Той вихор реформ та
різноманітних змін в якому на даний час перебуває наша держава відчув на собі
кожен пересічений українець. Історичні події під час Революції Гідності та бойові
дії на сході нашої країни, формують нове покоління свідомих та патріотично
налаштованих громадян. Можна прослідкувати позитивну тенденцію до підвищення
політичної активності та правосвідомості громадян. Свій вибір до інтеграції в
ЄС українці задекларували вже давно та поступовими кроками наближаються до
реалізації цієї мети. Детально цей процес можна прослідкувати на прикладі
імплементації норм європейського законодавства до національного, що передусім
наклало відбиток на сферу державних закупівель.
Так, 25 грудня 2015 року
Верховна Рада України ухвалила Закон України „Про публічні закупівлі” від
25.12.2015 № 922-VIII (далі за текстом – Закон про публічні закупівлі), який
забезпечує законодавче підґрунтя для наступного етапу реформи держзакупівель –
повного переходу на систему електронних торгів.
За прогнозами експертів
набрання чинності базовим Законом про публічні закупівлі надасть змогу
забезпечити щорічну економію бюджетних коштів у розмірі до 50 млрд. грн.
При цьому, ринок державних закупівель є значним сегментом національної економіки України. Так, відповідно до статистичних даних Державної служби статистики України він складав (відповідно до загальної суми коштів за укладеними замовниками торгів договорами на закупівлю товарів, робіт і послуг): у 2012 році – 428 063,4 млн. грн., у 2013 році – 185 467,6 млн. грн., у 2014 році – 113 791,5 млн. грн., в 2015 році – 152 588,1 млн. грн.[1].
Повний перехід на електронну
систему публічних закупівель (яка, до речі, отримала антикорупційну назву
„ProZorro”) відбудеться поетапно до 01 серпня 2016 року.
Зокрема, відповідно до
пункту 1 Прикінцевих Положень Закону про публічні закупівлі він набирає
чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію: з 01
квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що
здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; з 01 серпня 2016 року -
для всіх замовників [2].
Слід також зазначити, що
передувала переходу України на е-торги майже дворічне існування автоматизованої
системи „ProZorrо”.
Так, розпорядженням Кабінету
Міністрів України (далі за текстом – Уряд, Кабмін) від 20.05.2015 № 501-р було
запроваджено пілотний проект щодо впровадження процедури електронних закупівель
товарів з використанням автоматизованої інформаційної системи.
При цьому, до прийняття
Закону про публічні закупівлі замовники самостійно на власний розсуд приймали
рішення про участь в цьому пілотному проекті.
Проте, незважаючи на
проведення замовниками торгів в системі „ProZorro”
лише за допороговими сумами (до 200 тис. грн. для товарів та послуг),
економічний ефект за цей час досяг майже 500 млн. грн.
Взагалом система „ProZorro”, створена з ініціативи громадських організацій,
комерційних майданчиків, державних органів та підприємців. Мета якої – прозоре
і ефективне витрачання державних коштів, а також запобігання корупції завдяки
громадському контролю та розширенню кола постачальників.
Аналізуючи досвід
держав-членів Європейського союзу, слід зазначити, що електронна платформа
здійснення державних закупівель стає дедалі поширенішою, а в деяких країнах з
розвиненою економікою фактично поглинає традиційні способи укладання державних
контрактів. Так, від загальної кількості електронних закупівель в Європі 46 %
припадає на Велику Британію, 23 % – Німеччину, 1%– Швецію, 5 % –Португалію,
причому темп інтенсивності запровадження електронних закупівель найшвидший у
Литві, Португалії, Швеції, що в сукупності становить понад 30 % від
загальноєвропейського темпу, Великій Британії, Ірландії – 22 %. Відтак,
найближчим часом вся європейська спільнота здійснюватиме державні закупівлі
лише в електронній формі.
Слід також зазначити, що Кабмін
на засіданні 24.02.2016 року затвердив Положення про функціонування електронної
системи закупівель „ProZorro” та проведення авторизації електронних майданчиків
(далі за текстом - Положення). Затверджене Положення деталізує ключові принципи
взаємодії системи „ProZorro” з електронними майданчиками.
Згідно з Положенням,
авторизацію електронного майданчика здійснює спеціальна комісія за одним або
декількома рівнями акредитації залежно від користувачів, яким надаються
послуги, та порядку здійснення закупівлі.
