Экономические науки/ 2.Внешнеэкономическая
деятельность
К.е.н.,
доцент Осацька Ю.Є.
Університет митної справи та фінансів, Україна
СУЧАСНИЙ СТАН ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
В умовах інтернаціоналізації та глобалізації світової
економіки міжнародна торгівля виступає одним з найважливіших факторів
економічного розвитку країн, що спрямований не лише на зростання
макроекономічних показників держави, а й на поступову її інтеграцію у світове
господарство. Участь України в сучасних інтеграційних процесах, зокрема у
міжнародній торгівлі, об'єктивно зумовлена перевагами міжнародного поділу
праці, а також потребою подолати штучну відокремленість нашої держави від
світового господарства. У зв'язку з цим питання щодо участі України в
зовнішньоторговельних відносинах набуває вагомого теоретичного та практичного
значення.
Характерною ознакою глобальної економіки є те, що вона,
завдяки своїй ринковій природі, є відкритою системою. Відкрита економіка, яка є
цілісним господарсько-економічним комплексом, що вільно взаємодіє із світовим
ринком на підґрунті міжнародного поділу праці, є умовою успішного розвитку
зовнішньоторговельної співпраці між країнами на основі поглиблення спільного
підприємництва, організації зон вільної торгівлі, ефективного використання
порівняльних переваг [2].
Основними показниками, що характеризують ступінь
відкритості економіки, участь країни в міжнародному поділі праці є експортна,
імпортна та зовнішньоторговельна квота.
Експортна квота показує залежність країни від збуту
продукції на ринках інших країн та обчислюється як відношення
обсягу експорту в натуральному або вартісному вираженні за даний період до
обсягу валового внутрішнього продукту за цей період (у%). Імпортна квота — кількісний
показник, що характеризує значимість імпорту для народного господарства,
окремих галузей і виробництв з різних видів продукції. Вона
обчислюється як відношення обсягу імпорту в натуральному
або вартісному вираженні за даний період до обсягу валового внутрішнього
продукту за цей період (у%). Зовнішньоторговельна квота – показник, який характеризує
співвідношення між вартістю експортно-імпортних поставок країни та ВВП. Зовнішньоторговельна квота не дає якісної характеристики участі
країни в міжнародному поділі праці.
Досить важливе
аналітичне значення має експортна квота. На її розмір впливає рівень
економічного розвитку країни, забезпеченість природними ресурсами, галузева
структура економіки. Найвищі значення експортної квоти демонструють
західноєвропейські країни. Вважається, що чим більше внутрішнє споживання, тим
менша експортна квота. Такі країни, як США, Японія, Франція, Великобританія
мають досить ємний внутрішній ринок і
ввозять лише недостаючі товари, і, відповідно невисоку експортну квоту (7, 12,
22 та 12% відповідно) [3].
Таблиця 1 - Основні показники
функціональної відкритості
національної економіки
Показник |
2012
р. |
2013
р. |
2014
р. |
Валовий
внутрішній продукт, млн. дол. США |
175
751,4 |
183
310 |
131
805,1 |
Експорт
товарів і послуг, млн. дол. США |
86516 |
81719 |
65436 |
Імпорт
товарів і послуг, млн. дол. США |
100862 |
97353 |
70042 |
Експортна квота, % |
49,2 |
44,6 |
49,6 |
Імпортна квота, % |
57,4 |
53,1 |
53,1 |
Зовнішньоторговельна квота, % |
106,6 |
97,7 |
102,8 |
Джерело: Розраховано за даними [4].
Проведений аналіз
дозволяє зробити висновок, що економіка України є відкритою, оскільки належить
до економічних систем із високим значенням як експортної квоти – більше 45-50%,
так і імпортної квоти – 40-45%. Переважання імпортної квоти
над експортною свідчить про залежність внутрішнього ринку від імпорту. Така
тенденція говорить про нестійкість у
функціонуванні і розвитку вітчизняної економіки, залежність від кон’юнктури
міжнародних ринків та вразливості до зміни зовнішніх чинників.
Вигідність міжнародної торгівлі залежить від того,
наскільки ефективною є структура експорту та імпорту кожного з учасників. Товарна
структура експорту (рис.1) свідчить про екстенсивний напрямок розвитку України,
адже найбільша питома вага в структурі експорту належить сировинним товарам, а
саме: чорним та кольоровим металам та виробам - 27 %. Частка ж промислових
виробів в структурі експорту становить лише 3%. Без відновленя промисловості
неможливо говорити про розвиток економіки та відновлення ринку.
Рис. 1 - Товарна структура
експорту товарів України в 2014 р.
Джерело:
Розраховано за даними [1].
За даними держслужби статистики,
найбільшими торговельними партнерами України виступають країни СНД, країни ЄС
та Азії (рис. 2).
Рис. 2 - Географічна структура
експорту товарів в Україні, млн.дол.США
Рис. 3 - Географічна структура
імпорту товарів в Україні, млн.дол.США
Джерело:
Розраховано за даними [1].
В 2014 році у структурі зовнішньоторговельних зв'язків
України відбулись зміни. Якщо до сучасних подій експорт товарів та послуг
України характеризувався збільшенням частки країн СНД при скороченні частки
країн ЄС, то в 2014 р., внаслідок скорочення обсягів експорту-імпорту з
Російською Федерацією, на перше місце вийшли країни Євросоюзу. Безумовно, ринок
країн Євросоюзу є стратегічно привабливим для співробітництва, однак складності
переходу на європейські стандарти, конкуренція, сировинна спрямованість
експорту загрожують Україні перетворенням на сировинний придаток.
Отже, сучасна політична
та економічна нестабільність негативно позначились не лише на обсягах
зовнішньої торгівлі України, а і на її структурі. Тому,
перш за все, в державі необхідно відновити макроекономічну стабільність,
створити оптимальні інвестиційні умови, покращити «бізнес – клімат», створити
власну зовнішньоекономічну інфраструктуру для забезпечення просування товарів
та послуг на світовому ринку.
Література:
1. Державна
служба статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Кремінь О.І.
Відкритість економіки та напрями її оцінки / О.І. Кремінь // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/7788/1/Kremen%20Vidkrytist.pdf
3. Міжнародна економіка: навчальний
посібник / А.Г. Бабенко, П.С. Козелецький, Т.В. Корягіна, В.А. Табінський. –
Дніпропетровськ: Дніпропетр. держ. фін. акад., 2013. – C. 56-60.
4. Національний банк
України Офіційне Інтернет представництво http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=65613&cat_id=44446