Завальна О. М.

НТУУ «КПІ», викладач

Особливості впровадження дистанційного навчання в Україні

Інформатизація освіти в Україні - один з найважливіших механізмів, що інтегрує основні напрямки модернізації освітньої системи. Сучасні інформаційні технології відкривають нові перспективи для підвищення ефективності освітнього процесу. Змінюється сама парадигма освіти. Велика роль надається методам активного пізнання, самоосвіті, дистанційним освітнім програмам.

Впровадження сучасних інформаційних технологій у процес навчання в найбільш розвинених країнах світу свідчить про кардинальні зміни в системі освіти. Здійснюється переоснащення навчальних закладів відповідно до сучасних вимог якості навчання. Провідні завдання, які постають перед викладачами та працівниками ВНЗ, є впровадження системи дистанційної освіти та забезпечення сприятливого впливу нових технологій на освітній процес.

Вступивши в Болонський процес, Україна стала на шлях глобального реформування системи вищої освіти, що в свою чергу дає змогу підвищити статус власників вітчизняних дипломів про вищу освіту на європейському ринку праці [1].

Для отримання в цьому напрямку високих результатів, використовуючи класичні методи викладання, необхідно розвивати нові методи навчання, а саме на основі Інтернет-технологій, які успішно застосовуються в багатьох провідних вузах України.

Поряд з традиційними формами навчання (очною та заочною) з'явилась ще одна форма навчання – дистанційна освіта. Ця форма навчання є найбільш прийнятною з точки зору економії фінансового та часового ресурсів. У порівняння з іншими формами освіти дистанційне навчання здатне задовольняти потреби самого широкого кола споживачів в сфері освітніх послуг.

Зустрічаються такі варіанти як «дистантна освіта» (distant education), «дистантне навчання» (distant learning). Деякі зарубіжні дослідники, відводячи особливу роль телекомунікаціям в організації дистанційного навчання, визначають його як теленавчання (teletraining). Однак у науковому обізі часто вживається термін «дистанційне навчання» [3].

Дистанцiйне навчання – це форма навчання з використанням комп’ютерних і телекомунiкацiйних технологiй, якi забезпечують iнтерактивну взаємодiю викладачiв та студентiв на рiзних етапах навчання та впровадження самостiйної роботи з матерiалами iнформацiйної мережi.

Основні принципи дистанційного навчання – це встановлення інтерактивного спілкування між студентом та викладачем без забезпечення їх безпосередньої зустрічі і самостійне освоєння певного масиву знань і навичок за обраним курсом при використанні певних інформаційних технологій [3].

На відміну від зарубіжних моделей, українська дистанційна освіта наближена до нашого споживача. Вдало поєднуючи в собі змішані технології відкритої освіти (кейс, TV та мережеві технології), українська дистанційна освіта стає найбільш доступною широким колом населення.

Сучасне інформаційне суспільство висуває певні вимоги до сучасної системи освіти [2]. Серед основних представлені наступні:

- вміння самостійно знаходити, накопичувати і інтерпретувати наукові знання;

- вміння студентів самостійно орієнтуватися в сучасному інформаційному суспільстві.

Якість впровадження та застосування дистанційної освіти можна оцінювати за допомогою таких показників як:

- результативність (ступінь засвоюваності знань, можливість застосовувати накопичені знання на практиці, успішність, індивідуальний процес навчання, гнучкі консультації);

- доступність всім верствам населення (студенти, бізнесмени, інваліди, військовослужбовці та ув’язнені так само мають можливість дистанційно навчатися);

- ресурсомісткість (відсутність необхідності відвідувати лекції і семінари, фінансові витрати, матеріальні ресурси, аудиторії, викладачі і т.д.);

- оперативність (час на засвоєння знань, донесення до студентів і т.д.);

- зв'язок «викладач – студент»;

- комплексне програмне забезпечення;

- провідні освітні технології.

Дистанційна освіта розвивається дуже швидко, і є для України перспективною формою вищої освіти [4].

Список використаних джерел:

1. Бітченко А.Н. Дистанційне навчання: визначення, переваги, проблеми впровадження [ Електронний ресурс ] / А.Н. Бітченко , С.А. Мясников . – Режим доступу:   http://ldn-knteu.ucoz.ua/Documents/Bit4enkoDosvid.doc

2. Биков В.Ю.  Проектний підхід і дистанційне навчання у професійній підготовці управлінських кадрів [ Електронний ресурс ] / В.Ю.  Биков. –   Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/cont/Bykov1.doc

3. Гозман Л. Я. Дистанционное обучение на пороге XXI века / Гозман Л. Я., Шестопал Е. Б. – Ростов-н/Д. : Мысль, 1999. 368 с.

4. Кухаренко В.М. Дистанційне навчання та умови застосування / В.М.Кухаренко, О.В.Рибалко, Н.Г. Сиротенко . – Х., 2002. – 320с.