Економічні науки /3.Фінансові відношення

К.е.н. Гавриленко А.В.

Чайковська А.О.

Національний авіаційний університет, Україна

Фінансові ризики: управління і нейтралізація

Здійснення господарської діяльності будь-якого виду пов’язане із загрозою виникнення ризику, величина і наслідки якого залежать від специфіки бізнесу і особливостей конкретного підприємства.

Ризик – це імовірність втрат, збитків, недоодержаних доходів чи прибутку у випадку настання несприятливих подій. Хоча ризик може означати і імовірність виникнення позитивних результатів (додаткового прибутку, наприклад), у підприємницьких колах він ідентифікується перш за все з негативним впливом певних чинників на діяльність підприємства.

До основних видів підприємницького ризику відносяться виробничий, комерційний та фінансовий ризики. Виробничий ризик може виникати із-за зниження об’єму виробленої продукції, росту матеріальних і трудових витрат, збільшення розміру податків і т.і. Комерційний ризик пов'язаний з реалізацією товарів і послуг і може бути спричинений підвищенням закупівельних цін, ростом витрат та втрат продукції в процесі обігу.

Виникнення фінансового ризику зумовлене особливостями відносин підприємства з фінансовими інститутами – банками, інвестиційними, страховими компаніями, біржами і т.і.

До основних видів фінансового ризику відносяться:

1. Ризик зниження рівня фінансової стабільності підприємства, який виникає у випадку високої питомої ваги позикових коштів в загальній величині капіталу, що свідчить про його нераціональну структуру.

2. Ризик неплатоспроможності, що набуває особливої небезпечності у випадку сталого зниження рівня ліквідності оборотних активів.

3. Інвестиційний ризик, пов'язаний із імовірністю погіршення результатів діяльності підприємства із-за відволікання фінансових ресурсів підприємства.

4. Інфляційний ризик, що означає можливість впливу інфляційних процесів на вартість капіталу і величини прибутку.

5. Кредитний ризик може виникати у випадку здійснення операцій кредитування і загрози неплатежу, повного чи часткового.

6. Депозитний ризик зумовлюється ненадійністю банківських структур, які використовуються підприємством у разі здійснення депозитних операцій.

7. Валютний ризик спричиняється зміною курсу валют і властивий підприємствам, що здійснюють зовнішньоекономічні операції.

8. Процентний ризик відображає імовірність втрат підприємства із-за зміни процентної ставки.

Процес управління фінансовими ризиками – це усвідомлення можливості виникнення ризиків, їх ідентифікація, оцінка та ранжирування з ціллю попередження та нейтралізації їх негативного впливу на діяльність підприємства.

Усвідомлення можливості виникнення ризиків – первинна умова ефективності здійснення процесу управління фінансовими ризиками. Здатність фінансових менеджерів аналізувати і прогнозувати параметри поточних та майбутніх ситуацій дає можливість приймати зважені фінансові рішення, хоча виключити повністю фінансові ризики з діяльності підприємства неможливо.

Оцінка і ранжирування ризиків створює умови для виділення тих ризиків, попередження чи нейтралізацію яких здатне здійснити підприємство власними силами; окремо визначаються ризики, які доцільно передати страховим структурам.

Підприємство повинно співставити рівень ризиків, що супроводжують проведення конкретних фінансових операцій, з величиною їх дохідності. Доцільним у цьому випадку є застосування методу аналізу ризику і прибутку К.Стара, у відповідності до якого знаходиться оптимальна рівновага між ризиком і вигодами, пов’язаними з даними діями.

Особливе значення в процесах управління і нейтралізації фінансових ризиків належить інформації, ступінь якості якої безпосередньо впливає на вибір стратегії прийняття фінансових рішень. По-перше, повинна узагальнюватись інформація щодо результатів попередніх рішень; по-друге, важливим джерелом інформації є зовнішнє середовище, нові знання в даній сфері, що повинні аналізуватись і враховуватись фінансовим персоналом.

Окрім цього, особливе значення повинно приділятись так званій інформації передбачення. Це означає, що прийняття вигідних на даний момент часу рішень може привести в майбутньому до безвихідних ситуацій. Як писав В.Садловський, часто, приймаючи якесь рішення, необхідно пам’ятати, що реалізація цього рішення може бути відправною точкою для прийняття рішень схожого типу.

Оцінка доцільності прийняття фінансових рішень в умовах ризику повинна супроводжуватись вибором відповідної стратегії – алгоритмічної чи евристичної. При вирішенні стандартних фінансових задач, що є достатньо формалізованими і повторюваними, можливе застосування алгоритмічної стратегії; нові задачі, які потребують оригінальних і незвичайних методів рішення, потребують використання евристичної стратегії. Разом з тим, прийняття багатьох фінансових рішень демонструє однакову прогностичну цінність моделей алгоритмічних і евристичних стратегій, незважаючи на принципову різницю їх структури.

Література:

1. Гриценко Л. Л. Фінанси підприємств: практикум : навч. посіб. / Л. Л. Гриценко, О. В. Дейнека, І. М. Боярко. – Суми : Університетська книга, 2015. – 285 с.

2. Дехтяр Н. А. Фінансовий механізм діяльності суб’єктів господарювання : монографія / Н. А. Дехтяр. – К. : Ліра-К, 2015. – 182 с.

3. Шелудько В. М. Фінансовий менеджмент : підручник / В. М. Шелудько. – 2-ге вид., стер. – К. : Знання, 2013. – 375 с.