Переворська О.І.,Вострікова М.О.
Дніпропетровський
національний університет ім. Олеся Гончара
Роль
інтерактивних технологій у розвитку слабочуючих молодших школярів
Кількість
слабочуючих дітей, які потребують особливої уваги з боку фахівців, достатньо
велика в наш час. Дефект функції слухового аналізатора, викликаний тим або
іншим хвороботворним впливом, порушує нормальний хід психічного розвитку дитини
і тим самим призводить до цілого ряду вторинних проявів, що виражаються
значними відхиленнями у розвитку [3,4,5].
Слабочуючі
(туговухі) діти – це діти з частковою недостатністю слуху. Залишкова слухова
функція має для них велике значення. Роль слухового сприйняття в розвитку
пізнавальної діяльності слабочуючої дитини полягає в збагаченні її уявлень про
предмети і явища навколишнього світу та виявляється досить істотною.
Туговухість спричиняє ряд факторів, які ускладнюють психічний розвиток дитини,
створюючи умови для недоліків протікання тих чи інших процесів. Це: недоліки у
мовленнєвій сфері від невеликих незручностей у спілкуванні до відсутності
звукового мовлення; відставання у темпах розвитку когнітивної сфери; звуження
міжособистісних контактів та дещо поверхневе уявлення про такі категорії
стосунків між людьми, як, наприклад, дружба, товариство.
Значна роль у
розвитку слабочуючих дітей відводиться вживанню засобів наочності, що
передбачає опору на їх чуттєвий пізнавальний досвід. Уміло і своєчасно введена
в цей процес наочність, сприяє пізнанню навколишнього світу; дохідливості і
доступності складних абстрактних положень та явищ; розширенню інформації, яка
важлива для розуміння різноманіття цих явищ; здійсненню зв'язку між словом і
образом; розвитку спостережливості, уваги, уяви, пам'яті і, таким чином,
тривалому збереженню отриманих знань; формуванню пізнавального інтересу до
процесу навчання тощо.
Рекомендується
також багатопланово задіювати технічні засоби пред'явлення інформації
слабочуючим дітям у розвивальній роботі. Маються на увазі: кіно-, діа,
відеомагнітофони, телевізійні комплекси, комп´ютер та ін. Їх використання
сприяє проявленню пізнавальної активності і самостійності, сприятливо позначається
на розвитку їх мовлення.
Молодший шкільний
вік є дуже важливим для вирішення проблеми розвитку слабочуючих дітей. Робота,
проведена саме в цей період, у подальшому буде позитивно відображатися на
психічних процесах та розвитку дитини в цілому.
Прискорення
темпу життя, великий потік знань, що впливає на сучасних слабочуючих учнів
молодшого шкільного віку, потребує від них вміння швидко знаходити необхідне
рішення, використовуючи для цього пошукові методи, користуючись великою
кількістю різноманітних джерел інформації. Тому, серед традиційних форм та
методик навчання цих дітей, у педагогічній практиці все частіше
використовуються інтерактивні методи. Цей факт пояснюється тим, що таке
навчання спрямовано на підвищення пізнавальної активності учнів, посилення
діяльнісного підходу в навчанні та реалізацію спільної діяльності, націленої на
кооперативну обробку навчальної інформації з виробленням нових знань особисто
кожним учнем в оптимальному тільки для нього режимі. У сучасному суспільстві
джерелом знань може виступати не тільки вчитель, а й комп'ютер, телевізор,
відео. Учні повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її,
застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, вміти
висловити думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології [1,2].
Інтерактивне
навчання — специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має
передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень
відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. «Інтерактивний» (від
англ. «inter» - взаємний і «act» - діяти) - здатний до взаємодії, діалогу.
Інтерактивна діяльність ґрунтується на активній комунікації учасників
освітнього процесу. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що
навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх
учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання.
Інтерактивність
освіти сприяє формуванню як предметних умінь і навичок, так і
загальнонавчальних, виробленню життєвих цінностей, створенню атмосфери
співробітництва, взаємодії, розвитку комунікативних якостей особистості.
Головна риса інтерактивного навчання — використання власного досвіду учнями під
час розв'язання проблемних питань. Їм надається максимальна свобода розумової
діяльності при побудові логічних ланцюгів.
Розвивальна
робота у слабочуючих молодших школярів може здійснюватися різними способами, у
тому числі за допомогою комп´ютера. Комп´ютерні технології у наш
час надають великі можливості щодо шляхів розвитку тих чи інших сторін психічної
діяльності дітей. Комп´ютер має певні переваги у процесі розвитку, тому
що дозволяє здійснювати роботу з досить великою кількістю дітей одночасно, при
цьому темп виконання роботи залишається для кожної дитини індивідуальним; дуже
насичений різноманітними завданнями, наочністю; робота протікає у легкій,
ненапруженій атмосфері; велике значення надається самостійності дитини, таким
чином, вчитель виступає як помічник і порадник.
Використання
сучасних інноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання,
значною мірою підвищує ефективність навчального процесу, сприяє високому
інтелектуальному розвитку учнів, забезпечує оволодіння навичками саморозвитку
особистості, можливістю думати, творити.
1. Башмаков А.И. Интеллектуальные
информационные технологии: Учеб. пособие [Электронный ресурс] / А.И. Башмаков,
И.А. Башмаков / Способ доступа: URL
: http://www.twirpx.com/file/44624/ — Загол. с экрана
2. Башмаков А.И. Разработка
компьютерных учебников и обучающих систем / А.И. Башмаков, И.А. Башмаков. — М.:
Филинъ, 2003. — 616 с.
3. Бондар В.І. Проблеми корекційного навчання у спеціальній педагогіці: Навч.
посіб./
В.І. Бондар.- К. : Наш час, 2005.-176
с.
4. Синьов В.М. Основи дефектології: Навч. посіб./ В.М. Синьов, Г.М. Коберник.
– К. : Вища школа, 1994.- 143 с.
5. Фолічова Л.І. Сурдопедагогіка: Хрестоматія / Л.І. Фолічова.- К. : НПУ ім.
М.П. Драгоманова, 2003.