КИСІЛЬ Антоніна Миколаївна,

аспірант кафедри права та європейської інтеграції

ДРІДУ НАДУ при Президентові України

 

СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА  В УКРАЇНІ

 

Питання щодо вирішення проблем в сфері забезпечення цінностей і ідеалів демократії, верховенства права і прав людини в Україні є такими ж актуальними як і за часів здобуття Україною незалежності. Забезпечення прав людини є одним із основних критеріїв вступу України до Європейського Союзу, тому надбання та традиції ефективного управління країн європейського співтовариства незмінно обумовлюють вимоги формування в Україні, перш за все, дієвого, узгодженого і науково обґрунтованого управління в системі забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Науковці відмічають, що створення сприятливих умов реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина базується на: відповідній нормативно-правовій базі, діяльності адміністративних установ, а також політичних та управлінських процесах, що відповідальні за реагування влади на потреби суспільства.

Сформоване правове поле та інфраструктура державних органів функціонування, яких має безпосередньо правозабезпечувальну спрямованість, складають нормативно-правові та організаційно-правові гарантій забезпечення прав людини [1]. У цьому ж сенсі можна говорити і про нормативно-правову та організаційно-правову складову системи забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до Конституції України організаційно-правову основу системи забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина складають: Верховна Рада України (статті 85, 92), Уповноважений Верховної Ради з прав людини (стаття 101), Президент України (статті 102-106), Конституційний Суд України (статті 147-150), органи правосуддя (статті 124-129), органи прокуратури (статті 121), Кабінет Міністрів України та інші центральні органи державної виконавчої влади (стаття 116), місцеві державні адміністрації (стаття 118-119) та органи місцевого самоврядування (статті 143, 144) [2].

В загальну систему забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина, крім органів державної влади, на які покладається обов’язок їх забезпечення та захисту Конституцією України, також відносять різноманітні інститути громадянського суспільства, а саме: політичні партії та громадські організації (статті 36-37), профспілки та інші неурядові організації (молодіжні, дитячі, релігійні та інші), засоби масової інформації, органи міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (стаття 55) [2],  які допомагають людині і громадянину ефективно захищати свої законні права та інтереси.

Нормативно-правова складова системи забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина представляє собою сукупність правових норм, які акумулюються в Конституції України, законах, підзаконних нормативно-правових актах, програмах, деклараціях, внутрішніх інструкціях органів державної влади тощо, за допомогою яких забезпечується порядок дотримання, реалізація, охорони і захисту конституційних прав і свобод особистості.

 Суть нормативної-правової  основи забезпечення конституційних прав  і свобод людини і громадянина визначається тим, що саме вона надає цій системі правове життя, наділяючи її відповідними юридичними формами [1].

Визначення та розв’язання завдань ефективного управління в сфері реалізації, дотримання, забезпечення, охорони і захисту  конституційних прав і свобод людини і громадянина, прийняття відповідних управлінських та політичних рішень покладається на штат працівників, які працюють в органах державної влади. З огляду на це, можна говорити, що система забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина включає в себе управлінську, керівну  та  структуротвірну  діяльність кваліфікованих державних службовців, яка  забезпечує можливість ефективного  функціонування  нормативно-правового  елементу системи забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Підсумовуючи вище викладене можна зробити висновок, що система забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина включає в себе: інфраструктуру органів державної влади (організаційно-правий елемент системи), відповідну базу нормативно-правових актів (нормативно-правий елемент системи), діяльність інститутів громадського суспільства та управлінську діяльність державних службовців щодо формування та реалізації державної політики в сфері забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Вирішення же питання подолання кризових тенденцій щодо забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина зокрема, в сферах: надання послуг, охорони здоров’я, освіти, забезпечення відповідного рівня життя, правосуддя, правоохоронної діяльності, пенітенціарної системи, подолання корупції, доступу до інформації тощо, можливе лише шляхом впровадження ефективного управління на всіх відповідних рівнях організації державної влади.

 

Список використаної літератури:

 

1. Заворотченко, Тетяна Миколаївна. Конституційно - правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні : Автореф. дис. канд. юрид. наук / Т. М. Заворотченко . – Киев : Б.в., 2002 . – 19 с.

         2. Конституція України : від 28.06.1996 р. // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

3. Петровський П. М. Гуманітарна парадигма в системі державного управління [Текст] : монографія / П. М. Петровський. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2008. – 252 с.