднуватися різні форми базової власності залежно від власників акцій - підприємств, держави, окремих громадян.

Акціонерні товариства завдяки випуску акцій мають широкі можливості в залученні додаткових коштів. Обов'язковою умовою для створення акціонерного товариства є первинна емісія акцій, обсяг якої відповідає розміру статутного фонду новостворюваного підприємства. Поряд з первинним випуском акцій в процесі фінансово-господарської діяльності товариства широко практикується додаткова емісія, яка спрямована на збільшення статутного фонду компанії, залучення додаткових фінансових активів. Це в свою чергу призводить до зростання масштабів виробництва, підвищення якості продукції за рахунок використання більш сучасного обладнання, відкриття нових ринків збуту тощо, і, як наслідок, отримання сталого зростаючого прибутку. Разом з тим, відсутність методики та рекомендацій щодо оптимального співвідношення числа додаткових і розміщених акцій з урахуванням конкретного типу і галузевої приналежності акціонерного товариства створює певні проблеми додаткової емісії акцій.

Акціонерна форма господарських товариств є надзвичайно популярною через наявність значної кількості переваг в порівнянні з іншими, зокрема:

- можливість збільшити джерела фінансування для розширення виробництва (за рахунок продажу цінних паперів), а отже, отримати більший прибуток, частина якого (нерозподілений прибуток) і піде на збільшення обсягів виробництва;Загрузка...

- кращий (порівняно з партнерствами) доступ до кредитів банків;

- отримання можливості впроваджувати передові досягнення науки і техніки у виробництво, що зумовлює зростання продуктивності праці й зниження собівартості товарів і послуг;

- обмежена відповідальність акціонерів по зобов'язанням корпорації, а отже відсутність відповідальності власним майном;

- залучення до управління виробництвом професійних управляючих (менеджерів), що сприяє вдосконаленню процесу прийняття управлінських рішень;

- здійснення корпораційного планування на поточний та віддалений періоди (5-10 років), комплексне вивчення ринку, формування потреб споживачів і завдяки цьому отримання переваг над конкурентами.

Проте, в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності доцільно враховувати і певні недоліки, що притаманні акціонерній формі господарювання:

- значне знецінення акцій корпорацій під час погіршення економічної кон'юнктури, внаслідок чого дрібні акціонери можуть втратити їх;

- недосконалий механізм оподаткування в окремих країнах (так, в Україні оподатковуються і прибуток корпорацій, і доходи на акції, що особливо несправедливо для дрібних акціонерів);

- перетворення дрібних акціонерів, внаслідок їх великої чисельності, на формальних власників, неспроможних впливати на вибір керівництва.

Враховуючи останні дослідження у галузі функціонування акціонерної форми організації господарювання, вітчизняну та зарубіжну практику, можна стверджувати, що акціонерне товариство є найефективнішою формою організації підприємницької діяльності з огляду на реальну можливість залучення необхідних інвестицій, створення умов об’єднання різних за розмірами капіталів великої кількості фізичних і юридичних осіб для нарощування виробничого потенціалу. В сучасних економічних умовах акціонування може стати оптимальною формою господарювання (особливо у промисловості) і тим механізмом, який має резервні можливості не тільки підняти на щабель вище ефективність функціонування підприємства, але і зробити суттєвий крок до становлення соціально-орієнтовної ринкової економіки.