Кожен майданчик повинен
забезпечувати на безоплатній основі рівний доступ усіх зацікавлених осіб до
інформації про закупівлі, а також захист конфіденційної інформації від
несанкціонованого доступу.
Крім того, встановлюються
тарифи за участь у тендерах для постачальників товарів та послуг. Вартість
участі залежить від вартості тендеру і коливатиметься від 1 до 100
неоподаткованих мінімумів.
Відповідно до пункту 4
Положення про функціонування електронної системи закупівель та проведення
авторизації електронних майданчиків за подання учасником тендерної пропозиції,
що була розкрита електронною системою закупівель, оператором авторизованого
електронного майданчика з учасника справляється плата в наступних розмірах у
разі якщо вартість закупівлі становить не більше ніж: • 20 тис. грн.-1
неоподаткований мінімум доходів громадян (17 грн.); • 50 тис. грн.-7
неоподаткованих мінімумів доходів громадян (119 грн.); • 200 тис. грн.-20
неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн.); • 1 млн. грн.-30
неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510 грн.); • у разі якщо вартість
закупівлі становить більше 1 млн. грн.-100 неоподаткованих мінімумів доходів
громадян (1700 грн.).
Таким чином, для потенційних
учасників під час участі в тендерах (зокрема для середнього та малого бізнесу),
закупівля яких буде становити більше ніж 1 млн. грн., та пропозиція яких не
буде визнана найбільш економічно вигідною, зазначена плата буде значною, що в
подальшому може негативно позначитись на їх фінансовому стані.
По мірі адаптації
українського законодавства до вимог ЄС доступ до ринку державних закупівель для
іноземних постачальників буде спрощуватись. При цьому законодавцем не
розглядаються положення щодо забезпечення
умов для участі українських суб'єктів господарювання, особливо малих та
середніх, у держзакупівлях як ЄС, так і України, у разі збільшення учасників із
країн ЄС. Реформування законодавства з державних закупівель України спрямовано
переважно на полегшення та спрощення доступу постачальників ЄС до вітчизняного
ринку держзакупівель.
До того ж, залишається
актуальним питання контролю у сфері державних закупівель.
Так, згідно вимог частини 3
статті 7 Закону основним суб’єктом, що здійснює контроль у сфері публічних
закупівель є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику
у сфері державного фінансового контролю (Державна фінансова інспекція України),
у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України [2].
Як було зазначено вище,
Закон про публічні закупівлі набрав законної сили 19.02.2016, тобто 19.03.2016 Уряд
повинен виконати зазначені зобов’язання.
Однак практика показує
зворотне, коли навіть при внесенні 30.09.2015 ключових змін до Закону України
„Про здійснення державних закупівель” від 10.04.2014 № 1197-VIІ, Урядом так і
не було приведено свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом,
тим самим Замовниками допускалися значні порушення у сфері державних
закупівель.
Таким чином, система
публічного адміністрування у сфері державних закупівель перебуває у стадії
реформування в контексті її відповідності до норм та стандартів ЄС, що є
позитивним. Однак, реформування стосується усіх органів публічного
адміністрування, які задіяні у цьому процесі, який, на жаль, відбувається дуже
повільно.
Поряд з цим, попередні
Закони, які встановлювали механізм закупівлі товарів, робіт та послуг за
державні кошти не дали ефективного результату, а отже прийняття Верховною Радою
України Закону про публічні закупівлі, що став наслідком проведення реформ
Урядом щодо виконання Угоди про асоціацію для забезпечення входження нашої
держави до ЄС, повинно стати початком нової „прозорої ери” українського прок’юременту.
Крім того, вже найближчим
часом потрібно здійснити дієві організаційно-правові заходи, зокрема: Уряду виконати
встановлені пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону про публічні
закупівлі зобов’язання, задля недопущення Замовниками та іншими суб’єктами
українського прок’юременту порушень у сфері державних закупівель; органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну фінансову політику затвердити Порядок проведення моніторингу закупівель,
що здійснює Держфінінспекція України.
Список використаних джерел:
1. Офіційний сайт Державного комітету статистики України
[Електронний ресурс] – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
2. Закон України „Про публічні закупівлі” [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – 2015. –
Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/922-19.